З 2022 Протести В Ірані

Учасники протестували проти поліцейського насильства, лунали політичні гасла.

Протести в Ірані у вересні 2022
громадянські протести
Дата: з 16 вересня 2022 Місце: різні міста Ірану Привід: Смерть Магси Аміні Обов'язкове носіння хіджабу з 1979 року Репресії після попередніх хвиль протестів в Ірані, зокрема проти обов’язкового носіння хіджабу Порушення прав жінок і дівчат з боку іранської поліції моралі Насилля щодо жінок в Ірані Загибель десятків протестувальників Цілі: Повалення уряду Ісламської Республіки в Ірані Скасування закону про обов'язкове носіння хіджабу Розпуск поліції моралі Припинення насилля щодо жінок в Ірані Покарання винних у смерті Магси Аміні Методи: Демонстрації Заворушення Блокування доріг та барикадування Недотримання законів про носіння хіджабу в громадських місцях
Сторони
іранські протестувальники (підтримані більшістю організацій — противників ісламської республіки)	Ісламська Республіка • ФАРАДЖА[en] • Армія[en] • Корпус вартових • Басідж • Поліція в цивільному • Поліція порядку[en] • Поліція моралі[en]
Ключові фігури
немає централізованого керівництва	Алі Хаменеї Ібрагім Райсі Ахмад Вахіді
Втрати
277 загиблих 12000+ поранених	28 співробітників вбито
~1500 затримано

Носіння хіджабу є обов'язковим для всіх жінок в Ірані після Ісламської революції 1979 року, коли до влади прийшов режим аятолла Рухолла Хомейні, на знак протесту деякі жінки демонстративно зривали й спалювали хіджаби.

14 вересня 2022 року в Тегерані поліція моралі заарештувала 22-річну дівчину-курдку Магсу Аміні. Пізніше її доправили до лікарні у тяжкому стані. 16 вересня Аміні померла, не приходячи до тями. Чиновники Ірану заперечили причетність до смерті дівчини. За офіційними даними, причина смерті — серцевий напад, але свідки стверджували, що Аміні били кийками. До того ж рідним дівчини не дозволили побачити її тіло перед похованням.

2022

Після похорону Аміні почалися протести: сотні іранців вийшли на вулиці Тегерана, Секкеза та інших міст, протестуючи проти поліцейського свавілля та утисків жінок. Принаймні одну демонстрацію поліція розганяла сльозогінним газом. У Ширазі сталися сильні зіткнення: протестувальники кидали в поліцейських каміння, підпалювали їхні машини. Один поліцейський загинув, ще чотирьох було поранено.

17-21 вересня, після похорону Магси Аміні почалися акції протесту в її рідному місті Секкез, Сендедж та інших містах, протестувальники виступали проти поліцейського свавілля і утисків жінок. Відомо, що як мінімум одну демонстрацію поліція розганяла за допомогою сльозогінного газу.

18 вересня мешканці Сенендеджа вийшли на вулиці, група жінок зривала з себе хіджаби. Сили безпеки відкрили вогонь по демонстрантах. Студенти Тегеранського університету провели акцію протесту.

До 19 вересня у центрі Тегерана відключили мобільний інтернет. Протести тривали в центрі Тегерана, північному Решті, центральному Ісфагані, а також у населених курдами містах на заході Ірану.

Фарджада Дарвіші було вбито поліцією під час акції протестів у Валіасрі біля Урмії. Імовірно, його застрелили агенти служби безпеки, він помер по дорозі до лікарні.

До 20 вересня протести поширилися на щонайменше 16 із 31 провінції, протестувальники в Сарі зірвали фотографії аятолли і його попередника з міської будівлі. Державні ЗМІ Ірану повідомили, що в ході протестів у Курдистані вбито трьох людей. Двоє протестувальників були вбиті силами безпеки в Західному Азербайджані, та одна жінка — в Керманшасі. Державні ЗМІ Ірану повідомили про загибель помічника поліцейського у південному Ширазі.

21-25 вересня почастішали випадки, коли жінки публічно спалювали хіджаби і обрізали волосся на знак протесту. Amnesty International доповіли про 9 загиблих серед протестувальників та силовиків. З початку протестів до 21 вересня було відомо про трьох загиблих у провінції Східний Курдистан. За словами державних ЗМІ, у Мешхеді було вбито члена «Басіджу».

