Копенгаген: столиця та найбільше місто Данії

Копенгаген; дан. København
Герб Копенгагена	прапор
	На зображенні: Крістіансборг, Церква Фредеріка, Парк Тіволі та Нугавн.На зображенні: Крістіансборг, Церква Фредеріка, Парк Тіволі та Нугавн.
	Основні дані
	55°41′13″ пн. ш. 12°35′00″ сх. д. / 55.68694° пн. ш. 12.58333° сх. д.
Країна	Данія
Регіон	Столичний регіон
Столиця для	Данія
Засновано	1043
Перша згадка	11 століття
Площа	179 км²
Населення	644.431 (2022)
· густота	6.600 осіб/км²
Висота НРМ	14 м
Водойма	Ересунн
Офіційна мова	данська
Назва мешканців	фр. Copenhagois, фр. Copenhagoise, нід. Kopenhagenaar, дан. københavner, словен. Københavnčan, словен. Københavnčanka, англ. Copenhagener, англ. Copenhageners, ісл. Kaupmannahafnarbúi, італ. afniensi і італ. copenaghensi
Міста-побратими	Пекін, Берлін, Куритиба, Марсель, Прага, Рейк'явік, Гельсінкі, Нуук, Осло, комуна Стокгольм, Торсгавн, Амстердам[d], Груєць, Київ (19 квітня 2023)
Телефонний код	(45) 33
Часовий пояс	CET
GeoNames	2618425
OSM	r2192363 ·R
Поштові індекси	1000
	Міська влада
Адреса	City of Copenhagen, City Hall, DK-1599 Copenhagen
Мер міста	Франк Єнсен
Вебсайт	Офіційна сторінка
	Мапа
	Копенгаген у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копенгаген (значення).

12.58333° сх. д. / 55.68694; 12.58333

Копенга́ген (дан. København [kʰøb̥ənˈhaʊ̯ˀn] — «Гавань торгівців») — столиця та найбільше місто Данії, розташоване в Столичному регіоні на острові Зеландія і острові Амагер. Копенгаген — історичний центр країни. Перші згадки про місто датовані 1043 роком.

Копенгаген — культурна столиця Європи '96 (1996)

Історія

У 1167 р. близько села Гавн (дан. Havn) архієпископ Абсалон спорудив замок на захист від піратів та оточив Гавн укріпленнями. Пізніше замок розвинувся в данську столицю Копенгаген. Ще у XIX столітті данці м. Копенгаген називали Аксельштадтом, від одного з імен згаданого єпископа.

Пам'ятки

Загальний огляд

Копенгаген розташований на берегах протоки Ересунн, яка розділяє Данію і Швецію. Остербро — найпрестижніший район Копенгагена. Респектабельність по-копенгагенськи це не гламур: люди люблять маленькі бари, у районі дуже багато парків. У західному районі Копенгагена Вестербро знаходиться одна з найдовших торгових вулиць у світі — її довжина дорівнює 1 морській милі.

Копенгаген відомий своїми палацами — всі на «борг»: Амалієнборг, Крістіансборг, Розенборг, одним з найвідоміших у світі парків розваг — «Тіволі». А ще до в'їзду у столицю Данії вас будь-що знадять «замком Гамлета» Кронборг. Звісно, туристи вже «обходили» деякі вузлові місця маршрутів: у Копенгагені це пам'ятник русалці, вулиця Нугавн із дерев'яною забудовою тощо.

Аеропорт Каструп розташований практично на околиці Копенгагена.

У 1637 році, у часи Крістіана IV, у Копенгагені споруджена Кругла вежа заввишки 36 метрів. У ній немає сходів — вгору веде пологий гвинтовий підйом. У 1716 році Петро Перший в'їхав на вершину вежі верхи на коні, який віз карету з майбутньою імператрицею Катериною Першою.

Велосипедні стоянки можна побачити всюди. Виникла стійка асоціація: Копенгаген — місто велосипедів. Майже всі дороги мають окрему смугу для велосипедів. У Копенгагені замість громадського транспорту може бути значно зручніше користуватись велосипедом: його можна взяти на прокат.

У Копенгагені є невеличка незалежна територія Вільне місто Християнія (в західному регіоні Копенгагена Вестербро). 300 родин мешкають на території колишніх армійських казарм та не скоряються законам Королівства Данія. Вони мають власні правила, адміністрацію та прапор, у їхній «країні» дозволено продаж легких наркотиків.

Потягом через аеропорт Каструп тепер можна дістатися шведського міста Мальме, бо Данію зі Швецією сполучив кілька років тому Дрогден-тунель і найдовший у Європі Ересуннський міст.

У 1671 році було прорито канал «Нова Гавань» (Нью Гавн) щоб з'єднати внутрішнє місто з морем. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття канал був центром торгівлі в Копенгагені. Більшість будинків попри канал мають більшу, ніж 300 років історію.

Перший виробничий цех всесвітньовідомої пивоварної компанії Карлсберг був відкритий в 1847 році в передмісті Копенгагена на пагорбі Велві.

