Львівська Область

Одна з найрозвиненіших областей держави в економічному, туристичному, культурному, науковому напрямках. Адміністративно-територіальна одиниця із назвою Область Львів, або Львівська область, була створена 13 листопада 1918 року розпорядженням Державного Секретаріату Військових справ Західно-Української Народної Республіки. Тоді до Львівської області входили чотири округи (Львів, Перемишль, Рава Руська, Самбір), котрі складались із 15 повітів. В іншій конфігурації, утворена 27 листопада 1939 року, після анексії Заходу України Радянським Союзом за Пактом Молотова — Ріббентропа. Згодом, із складу Львівської області було вилучено Любачівський, Переворський та Синявський райони, які були переданий ПНР, натомість, у 1959 долучено територію Дрогобицької області.

Львівська область
Герб Львівської області	Прапор Львівської області
Основні дані
Прізвисько:	Галичина, Львівщина
Країна:	Україна
Утворена:	4 грудня 1939 року
Код КАТОТТГ:	UA46000000000026241
Населення:	2 478 133
Площа:	21 831.97 км²
Густота населення:	113,42 осіб/км²
Поштові індекси	79000 / 80000 / 81000 / 82000
Телефонні коди:	+380-32
Обласний центр:	Львів
Райони:	7
Громади:
Міста: обласного значення районного значення	9 35
Райони в містах:	6
Смт:	34
Села:	1849
Селища:	1
Селищні ради:	34
Сільські ради:	632
Номери автомобілів:	BC, НС, СС, ЕС
Інтернет-домени:	lviv.ua; lv.ua
Обласна влада
Рада:	Львівська обласна рада
Голова ради:	Холод Юрій Ігорович (в.о.)
Голова ОДА:	Козицький Максим Зіновійович
Вебсторінка:	—
Адреса:	79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18
Мапа
Львівська область у Вікісховищі

До складу Львівської області входить 7 районів: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський, Яворівський. Львівська область межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща.

Північ області — це зона мішаних лісів (Мале Полісся); середня частина — лісостеп, де у рельєфі виділяються пасма Розточчя, Гологори, Вороняки, Опілля та крайня західна частина Подільської височини. На південному заході та півдні області розташовані карпатські передгір'я і, власне, Карпатські гори, які тут представлені Бескидами. Південна межа області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону проходить Головний європейський вододіл між басейнами Чорного і Балтійського морів.

У Львівській області розташована південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.

Трускавець, Східниця, Моршин є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі Львова і Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, Карпатські гори дають великі перспективи для туристичного розвитку регіону.

Область розташована в трьох зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси займають понад четверту частину площі області.

Розташована на заході країни.

Територія

Площа області 21,832 тис. км², що становить 3,6 % від площі території України. За площею займає 17 місце серед інших областей країни.

По території області пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

Рельєф

 

Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. На території області розташована Верхньодністровська улоговина.

Найвищою точкою території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю. У рівнинній частині найвищою є г. Камула (471 м).

Гідрографія

Докладніше: Річки Львівської області

Докладніше: Стави Львівської області

Докладніше: Водоспади Львівської області

Через область проходить Головний європейський вододіл між басейнами Балтійського і Чорного морів. У Балтійське море несе свої води Західний Буг (басейн Вісли). У Чорне море течутьДністер, Стир, Іква.

Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг з притоками, Вишня і Шкло.

Клімат

Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

 

Природні ресурси

В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

Корисні копалини

На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин. Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, торф, озокерит (Бориславське озокеритове родовище), кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці (сланець мінілітовий), мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «Нафтуся». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Львів.

У складі області:

• районів в області — 7;
• районів у місті Львів — 6;
• населених пунктів — 1928, у тому числі:
  • міського типу — 78, у тому числі:
    • міст — 44, у тому числі:
      • міст обласного значення — 9;
      • міст районного значення — 35;
    • селищ міського типу — 34;
  • сільського типу — 1850, у тому числі:
    • сіл — 1849;
    • селищ — 1.

У системі місцевого самоврядування: до виборів 25 жовтня 2020 року

• районних рад — 20;
• міських рад — 44;
• селищних рад — 34;
• сільських рад — 633.

після виборів 25 жовтня 2020 року

• районних рад — 7;
• територіальних громад — 71;
• рад територіальних громад — 41;

Райони

№	Герб	Райони	Площа (км²)	Населення (01.01.2022)	Територіальні громади	Міста	Смт	Села	Адміністративний центр	Мапа
1		Дрогобицький район	1493,4	232,947	5	4	3	82	Дрогобич
2		Золочівський район	2887,9	158,943	7	3	4	270	Золочів
3		Львівський район	4976,2	1,141,119	23	12	9	510	Львів
4		Самбірський район	3247,1	221,896	11	7	4	275	Самбір
5		Стрийський район	3854,0	319,464	14	7	6	278	Стрий
6		Червоноградський район	3001,2	226,102	7	7	4	188	Червоноград
7		Яворівський район	2373,2	177,622	6	4	4	240	Яворів
		Львівська область	21,833	2,478,133	73	44	34	1,850	Львів

Райони у місті Львові

Історія адміністративно-територіального устрою

Представницький орган місцевого самоврядування — Львівська обласна рада. Місцевим органом виконавчої влади є Львівська обласна державна адміністрація.