Доступ іранців до Instagram та WhatsApp (єдиним основним соціальним платформам в країні) було обмежено. В інших країнах (Швеція, США, Канада, Туреччина) пройшли акції солідарності з іранським народом. В Саккезі сталася стрілянина між іранською армією і КВІР.

22 вересня в Тегерані протестувальники палили поліцейські дільниці та машини поліції звичаїв. Протести продовжилися у більш ніж 30 містах Ірану, незважаючи на масові відключення інтернету. Акції протесту продовжилися в різних районах на північ і південь від Тегерана. Також акції протесту почалися в районах, які раніше не брали участі. У Тебрізі в Східному Азербайджані протестувальники спалили банк, скандуючи. Іранські ЗМІ заявили, що загинули щонайменше 17 людей, у той час як іранська правозахисна неурядова організація нарахувала щонайменше 31 цивільних особи.

23 вересня в Тегерані продовжилися протести, йшли важкі бої в Ісфагані. Акції продовжилися в багатьох інших містах, таких як Мешхед і Баболь. Ряд знаменитостей порадили державі не продовжувати репресії. В місті Ошнавія після кількох днів запеклих зіткнень, протестувальники взяли місто під контроль.

У Шахрі-Рей члени бригад Імама Алі воєнізованої організації Басідж стріляли з автоматів АК-107 по протестувальникам. Університети та школи в більшості провінцій були переведені на дистанційну форму навчання.

Президент Ірану Ібрахім Раїсі виступив з промовою, в якій визнав, що побиття Магси Аміні було, але заявив, що подібні випадки були і в Америці, і уряд США не реагував на них. 23 вересня було відомо приблизно про 50 убитих мітингувальників.

24 вересня масові протести в Ошнавії тривали, учасники мітингів спалили статуї іранському генералу Касему Сулеймані та керівнику Ірану Алі Хаменеї. Іранці, які живуть за кордоном, пройшли маршами в різних містах світу, у тому числі в Берліні, Штутгарті і Мельбурні.

У провінції Гілян поліція та іранська революційна гвардія заарештували 739 осіб. У Хузестані було конфісковано 88 одиниць зброї. Комітет захисту журналістів повідомив про арешт 11 співробітників, у тому числі Нілуфара Хамеді, репортера, який першим поширив історію Магси Аміні.

24 вересня в місті Карадж 22-річна Хадіс Наджафі була застрелена 6-ма кулями іранськими силами безпеки

У місті Ошневі в провінції Західний Азербайджан поліцейські ділянки та склади зброї були захоплені місцевим населенням. Поліція, військові та урядові органи відступили.

Акції солідарності пройшли в різних містах світу, таких як Лондон, Брюссель та Нью-Йорк. Один із членів «Басіджу» помер від поранень, отриманих ним 22 вересня. Студенти університету в Тербізі приєдналися до мітингів, скандую проти арештів інших студентів. Мохсені Еджеї, головний суддя Ірану, сказав: «Поліцейські не спали минулої та позаминулої ночі… їх треба подякувати».

Станом на 27 вересня було відомо про 76 смертей і більше тисячі затримань. Іранські правозахисники заявили, що сили безпеки стріляли збройовими патронами прямо по скупченнях протестувальників. Була заарештована дочка Акбара Хашемі, колишнього президента Ірану з 1989 по 1997. 28 вересня біля Брайденбурзьких воріт у Німеччині пройшла акція солідарності, що зібрала понад 1800 осіб. На неї прийшла іранська актриса Пега Ферідоні і член Християнсько-соціального союзу Дороте Бор.

Протести продовжилися, 83 людини загинуло. 29 вересня поліція заарештувала артиста Шервіна Хаджіпура у Тегерані. Його пісня «Baraye» про смерть Магси Аміні набрала понад 40 мільйонів переглядів у Instagram за день.

30 вересня поліція Захедана відкрила стрілянину по людях, які чинили п'ятничну молитву. Близько 40 людей було розстріляно у місті під час протестів, які продовжились у місті після повідомлення про зґвалтування 15-річної дівчинки начальником іранської поліції. Люди зібралися біля поліцейської дільниці, які вимагали покарання злочинця, були атаковані гелікоптерами з повітря. Вночі поліцейська ділянка була спалена. Безліч членів КВІР були вбиті, включаючи старшого командира, він помер після пострілу в груди. Загинув полковники гвардії Хамідреза Кашімі, Мохаммад Амін Азаршокр. Були знищені 2 ополченця Басідж. Державні ЗМІ повідомили про загибель 19 протестувальників і 32 поліцейських. За оцінкою опозиційного видання Human Rights Activist News Agency, 40 демонстрантів було вбито.

