Аравійське Море: Окраїнне море Індійського океану

Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км². Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰.

Аравійське море

16° пн. ш. 64° сх. д. / 16° пн. ш. 64° сх. д. / 16; 64
Розташування	Індійський океан
Довжина	2400 км
Площа	3683 тис. км²
Найбільша глибина	5203 м
Середня глибина	2734 м
Об'єм	10 070 тис. км³
Впадаючі річки	Інд, Дашт
Аравійське море у Вікісховищі

Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське, Сіндху Сагар (море Сіндху), Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море.

 

Межі й протоки

Острови

Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські.

Береги

Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки. Найбільші затоки:

• Аденська затока на заході, сполучається Баб-ель-Мандебською затокою з Червоним морем;
• Оманська затока на північному заході, сполучається Ормузькою протокою з Перською затокою
• Кач на північному сході;
• Камбейська затока на північному сході.

Річковий стік

Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході.

Тектоніка

Характер залягання гірських порід земної кори в Аравійському морі, закономірність поєднань та взаємодії її структурних елементів різного порядку, від дрібних складок та розривів — до розломів, викликають досить сильні землетруси. Так, 01 березня 2024 року, о 19:29:45 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано дуже сильний землетрус магнітудою 5,9 балів (за шкалою Ріхтера) з району розлому Оуена, Аравійське море, гіпоцентр якого залягав на глибині 10 км.

Рельєф дна

Донні відклади

Корисні копалини

Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм.

Зима

Зима — ясна, суха.

Літо

Літо — хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).

Температура води

Температура води від +22 +29 °C.

Водні маси

Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰.

Конвекція

Морські течії

Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг.

Припливи й хвилювання

Припливи — неправильні, подобові (до 5,1 м).

Льодовий режим

Солоність

Солоність — 35,8—36,5 ‰.

В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів.

З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони.

Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники.

Судноплавство

Порти

Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден.

Рибальство

Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).

Енергетика

Нафтовидобувна промисловість

Рекреація і туризм

Геополітична складова

• Аденська затока
• Лаккадівські острови
• Оманська затока

• (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6.
• (рос.) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
• (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — Л., 1959.
• (англ.) Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.

• (рос.) Аравійське море [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] — в публікаціях часопису «Вокруг света».