Ташке́нт (узб.
Найбільше за чисельністю населення місто Узбекистану і Центральної Азії, центр Ташкентської міської агломерації, найважливіший авіаційний, залізничний і автомобільний вузол, а також політичний, економічний, культурний і науковий центр країни. Адміністративно місто поділяється на 11 районів.
Ташкент Toshkent | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
41°19′01″ пн. ш. 69°16′00″ сх. д. / 41.31694° пн. ш. 69.26667° сх. д. 69°16′00″ сх. д. / 41.31694° пн. ш. 69.26667° сх. д. | ||||||||
Країна | Узбекистан | |||||||
Регіон | Ташкентська область | |||||||
Столиця для | Ташкентська область і Узбекистан | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | II ст. до н. е. | |||||||
Перша згадка | 2 століття до н. е. | |||||||
Площа | 334,8 км² | |||||||
Населення | ▲2 622 700 (2020) | |||||||
Висота НРМ | 455 м | |||||||
Водойма | Чирчик | |||||||
Офіційна мова | узбецька | |||||||
Назва мешканців | ташкентці | |||||||
Міста-побратими | див. тут | |||||||
Телефонний код | +998 71 | |||||||
Часовий пояс | UTC+5 | |||||||
Номери автомобілів | 01 — 09, (10, 30 — старі) | |||||||
GeoNames | 1484839, 1512569 | |||||||
OSM | r2216724 ·R | |||||||
Поштові індекси | 100000 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Jahongir Abidovich Artykhodzhaevd | |||||||
Вебсайт | tashkent.uz | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Ташкент у Вікісховищі |
Ташкент, імовірно, означає Кам'яне місто (від узб. tosh — «каміння», узб. kent — «місто»).).
Ташкент розташований на сході країни, у рівнині річки Чирчик, на висоті 440—480 м над рівнем моря.
На схід і північний схід від Ташкента розташовані відроги західного Тянь-Шаню.
Площа міста сягає 30 тисяч гектарів.
Клімат Ташкента — субтропічно-континентальний, але кількість опадів, у порівнянні з низовинним напівпустельними та пустельними областями, внаслідок близькості гір тут є достатньо значною. Морози зазвичай не бувають тривалими, але за ясної зимової погоди температура подеколи знижується до -20 °C і нижче, влітку температура нерідко досягає 35–40 °C у затінку. Мінімальна температура — -29,5 °C (20 грудня 1930 року), максимальна — +44,5 °C (30 липня 1983 року).
Клімат | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22,2 | 25,7 | 32,5 | 36,4 | 39,9 | 43 | 44,6 | 43,1 | 39,8 | 37,5 | 31,1 | 27,3 | 44,6 |
Середній максимум, °C | 6 | 8,1 | 14 | 22,1 | 27,1 | 33,2 | 35,8 | 34,2 | 29 | 21,4 | 14,4 | 8,9 | 21,2 |
Середня температура, °C | 0,9 | 2,5 | 8,3 | 15,7 | 20,2 | 25,7 | 27,8 | 25,7 | 20,3 | 13,6 | 8,1 | 3,7 | 14,4 |
Середній мінімум, °C | −2,6 | −1,4 | 4 | 10 | 13,6 | 17,9 | 19,6 | 17,5 | 12,7 | 7,6 | 3,7 | 0,2 | 8,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −28,5 | −25,6 | −16,9 | −6,3 | −1,7 | 3,8 | 8,2 | 5,6 | 0,1 | −11,2 | −22,1 | −29,5 | −29,5 |
Норма опадів, мм | 55 | 47 | 72 | 64 | 32 | 7 | 4 | 2 | 5 | 34 | 45 | 53 | 420 |
Іноді в Ташкенті буває несприятлива екологічна ситуація, — тоді в місті спостерігається значна задимленість, в результаті якої видимість становить не більше 1,5–3 км. У цих випадках гори на горизонті, зазвичай (за прозорого повітря в місті) доступні зору, стають невидимими або їх видно вкрай погано.
