Янцзи

Янцзи
На річкових просторах біля Нанкіну
33°26′39″ пн. ш. 90°56′10″ сх. д. / 33.44416666669477678° пн. ш. 90.93611111113878565° сх. д. / 33.44416666669477678; 90.93611111113878565
Витік	гора Геладандун Тангла, гірський масив Тангла, східний Тибет, провінція Цінхай
• координати	33°25′44″ пн. ш. 91°10′57″ сх. д. / 33.42889° пн. ш. 91.18250° сх. д. / 33.42889; 91.18250
• висота, м	5 042 м
Гирло	Східно-Китайське море, біля Шанхая і Цзянсу
• координати	31°23′37″ пн. ш. 121°58′59″ сх. д. / 31.39361° пн. ш. 121.98306° сх. д. / 31.39361; 121.98306
Басейн	Басейн Янцзи
Країни:	КНР
Прирічкові країни:	КНР
Регіон	Цінхай Тибетський автономний район Юньнань Сичуань Чунцін Хубей Хунань Цзянсі Аньхой Цзянсу Шанхай
Довжина	6 380 км
Площа басейну:	1 808,5 км²
Середньорічний стік	30 166  м³/с (сер. річн.) 110 000  м³/с (max) 2000 м³/с (min)
Притоки:	Ялунцзян (кит. 雅砻江) (л.), Міньцзян (кит. 岷江) (л.), Тоцзян (沱江) (л.), Цзялінцзян (кит. 嘉陵江) (л.), Ханьшуй (кит. 汉江) (л.), Ву (кит. 乌江) (пр.), Юанцзян (кит. 沅江) (пр.), Цзицзян (кит. 资江) (пр.), Сянцзян (кит. 湘江) (пр.), Гань (кит. 赣江) (пр.), Хуанпу (кит. 黄浦江) (пр.)
Водойми в руслі	Дунтін і Поянху
Медіафайли у Вікісховищі

Янцзи́ (спрощ.: 扬子江; кит. трад.: 揚子江; піньїнь: Yángzǐ Jiāng), або Чан (спрощ.: 长江; кит. трад.: 長江; піньїнь: Cháng Jiāng, «Довга річка») — найдовша річка Євразії, третя за довжиною у світі (після Нілу й Амазонки). Протікає територією Китайської Народної Республіки від гір Тангла на Тибетському плато до Східнокитайського моря, має довжину приблизно 6 300 км. Басейн Янцзи має площу 1 808 500 км² займає близько п'ятої частини території Китаю, у ньому проживає майже третина населення країни.

Разом з Хуанхе, Янцзи — одна з найважливіших річок в історії, культурі та економіці Китаю. Процвітаюча дельта Янцзи продукує до 20 % ВВП Китаю. Гребля «Три ущелини» на Янцзи, — найбільша гідроелектростанція у світі. Річка також є важливою фізичною та культурною розділовою лінією між північчю та півднем Китаю: китайці, що живуть на півночі від Янцзи, говорять різними діалектами мандаринської, а в більшості провінцій на півдні розмовляють китайськими мовами, незрозумілими для мандарино-мовних людей.

Річка Янцзи протікає через велику кількість екосистем і є середовищем проживання кількох ендемічних видів та видів під загрозою, зокрема, китайського річкового дельфіна (нині вважається вимерлим), осетра Янцзи (вимерлий у природі), веслоноса китайського (нині вимерлий) та китайського алігатора (на межі зникнення). В останні роки річка постраждала від промислового та сільськогосподарського забруднення, забруднення пластиком, замулювання та втрат водно-болотних угідь і озер, що посилили сезонні повені. Деякі ділянки річки охороняються як природні заповідники. Наприклад, ділянка Янцзи у глибоких ущелинах на заході провінції Юньнань — частина заповідника «Три паралельні річки», що входить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

В Китаї Янцзи називають Річкою Чан — «Довгою річкою». Різні частини Річки Чан мають локальні назви. Янцзи — це назва нижнього басейну (дельти) Чану, а не всієї річки. Перші європейці, які прибули у Дельту річки Чан, помилково застосовували локальну назву до всієї річки. Через цю помилку, в європейських мовах назва «Янцзи» закріпилася за Чаном.