Станом на 10 жовтня, в ході протестів загинуло щонайменше 200 людей, майже половина з них — у провінції Сістан і Белуджистан.

16 жовтня Reuters подало оцінку ситуації стверджуючи, що протести «не видаються схожими на такі, що можуть повалити систему».

2023

У лютому влада Ірану вперше визнала масштаб репресій, верховний лідер країни розпорядився про амністію або скорочення термінів ув'язнення для «десятків тисяч» ув'язнених.

Повідомлялося про випадки навмисного отруєння інквізиторським іранським режимом у школах для дівчаток у Ком після того, як кілька батьків засудять ситуацію.

 

Демонстранти використовували різні гасла і плакати в цих акціях протесту, які прямо критикують уряд Ісламської Республіки Іран і Вищого керівника Алі Хаменеї. Протестувальники висловили рішучу незгоду з актами порушення прав людини, вчиненими, зокрема, Поліцією моралі. «Жінка, життя, свобода» (на зображенні) (перс. زن، زندگی، آزادی‎, курд. ژن، ژیان، ئازادی) — популярне гасло протестів.

Персоналії

• Масуд Пезешкян (член Ісламської консультативної ради Ірану з 2008) в інтерв'ю сказав: «Після 40 років існування цього суспільства … Вони були підняті нами, а не американцями. Ми контролювали мовленням, мечетями, школами, університетами. Ми були скрізь. Це наша провина. Ми хочемо утвердити релігійну віру за допомогою сили. Це неможливо».
• Реза Пехлеві (колишній спадкоємний принц Ірану) закликав відкликати послів ЄС з Ірану, на знак протесту чинному режиму.
• Мір'ям Раджаві^[en] (політична діячка Ірану) написала в соціальній мережі: «Я вітаю мучеників загальнонаціональних протестів, які віддали свої життя за свободу. Вони символізують волю народу до встановлення демократії Ірані. Я закликаю молодь домогтися звільнення заарештованих і підтримати їхні сім'ї».
• Масіх Алінеджад (захисниця прав жінок) опублікувала в Твіттері: «Поліція застосувала сльозогінний газ для розгону іранських демонстрантів у Парижі, у спробі захистити посольство Ісламської Республіки. Тим часом Президент Франції Емманюель Макрон потис руку кровожерному президентові Ірану».
• Рабина Шамдасані, прес-секретар комісії ООН з прав людини, закликала керівництво Ірану «повністю дотримуватися прав на свободу думки, висловлювання, мирних зборів та асоціацій». Шамдасані додав, що, згідно з повідомленнями, «сотні людей також було заарештовано, включаючи правозахисників, адвокатів, активістів громадянського суспільства та щонайменше 18 журналістів, тисячі людей приєдналися до антиурядових демонстрацій по всій країні за останні 11 днів. У відповідь сили безпеки іноді застосовували бойові набої».

Держави

• Канада: Прем'єр-міністр Джастін Трюдо оголосив про підтримку протестувальників своїм урядом, закликавши Іран «припинити придушення свободи думок та дискримінацію жінок». Міністр закордонних справ Мелані Жолі закликала до «повного та всебічного розслідування поточних подій».
• Туреччина: Прес-секретар Ібрагім Калин висловив занепокоєння з приводу смерті Магси Аміні. Демонстрації відбулися в кількох турецьких містах, у тому числі протест групи іранців перед іранським консульством у Стамбулі.
• США: Дії іранської влади були засуджені Міністерством фінансів США, яке ввело санкції проти кількох високопоставлених іранських чиновників. Під час виступу в Генеральній Асамблеї ООН, президент Джо Байден висловив солідарність протестувальникам у «боротьбі за їхні основні права»; держсекретар Ентоні Блінкен засудив іранський уряд у відповідь на смерть Аміні.

Міжнародні організації

• Європейський союз: Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) засудила смерть Аміні і закликала іранський уряд «забезпечити дотримання основних прав громадян».
• Організація Об'єднаних Націй: Нада аль-Нашиф, яка виконує обов'язки Верховного комісара ООН з прав людини, висловила стурбованість у зв'язку зі смертю Магси Аміні та реакцією іранської влади на протести.
• Міжнародна амністія розкритикувала жорстоке придушення протестів.