Уже 1983 року населення Ташкента становило 1 902 000 осіб (при території 256 км²; див. нижче). У СРСР місто за чисельністю населення займало четверте місце (після Москви, Ленінграда та Києва).
Чисельність постійного населення Ташкента станом на 1 січня 2009 року становила 2 206,3 тисяч осіб (існують неофіційні оцінки, що враховують тимчасових мігрантів, згідно з якими населення Ташкента коливається від 2,6 до 3,2 млн осіб). Його змінюваність демонструють нижче наведені дані:
Рік | 1975 | 1983 | 1999 | 2009 |
Чисельність населення, млн осіб | 1,6 | 1,9 | 2,1 | 2,2 |
Етнічний склад населення Ташкента наведено згідно з даними на 2008 рік (і в порівнянні з показниками на 1970 рік):
Рік | Етнічний розподіл |
---|---|
1970 | росіяни — 41 %, узбеки — 37 %, татари — 7 %, євреї — 4 %, українці — 2,9 % |
2008 | узбеки — 63 %, росіяни — 20 %, татари (в тому числі і кримські татари) — 4,5 %, корейці — 2,2 %, казахи — 2,1 %, таджики — 1,2 %, інші національності (в тому числі і українці) — 7 %. |
Ташкент — місце найбільшого скупчення українців в Азії і одне з найбільших у діаспорі.
Коли Ташкент був головним містом Туркестанського генерал-губернаторства (1867–1917), там, переважно наприкінці XIX століття, почали селитися українці. У 1917–18 роки місто було осередком українського життя у всьому Туркестані — так, у квітні 1917 була зорганізована Українська Центральна Громада Туркестану; у 1918 році діяла Українська Крайова Рада Туркестану та її орган — Український Виконавчий Комітет, «Просвіта», виходив тижневик «Туркестанська Рада».
По зміцненні радянської влади в Ташкенті 1920 року український рух завмер. У 1930-их роках у кількох школах викладали українську мову, у Педагогічному Інституті діяв український відділ.
Під час Німецько-радянської війни у 1941–44 роки до Ташкента евакуйовано чимало українців (в тому числі і О. П. Довженка), і тоді радіо Ташкенту мало українські передачі.
Станом на 1970 рік у місті нараховувалось 40 700 етнічних українців (або 2,9 % від загалу). Проте в умовах повоєнного СРСР ташкентські українці русифікувалися.
Зі здобуттям Узбекистаном незалежності (1991) чимало етнічних українців покинуло місто та країну, перебравшись або до України, або до Росії. І нині (2000-ні) українська громада Ташкента є нечисленною. Формами її самоорганізації та підтримання культурних і мовних традицій є Український культурний центр «Батьківщина» (заснований у 1993 році); українська недільна школа.
У Ташкенті здійснює свою діяльність Посольство України в Республіці Узбекистан. У середній школі імені Т. Шевченка, збудованій після землетрусу 1966 року українськими будівельниками, здійснюється викладання української мови та літератури. У грудні 2002 року в ході офіційного візиту Президента України Леоніда Кучми до Республіки Узбекистан перед одним з корпусів цієї школи відбулося урочисте відкриття ташкентського пам'ятника Тарасові Шевченку.
Ташкент поділяється на 11 районів: Шайхантаурський, Сабір-Рахимовський, Учтепинський, Чиланзарський, Мірзо-Улугбекський, Мірабадський, Яккасарайський, Юнусабадський, Бектемирський, Сергелійський, Хамзинський.