Пам'ятник Шевченку

24 вересня 2010 року в копенгагенському парку Естре Анлег (Østre Anlæg) з ініціативи та зусиллями дансько-українського товариства встановлено перший у країнах Скандинавії пам'ятник Тарасові Шевченку. Ініціативу встановлення підтримало посольство України в Данії, основне фінансування взяв на себе колишній посол України Павло Рябикін, а частину витрат покрили приватні пожертви найстарішого ветерана УПА в Скандинавії Петра Балицького та голови дансько-українського товариства Івана Нестера. Автор бронзового погруддя — український скульптор Сергій Богуславський, який мешкає в Копенгагені. Пам'ятник розташовано неподалік будинку, у якому колись працювала дипломатична місія УНР (про це свідчить меморіальна табличка). На гранітному постаменті данською мовою викарбувано: Тарас Шевченко. 1814—1861. Національний поет України.

Населення

Населення: 644,431 (2022) / 1.362.млн (з передмістями).

Розвиток населення Копенгагена: (з 1 січня 1971 р.):

1450: ca.4-5.000
1500: ca.10.000
1650: ca.30.000
1700: ca.65.000
15.1.1769:80.000
1.7.1787:90.032
1.2.1801:100.975
1.2.1840:120.819
1.2.1850:129.695
1.2.1860:155.143
1.2.1870:181.291
1.2.1880:234.850
1.2.1890:312.859
1.2.1901:360.787
1.2.1901:400.575

1910:453.576
1.2.1911:462.161
1920:556.944
1.2.1921:561.344
1930:608.649
5.11.1930:617.069
5.11.1940:700.465
7.11.1950:768.105
26.9.1960:721.381
9.11.1970:622.773
1971 : 625.678
1972 : 610.985
1973 : 595.751
1974 : 576.030
1975 : 562.405

1976 : 545.350
1977 : 529.154
1978 : 515.594
1979 : 505.974
1980 : 498.850
1981 : 493.771
1982 : 490.587
1983 : 486.593
1984 : 482.937
1985 : 478.615
1986 : 473.000
1987 : 469.706
1988 : 468.705
1989 : 467.850
1990 : 466.723

1991 : 464.773
1992 : 464.566
1993 : 466.129
1994 : 467.253
1995 : 471.300
1996 : 476.751
1997 : 483.658
1998 : 487.969
1999 : 491.082
2000 : 495.699
2001 : 499.148
2002 : 500.531
2003 : 501.285
2004 : 501.664
2005 : 502.362

2006 : 501.158
2007 : 503.699
2008 : 509.861
2009 : 518.574
2010 : 528.208

Дипломатичне представництво України в Королівстві Данія: місто Копенгаген, вулиця Толдбодгаде, будинок 37-А.

Транспорт

Див. також: Копенгагенський порт

Метро

Докладніше: Копенгагенський метрополітен

Система метрополітену відкрита 2002 року. На міжнародній конференції по метрополітену (англ. Metro Rail Conference) 2008 року копенгагенська підземна залізниця була визнана найкращою в світі. Станом на 2021 рік копенгагенський метрополітен налічує чотири лінії (M1, M2, М3, М4) з 39 станціями і при цьому постійно розвивається: 2019 року відкрили кільцевий маршрут М3, а 2021 лінію M4.

Лінія	Назва	Колір	Маршрут	Дата відкриття	Довжина	Станції
M1	Лінія M1	Зелений	Ванлесе — Вестамагер	2002 рік	13,1 км	15
M2	Лінія M2	Жовтий	Ванлесе — Луфтгавнен	2002/2007 рік	14,2 км	16
M3	Лінія M3	Червоний	Кільцевий маршрут	2019 рік	15.5 км	17
M4	Лінія M4	Синій	Еллеберг — Орієнткай	2020/2024 рік		8 (5 будуються)

З 16 березня 2009 року метро працює цілодобово. Однією з відмінних рис Копенгагенського метрополітену є те, що в потягах метро немає машиніста, а керування відбувається завдяки повністю автоматизованій системі ATC (від англ. Automatic Train Control).

Адміністративний поділ

Міські округи	Інші зони
Індре Бю^[en] (Центр міста) (розташований на островах Зеландія та Амагер, район Крістангаун, в тому числі Вільне місто Християнія, Голмер) Естербро Нерребро Вестербро Вальбю Ванлесе Брьонсхьой-Хусум, в тому числі Тінб'єрг Біспеб'єрг Амагер Ест Амагер Вест, в тому числі Ерестад	Фредеріксберг (місто в місті)

Спорт

Місто має велику кількість спортивних команд. Дві найуспішніші футбольні команди міста — Копенгаген та Брондбю. Футбольний клуб Копенгаген — багаторазовий чемпіон та володар кубку Данії, був створений 1992 року, завдяки об'єднанню команд Б 1903 та КБ. Свої матчі клуб проводить на стадіоні Паркен. Команда Брондбю заснована 1964 року, грає на однойменному стадіоні, який розташований в районі Брондбювестер.

