Корейськый алфавіт, циже га́нґыл (кор.
Сучасну назву ганґыл (한글) удумав у 1912 році корейськый языкознатель Чу Сіґён. Ган (한) — корейськый архаізм из значенём «великый», ґыл (글) — «письмо» (ганґыл — «великоє письмо»). Ган щи мож потовмачити ги китаізм «корейськый» (韓).
У Сівернуй Кореї воліють назву чосонґыл (조선글; [tɕosʌnɡɯl]), удповідну иншуй назві краины.
Елементы ганґыла ся кличут чамо (자모, 字母) ци нассорі (낱소리).
54 чамо сучасного ганґыла:
Мимо того сут щи застарілі букв и споєня.
Ганґыл быв створеный на научнуй основі. Каждый елемент у каждуй букві має свуй смысел.
Буквы, што позначают согласні, ділят ся на пять ґруп:
Гласні буквы ся вытворюют из трёх елементув: горизонтална линія символізує Землю (інь), цятка (теперь риска) символізує сонце (янь), вертикална линія символізує чоловіка межи Землёв и Небом. Прості гласні:
Складені гласні:
Гласні з конечным ㅣ были дифтонґами, айбо подакотрі з них стали єдным звуком, циже монофтонґізовали ся:
[o] ай [u] сперед [a] ци [ʌ] ся промінили на [w]. Туй ся додержує гармонія гласных (світлі/темні):
Йотовані гласні:
Йотованя гласных ся позначат додаточнов куртов рисков:
Буквы ся все збирают у склады з двох, трёх, даколи чотырёх чамо. Склад ся все зачинат согласным (зачаточна буква), дале йде гласный ци дифтонґ (середня буква), по нюй годен ити щи єден согласный (конечна буква). Кідь у складови не є согласного на зачатку, зачинат ся німов буквов ㅇ, также каждый склад має холем дві чамо.
Зависимо уд формы ся середня буква пише пуд зачаточнов (горизонталні як то ㅡ), справа уд неї (вертикалні як то ㅣ) ци ю убнимат (дифтонґы як то ㅢ).
|
|
|
Конечна буква ся все пише долув пуд гласнов. Аж має два елементы, пишут ся зліва направо.
|
|
|
Ушиткі буквы ся розтігают так, обы склад мож было записати в квадрат означеных розмірув (такых само ги в китайськых символув). Єднак даякі сучасні шрифты (приміром Eun, HY깊은샘물M, UnJamo) перебирают европейську практику и лишают буквам сталый розмір.
Языкознатель Чу Сіґён предлагав линійный запис букв на западный способ, циже місто 한글 (ганґыл) писати ㅎㅏㄴㄱㅡㄹ итд. Тоты експерименты пудпоровала новинка «Теганін Чонкёбо» (кор. 대한인 졍교보) у Приморськум краю (1914 рук).
Сучасный алфавітный ряд ганґыла становив Чве Сечін у 1527 році. У тот час щи не были здвоєні согласні и щи ся розлучовали ㅇ (німый согласный) з ㆁ (заднёязычный носовый согласный; МФА: [ŋ]). Зато тоты нові буквы были пак по рузному пошоровані у Сівернуй и Южнуй Кореї.
ㄱ ㄲ ㄴ ㄷ ㄸ ㄹ ㅁ ㅂ ㅃ ㅅ ㅆ ㅇ ㅈ ㅉ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ
ㅏ ㅐ ㅑ ㅒ ㅓ ㅔ ㅕ ㅖ ㅗ ㅘ ㅙ ㅚ ㅛ ㅜ ㅝ ㅞ ㅟ ㅠ ㅡ ㅢ ㅣ
Здвоєні согласні идут нараз по удповідных простых. Не є розлукы межи німым и носовым ㅇ. Дифтонґы слідуют за удповідными монофтонґамы такым способом: раз идут дифтонґы з конечным ㅣ, пак йотовані. Дифтонґы на [w] ся шоруют позад свого писаня, циже слідуют за ㅗ ци ㅜ.
Шорованя конечных букв: (—) ㄱ ㄲ ㄳ ㄴ ㄵ ㄶ ㄷ ㄹ ㄺ ㄻ ㄼ ㄽ ㄾ ㄿ ㅀ ㅁ ㅂ ㅄ ㅅ ㅆ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ (—) позначат склады без конечної буквы.
ㄱ ㄴ ㄷ ㄹ ㅁ ㅂ ㅅ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ ㄲ ㄸ ㅃ ㅆ ㅉ ㅇ
ㅏ ㅑ ㅓ ㅕ ㅗ ㅛ ㅜ ㅠ ㅡ ㅣ ㅐ ㅒ ㅔ ㅖ ㅚ ㅟ ㅢ ㅘ ㅝ ㅙ ㅞ
Першоє ㅇ позначат носовый звук, посліднёє позначат німый согласный, што все передходит гласному. Ушиткі здвоєні согласні и дифтонґы идут на кунци шора. Так ся держит традиційный алфавітный ряд.
Шорованя конечных букв: (—) ㄱ ㄳ ㄴ ㄵ ㄶ ㄷ ㄹ ㄺ ㄻ ㄼ ㄽ ㄾ ㄿ ㅀ ㅁ ㅂ ㅄ ㅅ ㅇ ㅈ ㅊ ㅋ ㅌ ㅍ ㅎ ㄲ ㅆ
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Хангыль на російскій Вікіпедії.
This article uses material from the Wikipedia Русиньскый article Ганґыл, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Обсяг є доступный під CC BY-SA 4.0, кідь не є вказане інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Русиньскый (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.