Список Країн Європейського Союзу
Європейський Союз (ЄС) є політичним та економічним союзом з 27 держав-членів, які підписали установчі договори союзу і, таким чином, поділяють права та обов'язки членства.
Відповідно до договорів вони погодилися ділитися своїм власним суверенітетом через інституції Європейського Союзу в деяких, але не всіх аспектах управління. Для ухвалення особливо важливих рішень уряди країн повинні одноголосно домовитися у Раді Європейського Союзу; для ухвалення інших рішень достатньо кваліфікованої більшісті голосів. Ці зобов'язання та розподіл суверенітету в рамках ЄС (іноді його називають наднаціональним) роблять його унікальним серед міжнародних організацій, оскільки він встановив власний правовий порядок, який відповідно до положень установчих договорів є юридично обов'язковим і верховним для всіх держав-членів. Основоположним принципом ЄС є принцип субсидіарності, що означає, що рішення ухвалюються колективно тоді і тільки тоді, коли їх неможливо реально прийняти окремо.
| Держави-члени Європейського Союзу | |
|---|---|
 | |
| Тип | Держава-член |
| Розташування | Європейський Союз |
| Створено | 1952/1958/1993 |
| Кількість | 27 (станом на 2020) |
| Можливі типи | Республіки (21) Монархії (6) |
| Кількість населення | 447,206,135 (2020) |
| Площа | 4,233,255 км2 |
| Уряд | Парламентська представницька демократія (23) Змішана республіка представницька демократія (3) Президентська представницька демократія (1) |
Іншою помітною та унікальною особливістю членства є Європейські комісари, які призначаються кожним з урядів країн-членів, але не представляють свою країну-члена, а замість цього працюють колективно в інтересах усіх держав-членів.
У 1950-х роках шість держав заснували Європейські спільноти — попередники ЄС (Бельгія, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди та Західна Німеччина). Решта країн приєдналися в результаті наступних п'яти розширень. Щоб приєднатися, держава повинна виконати економічні та політичні вимоги, відомі як Копенгагенські критерії, які вимагають від кандидата мати демократичний уряд і ринкову економіку разом із відповідними свободами та інститутами та поважати верховенство права. Розширення Союзу також залежить від згоди всіх наявних членів і прийняття кандидатом наявного законодавства ЄС, відомого як надбання спільноти.
Велика Британія, яка приєдналася до ЄС 1973 року, перестала бути членом ЄС 31 січня 2020 року. Жодна інша держава-член ніколи не виходила з ЄС і жодне членство не було призупинене, хоча деякі залежні території або напівавтономні області вийшли з ЄС.
Список
Список країн-членів Європейського Союзу (станом на 1 січня 2023 року):
.svg)
Території за межами Європи, що входять до ЄС:
- Іспанії:
- Португалії:
- Франції:
.svg)
Країни-кандидати на вступ до ЄС:
Потенційні країни-кандидати на вступ до ЄС:
Кандидати, переговори яких заморожені:
Колишні члени:
.svg)
Примітки
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: European Union |
| Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Список країн Європейського Союзу, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.