12-Годинний Формат Часу

12-годинний формат переважає у Австралії, Канаді (за винятком Квебеку), Новій Зеландії, США та на Філіппінах. Разом з 24-годинним форматом він використовується у Албанії, Бразилії, Великій Британії та деяких інших англомовних країнах, у Греції, Ірландії, канадському Квебеці та Франції. В інших країнах світу 24-годинний формат є переважним, однак 12-годинний формат широко використовується у неформальному спілкуванні. При цьому замість a.m. та p.m. вживаються описові конструкції, наприклад «ранку», «дня», «вечора», «ночі» та інші. Поширення 12-годинного формату у неформальному спілкуванні пояснюється зручністю більш коротких числівників, а також 12-годинними класичними циферблатами годинників.

Попри наявність міжнародного стандарту ISO 8601, 12 годин ночі та 12 годин дня позначаються в різних країнах по-різному. Це пов'язано з тим, що в латинських словосполученнях лат. ante meridiem та лат. post meridiem слово «meridiemcode: lat promoted to code: la » означає «середина дня» чи «опівдні», і є неоднозначність у позначенні полудня: його можна позначити як «12 a.m.» («12 ante meridiem», чи «12 годин до середини дня»), так і «12 p.m.» («12 post meridiem», чи «12 годин після середини дня»).

З іншого боку, опівнічний час також можна позначити і як «12 p.m.» (12 post meridiem, 12 годин після [попередньої] середини дня) і як «12 a.m.» (12 ante meridiem, 12 годин до [наступної] середини дня).

National Maritime Museum у Гринвічі рекомендує позначати ці часові моменти як «12 дня» та «12 ночі». Теж саме радить The American Heritage Dictionary of the English Language^[en]. Багато інструкцій зі стилю, прийнятих у США, пропонують «опівночі» замінювати на «11:59 p.m.», якщо ми хочемо позначити кінець дня, та «12:01 a.m.», якщо ми хочемо позначити початок наступного дня. Ця практика широко використовується у США в юридичних контрактах, розкладах руху транспорту, хоча з цього правила є винятки.

Наприклад, 24-годинний формат у США називається «військовим часом»^{[джерело?]}, бо застосовується американською армією для взаємодії з іншими арміями світу. Американська армія перейшла на 24-годинний формат часу після Другої світової війни..

12-годинний спосіб вважається незручним та небезпечним в армії, авіації, метрології, медицині, рятувальних службах^{[джерело?]}. Тому в цих галузях застосовують 24-годинний формат.

Замість поділу доби на періоди до та після полудня, в українській мові використовуються чотири частини доби (ніч, ранок, день, вечір), що дозволяє уникнути плутанини між півднем та північчю. Проте, уточнення частини доби є необов'язковим, а межі цих частин визначено нечітко (так, «четверта дня» та «четверта вечора» позначають один і той же час — 16:00), тому 12-годинний формат використовується переважно в усному мовленні та художніх творах, тоді як при записі часу цифрами використовується 24-годинний.

У проміжках між цілими годинами, відлік хвилин здебільшого ведеться не відносно попередньої цілої години, а відносно наступної: «п'ять хвилин на першу дня» (12:05), «за п'ять хвилин перша дня» (12:55). Відлік часу відносно попередньої цілої години використовується рідше: «п'ять хвилин по першій годині дня» (13:05), «п'ять хвилин по полудні» (12:05). Використовуються слова «пів», «чверть» для позначення 30 та 15 хвилин: «пів на першу дня» (12:30), «чверть на першу дня» (12:15), «за чверть перша дня» (12:45). Поява цих виразів пов'язана з використанням стрілкових циферблатів, тому традиційно вони вживаються лише з 12-годинними назвами годин, тоді як у 24-годинному форматі, для відображення якого використовуються переважно цифрові табло, ці мовні конструкції розповсюдження не набули.

• Час
• Доба
• Година