Чисельність населення

Населення Львівської області становить 2541,2 тис. (на 1 грудня 2013 року)

Зі всього населення 1548,1 тис. (60,7 %) становить міське, 1002,1 тис. (39,3 %) — сільське.

Динаміка населення області

Чисельність населення:

Частка Львівської області у загальному населенні України

• 1959 — 5,03 %
• 1970 — 5,17 %
• 1979 — 5,15 %
• 1983 — 5,20 %
• 1989 — 5,31 %
• 2002 — 5,42 %
• 2010 — 5,55 %
• 2016 — 5,59 %

За січень-листопад в області:
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)

Середня очікувана тривалість життя у 2007 — 2008 роках становила 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991—1992 році — 65.98 та 75.3 відповідно)

Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.

Найбільші населені пункти

Національний склад населення

 

Національний склад населення Львівської області станом на 2022 рік:

Мова

Рідна мова населення Львівської області за результатами переписів населення, %

Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту

18 вересня 2018 року рішенням Львівської обласної ради у Львівській області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.

 

 

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 62,6 злочинів, з них 19,8 тяжких та особливо тяжких.

Промисловість

 

У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Самбір-харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промисловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:

• Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» - на даний час не діє;
• АТ "Нафтопереробний комплекс «Галичина» - на даний час не діє;
• Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» -на даний час не діє;
• Добротвірська ТЕС;
• ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» - на даний час не діє;
• НГВУ «Бориславнафтогаз»;
• Державна вугільна холдингова компанія «Укрзахідвугілля»;
• Львівський державний міжобласний спецкомбінат УДО «Радон»;
• Стебницьке ДГХП «Полімінерал»-на даний час не діє;
• Магістральні нафтопродуктопроводи «Прикарпаттранснафтопродукт», «Дружба», «Поліолефіни», ВАТ «Оріана».
• Dinmark ТМ (ТОВ «Леомарк») Імпорт кріплення [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.]

Сільське господарство

Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. А ще деяких ягід, фруктів, зокрема яблук, груш та слив.

 

Транспорт

Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне, Самбір, Стрий. У Львові є Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ—Львів—Прага (Будапешт), Варшава—Перемишль—Львів—Бухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів, Стрий та Самбір. Головні автомагістралі: E372М09 Рава-Руська-Львів-Тернопіль(Вінниця-Знам'янка), Н09 Львів—Івано-Франківськ—Мукачево (Чернівці), E40-50-471М06 (Київ—Чоп).

 

У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури:

• 17 музеїв (див. Музеї Львівщини)
• 11 театрів
• 1374 бібліотеки
• 1397 установ клубного типу
• 13 концертних організацій.

З освітніх установ у 2008 році в області функціонували:

• 53 вищі заклади освіти I—IV рівнів акредитації
• 1469 загальноосвітніх навчальних заклади
• 62 професійно-технічне заклад
• 487 дошкільних установ.

Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.

У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков.

Туризм

•  
  Панорама історичного центру Львова
•  
  Підгорецький замок
•  
  Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі
•  
  Палац Бруницьких у Великому Любіні
•  
  Палац Потоцьких у Львові
•  
  Церква Святої Трійці у Жовкві
•  
  Палац баронів Грьодлів, Сколе
•  
  Варяж. Костел Святого Марка
•  
  Тустань
•  
  Церква святого Юра у Дрогобичі
•  
  Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у місті Золочів
•  
  Костел святої Марії Магдалини у місті Львів
•  
  Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у місті Кам'янка-Бузька
•  
  Золочівський замок
•  
  Підгорецький замок
•  
  Жовківський замок

Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934.

На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів.

 

До найважливіших об'єктів туризму належать:

• Ансамбль історичного центру Львова чи Старе місто — територія у центральній частині міста Львова, що внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО.
• Львівський державний історико-архітектурний заповідник.
• Державний історико-культурний заповідник «Тустань» (залишки наскельної фортеці IX — XIV ст.)
• Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі.
• Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі».
• Філія Львівського історичного заповідника у Жовкві (див. Архітектурні пам'ятки Жовкви).
• Монастирський комплекс у Крехові (див. Крехів).
• Давньоруські городища Х — XIII ст. у Звенигороді та Стільському.
• Золота підкова України: Олеський замок XIII—XVII ст. Золочівський замок. Підгорецький замок. Свірзький замок.
• Найдавніші архітектурні пам'ятки Львова — Високий замок, Церква святого Миколая, Вірменський кафедральний собор, пам'ятки в стилі готики, бароко — костьоли кармеліток босих 1644 р.

Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням — друге, після Автономної Республіки Крим.

Водоспади:

Див. також Водоспади Львівської області

• Бориславський
• Гуркало
• Гуркало мале
• Залотом'ятий
• Кам'янський
• Верхньокам'янський, біля с. Кам'янка
• Лазний
• Під Кудрявцем, на околиці с. Кам'янка
• Підступи
• Підступи верхній
• Сопіт
• Фантом
• Крушельницький
• Дзюрчик, у с. Кам'янка

•  
  Бориславський водоспад
•  
  Водоспад Гуркало
•  
  Кам'янський водоспад
•  
  Водоспад Лазний
•  
  Водоспад Сопіт
•  
  Водоспад Фантом
•  
  Залотом'ятий водоспад
•  
  Водоспад Підступи
•  
  Водоспад Підступи верхній
•  
  Водоспад Крушельницький
•  
  Верхньокам'янський водоспад
•  
  Водоспад Дзюрчик

З часів незалежності України Львівська область завжди підтримувала проукраїнські настрої. Тому на парламентських і президентських виборах люди голосували в основному за проукраїнські партії або політиків. Про це свідчать результати на попередніх виборах. [1] [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]

•   Каліфорнія, Сполучені Штати Америки (січень 2024 р.)

• Я. В. Верменич. Львівська область [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 346. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Екологічний атлас Львівщини 2007
• Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ. Місцеві громади та органи державної влади: довідник / Львів. обл. держ. адмін.; кер. проекту О. О. Ганущин. — Львів: [б. в.], 2007. — 168 с.
• Львівщина державницька: інформ. довід. з питань внутр. політики / Львів. обл. держ. адміністрація, Упр. з питань внутр. політики. — Львів: Каменяр, 2009. — 415 с.: іл. — ISBN 978-966-607-092-3
• Історія електрифікації Львівщини / А. Крижанівський ; ВАТ «Львівобленерго». — Львів: Галиц. вид. спілка, 2006. — 224 с. : іл. — Бібліогр.: с. 221—222 (23 назви). — Тит. арк. парал. укр., пол. — ISBN 966-7893-74-Х
• Екологія Львівщини 2011 : [бюлетень] / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Держ. упр. охорони навколиш. природ. середовища в Львів. обл. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 96 с.: табл., 15 с. іл. — ISBN 978-617-655-056-3

• Малі міста України. Львівська область: бібліогр. покажч. [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 663 с. : іл.
• Дуже малі міські поселення Львівської області: суспільно-географічний потенціал та перспективи розвитку: моногр. / Н. І. Дністрянська, М. С. Дністрянський. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 198 с.
• Львівська область: природні умови та ресурси: монографія / за заг. ред. д-ра геогр. наук, проф. М. М. Назарука. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 592 с. ISBN 978-617-679-652-7
• Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси / В. Александрович, Ю. Бірюльов, М. Бандрівський та ін.; Упор. та відп. ред. Ю. Бірюльов. — Львів: Центр Європи, 1998. — 392 с.: іл.
• Львівщина-98. Соціальний портрет в загальноукраїнському контексті / С. А. Давимука, А. Ф. Колодій, Ю. А. Кужелюк, В. М. Подгорнов, Н. Й. Черниш. — Львів: НАН України. Ін-т регіон. дослідж., 1999. — 348 c.
• Нариси історії містечок Львівщини / В. Грабовецький; Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. — 2-е вид., доповн. — Івано-Франківськ, 2005. — 43 c. — (Наук. зап. Прикарп. іст. шк.). — Бібліогр.: 42 назви.
• Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 1. Мелодії / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 376 с. — ISBN 617-7617-04-3.
• Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 2. Тексти / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 424 с. — ISBN 617-7617-05-0.
• Приватизація на Львівщині: результати та перспективи / С. А. Давимука. — Львів, 1998. — 90 c. — (Препр. / НАН України. Ін-т регіон. дослідж; 98). — Бібліогр.: 6 назв.
• Реформування комунальної власності м. Львова: Довід. Ч. 5. Реформування комунальної власності Львівської області / М. В. Гладій, С. А. Давимука, М. М. Сірків, В. Г. Опацький; ред.: С. А. Давимука; Регіон. від-ня Фонду держ. майна України по Львів. обл. — Львів, 1998. — 640 c.
• Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Львівської області / уклад.: М. І. Долішній; УААН. Прикарпат. від-ня Ін-ту агроекології та біотехнології. — Чернівці: Прут, 1999. — 156 c. — Бібліогр.: 89 назв.

• Львівська область [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

Львівська область у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	Портал «Галичина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Новини у Вікіновинах?
	Львівська область у Вікімандрах?
	Львівська область у Вікісховищі?

• Пам'ятки Львівської області [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Львівська область [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] на experts.in.ua
• Ветерани рослинного світу України

Польща	Волинська область	Рівненська область
Польща		Тернопільська область
Закарпатська область		Івано-Франківська область