Галерея

Місто з космосу
Королівський палац Амалієнборг
Палац Розенборг
Будинок міської ратуші
Чорний діамант
Опера
Королівський театр Данії
Фонтан Гефіон
Пам'ятник Гансу Крістіану Андерсену
Русалонька
Район Нібодер

Клімат

Клімат Копенгагена (1961–1990)
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	10	14	19	22	28	33	31	31	27	20	14	12	33
Середній максимум, °C	1,9	2,0	4,8	9,5	15,0	19,2	20,4	20,3	16,7	12,1	7,1	3,7	11,1
Середня температура, °C	0,1	−0,1	2,0	5,7	10,9	15,1	16,4	16,3	13,2	9,5	5,1	1,8	8,0
Середній мінімум, °C	−2	−2,4	−0,6	2,3	7,2	11,3	12,9	12,6	9,8	6,7	2,7	−0,5	5,0
Абсолютний мінімум, °C	−24	−20	−18	−9	−2	3	8	6	1	−4	−7	−11	−24
Норма опадів, мм	46	30	39	39	42	52	68	64	60	56	61	56	613
Кількість сонячних годин	45	67	110	168	217	218	202	193	133	90	55	42	1539
Кількість дощових днів	10	8	9	8	8	8	10	10	10	9	12	11	124
Джерело:

Відомі особи

Фредерік IV (1671—1730) — король Данії та Норвегії з 1699 до 1730 року.
Бертель Торвальдсен (1770—1844) — художник і скульптор.
Камма Рахбек (1775—1829) — мисткиня та власниця салону.
Петер Вільгельм Лунд (1801—1880) — фізик, ботанік, зоолог і палеонтолог.
Тор Ланге (1851—1915) — поет-перекладач, вчений-лінгвіст
Карл Нільсен (1865—1931) — данський композитор
Аста Нільсен (1881—1972) — данська акторка німого кіно
Нільс Бор (1885—1962) — данський фізик-теоретик і громадський діяч, один із творців сучасної фізики, лауреат Нобелівської премії з фізики
Карен Бліксен (1885—1962) — данська письменниця
Жан П'єр Герсгольт (1886—1956) — американський актор данського походження
Кай Нільсен (1886—1957) — данський ілюстратор
Макс Ре (1889—1953) — данський художник по костюмах і художник-постановник
Боділ Іпсен (1889—1964) — данська акторка і кінорежисер
Віктор Борге (1909—2000) — данський піаніст, диригент та комік
Йорн Утзон (1918—2008) — архітектор, автор проекту опери Сіднея.
Ларс фон Трієр (* 1956) — кінорежисер та сценарист
Йенс Фінк-Йенсен (* 1956) — письменник, поет, фотограф і композитор
Джанкарло Еспозіто (* 1958) — американський актор
Петер Флінт (* 1964) — кінорежисер.

Див. також

Русалонька (статуя)
Державний музей мистецтв (Копенгаген)
Королівський сад (Копенгаген)
Порцеляна Royal Copenhagen
362 Гавнія — астероїд, названий на честь міста (лат. Hafnia, Havnia — гавань).
Гафній — хімічний елемент, названий на честь Копенгагена (лат. Hafnia), де він був відкритий.
Канал Фредерікгольмз

Примітки

-1'>↑ ^а ^б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf

↑ https://vrttaal.net/taaladvies-taalkwestie/kopenhagen

↑ ^а ^б Бібліотека Конгресу Library of Congress Demographic Group Terms — Бібліотека Конгресу.

↑ https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/

↑ Пам'ятник Тарасу Шевченку. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 16 жовтня 2011.

↑ У Копенгагені відкрито погруддя Тарасу Шевченку. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 16 жовтня 2011.

↑ Метро Копенгагена визнано найкращим у світі. Новини світу. Prian.ru. 4 квітня 2008. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.

↑ Cityringen - The fourth Metro phase in Copenhagen. Overwiew (анг.) . Офіційна сторінка Копенгагенського метрополітену. Архів оригіналу за 29 січня 2012. Процитовано 22 вересня 2014.

↑ ^а ^б Copenhagen Transportation Projects, Denmark (анг.) . Urban Transport Technology. Архів оригіналу за 17 серпня 2004. Процитовано 22 вересня 2014.

↑ Laine T. (12 березня 2009). Metroen går i døgndrift (дан.) . Myldretid.dk. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2014.

↑ Climatological information for Copenhagen. Danmarks Meteorologiske Institut. Архів оригіналу за 4 серпня 2013. Процитовано 6 лютого 2015.

↑ Average Conditions Copenhagen, Denmark. BBC Weather. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.

↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — С. 45. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Копенгаген

Офіційна сторінка міста [Архівовано 7 листопада 2008 у Wayback Machine.](дан.)(англ.)
Музей вікінгів в Копенгагені [Архівовано 5 січня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Увічливість королів [Архівовано 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]

This article uses material from the Wikipedia Українська article Копенгаген, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.

[1]

[2]

[3]

[4]