Марсельє́за (фр.
Нині є державним гімном Франції. На її мелодію було також покладено слова державного гімну Росії в період від Лютневої революції до Жовтневого перевороту 1917 року.
La Marseillaise | ||
---|---|---|
Ля Марсельєз | ||
Марсельєза на Тріумфальній арці | ||
Країна | Франція | |
Слова | Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792 | |
Мелодія | Клод Жозеф Руже де Ліль, 1792 | |
Затверджений | 1795 | |
Музичний приклад | ||
| ||
| ||
La Marseillaise у Вікісховищі |
Часто слугує також як гімн революцій для людей усіх країн, що повстають проти несправедливості. Існують, у зв'язку з цим, варіанти Марсельєзи різними мовами.
У Вікіджерелах є |
Спочатку Марсельєза називалася «Військова пісня Рейнської армії» (фр. «Chant de guerre pour l'armée du Rhin»). Цю пісню написав військовий інженер Клод Жозеф Руже де Ліль 25 квітня 1792 року, коли французький люд повстав проти самодержавства.
24 листопада 1793 року Конвент обирає Марсельєзу державним гімном Франції.
Після подій 1848 року, коли революційна хвиля прокотилася цілою Європою, Марсельєза стає піснею борців за свободу в усьому світі: в Італії, Польщі, Угорщині... Вона звучить на полях боїв і під час Паризької Комуни в 1871 році.
Востаннє Марсельєзу було заборонено під час Другої світової війни режимом Віші — режимом колаборантів з нацистами. Співали пісню в той час представники Опору. Однак уже 1944 року її знову оголошено державним гімном Франції.
Від 1970-х років до Марсельєзи почали ставитися дещо суперечливо. Дехто вважає, що в словах гімну простежуються ксенофобія та мілітаризм. Було багато пропозицій змінити слова гімну. Але він надто міцно асоціюється в багатьох людей із Великою французькою революцією.
Після того як до другого туру виборів Президента Франції 2002 року пройшов представник ультраправих сил Жан-Марі Ле Пен, попри слова пісні, її часто співали антирасистські маніфестанти.
Офіційно у Франції виконують лише перший куплет і приспів.
La Marseillaise
(Переклад Миколи Вороного)
Гей, діти рідної країни,
Ходім — настав славетний час!
Бо лютий ворог стяг руїни
Вже розгортає проти нас.
Вам чути, як здаля лунає
Той рев шалених вояків — Іде, іде проклята зграя,
Щоб ваших нищити синів.
Громадо, в бій ставай!
До лав, батьки й сини!
Рушай! Рушай!
Хай чорна кров напоїть борозни!
Свята любов до свого краю
Зміцнить удар наш у бою.
Злети ж до нас ти, воле, з раю
І силу нам подай свою!
Побіду під стяги кохані
Прикличмо з лав з усіх кінців, — Хай бачать недруги здолáні
І славу, і тріумф борців.
Коли ми здійсним наші мрії,
Батьки в могилах будуть спать,
Але їх прах і славні дії
Зумієм ми ушанувать.
Щоб не тягти життя нужденне,
Дали батьки нам гарту пай, — Нас кличе збурення натхненне
І смерть у помсті за свій край!
Найвідомішу класичну обробку Марсельєзи для сопрано, хору та симфонічного оркестру здійснив близько 1830 року Гектор Берліоз. Також існує фортепіанне аранжування Марсельєзи Ференца Ліста.
У липні 1891 року, під час зустрічі французької ескадри у Кронштадті, Олександр III, «самодержець Всеросійський», зняв капелюха і слухав «Марсельєзу» з непокритою головою .
This article uses material from the Wikipedia Українська article Марсельєза, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.