район | узб. | Населення тис. осіб | Площа км² | щільність населення осіб/км² |
---|---|---|---|---|
Бектемірський | Бектемир | 27,5 | 20,5 | 1 341 |
Мірзо-Улугбецький | МирзоУлуғбек | 245,2 | 31,9 | 7 687 |
Мірабадський | Миробод | 122,7 | 17,1 | 7 175 |
Сабір-Рахімовський | СобирРахимов | 305,4 | 34,5 | 8 852 |
Сергелійський | Сергели | 149,0 | 56,0 | 2 661 |
Учтепинський | Учтепа | 237,0 | 28,2 | 8 404 |
Хамзинський | Хамза | 204,8 | 33,7 | 6 077 |
Чиланзарський | Чилонзор | 217,0 | 30,0 | 7 233 |
Шайхантахурський | Шайхонтохур | 285,8 | 27,2 | 10 507 |
Юнусабадський | Юнусобод | 296,7 | 41,1 | 7 219 |
Яккасарайський | Яккасарой | 115,2 | 14,6 | 7 890 |
Ташкент | Тошкент | 2 206,3 | 334,8 | 6 590 |
У Ташкенті успішно функціонують понад 160 значних підприємств промисловості. У місті виробляють літаки, залізничні вагони, трактори, екскаватори, різні види сільгоспотехніки, електротрансформатори, різноманітні прилади і механізми, медичне та електронне обладнання, кабелі, сучасну побутову техніку, в тому числі телевізори, прядильну і текстильну техніку, лакофарбові вироби та чимало іншої продукції.
До найбільших підприємств Ташкента належать:
За результатами 2006 року було вироблено імпорто-замінної продукції на суму понад 114,2 млрд сум, що забезпечило додатковий обсяг експорту в 8,2 млн. доларів США.
Станом на 2009 рік у Ташкенті діяло сім трамвайних маршрутів, 117 автобусних і 36 — маршрутних таксі, а також три лінії метрополітену з 29 станціями. Вранці 2 травня 2016 року трамвайний вагон № 2006 здійснив свій останній рейс 17 маршрутом. Після цього трамвайна інфраструктура у Ташкенті повністю припинила своє існування.
На автобусні маршрути припадає 65 відсотків всіх пасажирських перевезень. Влада міста з міркувань економії ухвалила намір закрити тролейбусне сполучення, і замінити його на автобуси «Ісузу», які виробляє Самаркандський автомобільний завод.
Місто обслуговують міжнародний аеропорт «Ташкент» і один залізничний вокзал.
Від 1977 року в узбецькій столиці діє метрополітен.
Кваліфіковані медичні послуги населенню надають 109 лікарень, 614 поліклінік, чимало з яких є сімейними, 594 аптеки, 5 санаторіїв для дорослих, 8 санаторіїв-профілакторіїв, 4 дитячі санаторії та 2 пансіонати.
Ташкент є осередком сучасної медицини. Згідно з державною програмою удосконалення системи охорони здоров'я у місті відкриті спеціалізовані наукові центри екстреної меддопомоги, мікрохірургії ока, кардіології, хірургії, онкології. Також постійною є діяльність з будівництва, реконструкції, оновлення та оснащення новим обладнанням усіх медичних закладів.
Узбецька столиця — великий освітньо-науковий центр. Тут працюють Академія наук Узбекистану, що об'єднує понад 40 науково-дослідницьких інститутів, 3 регіональні відділення; Академія державної та суспільної розбудови при Президенті Республіки Узбекистан.
У Ташкенті розташовані понад 30 вищих навчальних закладів, в тому числі Національний університет Республіки Узбекистан, консерваторія, Ташкентський медичний інститут, Ташкентський педіатричний медичний інститут, Ташкентський Державний Юридичний Інститут, Ташкентський державний економічний університет, Ташкентський університет інформаційних технологій та інші.
У Ташкенті функціонують філіали провідних вишів світу — Міжнародного Вестмінстерського університету, МДУ, Російської економічної академії імені Г. Плеханова, Російського державного університету нафти і газу імені І. Губкіна, Сінгапурського інституту розвитку менеджменту, філіал Туринського політехнічного університету.
Загальноосвітня сфера Ташкента представлена понад 300 школами, 117 академічними ліцеями та професійними коледжами. Серед позашкільних освітніх закладів міста — 30 музичних і 25 спортивних шкіл.
Ташкент є великим культурним осередком країни та Центральної Азії. Тут розташовані численні музеї, театри (третина всіх узбецьких театрів) і концертні зали, цирк, кінотеатри, бібліотеки (Національна бібліотека Узбекистану імені Алішера Навої), парки, ботанічний сад, зоопарк і аквапарк, інші заклади культури.
Ташкентські театри:
Ташкентські музеї:
|
|
Ташкентська оаза, в якій розташоване місто, є унікальним місцем у регіоні середньоазійських пустель. Са́ме тому дуже важливим є збереження мікроклімату паркової зони міста. Нині численні ташкентські парки є головним місцем дозвілля та рекреації жителів і гостей міста:
Низка невеликих парків, по суті скверів, міста є меморіальними місцями або оригінальними артоб'єктами — центральний сквер імені Аміра Тимура, Парк кераміки, Японський сад (у районі Міжнародного бізнес-центру); природохоронними та науково-дослідницькими зонами — Ташкентський зоопарк і Ташкентський ботсад; суто зонами дозвілля та розваг, в тому числі елітних — Ташкентський аквапарк, парк розваг «Ташкент-Ленд», Ташкентський Гольф-клуб «на Озерах».
Улюбленим місцем променадів містян і гостей Ташкента є набережна Анхору.
У Ташкенті збереглися й відреставровані (у виключних випадках відновлені повністю, тобто є репліками) низка історико-культурних пам'яток, що є взірцями ісламської архітектури XIV—XIX століть: медресе Баракхана, Абдулкасима та Кукельдаш (всі три — XVI ст.), мавзолеї Зайнутдіна-бобо (XIV—XVI ст.ст.), Зангі-ата (XV—XVI ст.ст.), Каффола Шоший (XVI ст.) та Калдиргочбія (Толе бі) (XVIII ст.), мечеті Намагох і Джамі (обидві — XIX ст.) Ставши у 1867 році головним містом Туркестанського генерал-губернаторства, Ташкент почав зазнавати впливу російської та популярної на той час у Російській імперії західної архітектури, відтак у місті були зведені будівлі у невластивих східним містам європейських стилях, що переважно тяжіли до еклектизму, будучи сумішшю різних стилів — від так званого «російського класицизму» до модерну, а нерідко і з використанням національних традицій, зокрема у декорі. Найяскравішою пам'яткою цієї доби став ташкентський палац Романових (архітектори В. С. Гейнцельман, О. Л. Бенуа, 1891).
У радянському Ташкенті, який змінив статус на столицю спершу Туркестанської АРСР, а потому Узбецької РСР здійснювалось будівництво численних адміністративних споруд, будівель громадського призначення. Був створений будівельний трест «Головташкентбуд» (головним інженером і начальником тресту працював уродженець України Марцинюк Іван Віталійович). Найвидатнішими будівлями цього періоду стали:
Після руйнівного Ташкентського землетрусу (1966) Ташкент було відбудовано за допомогою всіх союзних республік. Серед прикметних споруд другої половини 1960–80-х років:
Значних змін з 1990-х років зазнала центральна площа Ташкента — на перейменованому майдані Мустакіллік (Незалежності) було здійснено роботи з реконструкції та благоустрою, споруджено низку нових пам'ятників. У 2000-х капітальне будівництво у місті відновилося, й особливо інтенсивним воно було напередодні вересня 2009 року, коли місто святкувало свій 2200-літній ювілей.
У Ташкента встановлені побратимські стосунки з понад 10 містами світу, в тому числі і українським Дніпром[джерело?]:
Уродженцями Ташкента також є Герой Радянського Союзу Костянтин Уржунцев; видатні радянські вчені-хіміки Сабір Юнусов та Хамдан Усманов; українські акторка Народна артистка України (1982) Лариса Кадирова та художник член Національної спілки художників України вінничанин Олександр Рожков; радянський естрадний співак Юрій Антонов, перший директор ЧАЕС Віктор Брюханов.
Ташкент як столиця узбецької держави є місцем життя і творчості багатьох діячів саме національної культури та історії.
Відомі ташкентці:
This article uses material from the Wikipedia Українська article Ташкент, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.