Назва Янцзи, є похідною від Янцзи Цзян, місцевої назви ділянки нижньої течії Янцзи біля Янчжоу. «Янцзи» була назвою села і місця древньої переправи. «Цзян» є одним з китайських слів, що означають річку. У 13 столітті, видатний офіцер династії Сун Вень Тяньсянь написав поему під назвою «Янцзи Цзян». Пізніше, західні місіонери почули цю назву і застосували її до всієї річки.

Китайські назви

Під час перед-імперських часів, китайська назва річки була просто Цзян (кит. 江), швидше за все, запозичення з Австроазійських мов. За часів династії Хань слово Цзян вже застосовувалося до інших великих водних шляхів. Сучасна назва Чан Цзян (англ. Chang Jiang, кит. 长/長江), де слово Чан (长/長) означає «довгий», використовується, починаючи з періоду Шести династій (англ. Six Dynasties^[en]).

Китайці також використовують різні назви для різних ділянок річки.

• Ділянки Чан Цзян мають місцеві назви, такі як Чуаньцзян (англ. Chuanjiang, кит. 川江, для частини річки в провінції Сичуань від міста Їбінь до міста Їчан), Цзіньцзян (англ. Jingjiang, кит. 荆江) біля Цзінчжоу) і Янцзи Цзян (поблизу Янчжоу). Весь Чан Цзян судноплавний, а також відомий як «Золотий водний шлях».
• Цзіньша чи «Річка Золотих Пісків» (англ. Jinsha River, Gold Sands River, кит. 金沙江) — назва стосується до ділянки Янцзи 2 308 км вгору за течією від міста Їбінь до злиття з річкою Батан (Batang River^[en]), неподалік Юйшу.
• Тунтянь (англ. Tongtian River^[en], кит. 通天河, літ. «Річка, що проходить через небо») — назва стосується ділянки річки Янцзи, що простягається на 813 кілометрів від Юйшу вгору за течією до злиття річок Тото (англ. Tuotuo) і Данцюй (англ. Dangqu), які разом формують Тунтянь.
• Тото (англ. Tuotuo, кит. 沱沱河) — назва однієї з верхніх течій Янцзи. Річка Тото починається в льодовиках на південь від гори Геладаньдун (англ. Geladandong^[en]) в провінції Цінхай і протікає на захід 343 км, де вона зустрічається з Данцюй (англ. Dangqu) і формує Тунтянь.

Тибетські назви

Витоки і верхня течія Янцзи розташовані в районах проживання етнічних тибетців в провінції Цінхай. У тибетській мові, витік Тото називається Начінчу (англ. Naqinqu). Сама ж Тото відома в тибетській мові як Мачу (англ. Maqu, «Червона річка»). Тунтянь відома в тибетській мові як Дрічу (англ. Drichu, тиб. འབྲི་ཆུ་). Данцюй (англ. Dangqu, кит. 当 曲), ще один великий потік верхів'їв Янцзи, в тибетській мові має значення «болотяна річка».

Джерело Янцзи розташоване на захід від Геладандун Тангла, в східній частині тибетського плато на висоті близько 5600 м над рівнем моря. Річка протікає через східні області провінції Цінхай, а потім повертає на південь, і по глибокій долині, що служить кордоном між Сичуанем і Тибетом, досягає провінції Юньнань. У цій долині, розташованій в Сіно-Тибетських горах, відбувається основне скидання висоти — з 5 тис. до 1 тис.м. Тут річка кілька разів змінює напрямок і утворює глибокі ущелини, такі як Ущелина Стрибаючого Тигра.

Навігація річкових суден починається від повіту Шуйфу провінції Юньнань . Ближче до міста Їбінь, яке розташоване на вході річки в Сичуаньську улоговину, річка опускається до висоти 305 м, а біля міста Чунцін висота річки над рівнем моря становить 192 м протікаючи через Сичуаньську улоговину, Янцзи зливається з великими притоками Міньцзян і Цзялінцзян, які суттєво збільшують її обсяг. На 320-кілометровій ділянці від Чунцина до Їчана Янцзи скидає висоту до 40 м, протікаючи глибокими ущелинами, які відомі своєю красою і складністю навігації. Пробиваючись далі через гори Ушань, річка слугує природним кордоном між провінціями Чунцін і Хубей і утворює знамениті «Три ущелини» («Санься»). У цьому районі побудовано найбільшу у світі гідроенергетичну споруду «Санься».

На території провінції Хубей Янцзи поповнюється водами численних озер, найбільше з яких — Дунтін, розташовується на кордоні провінцій Хунань і Хубей. У місті Ухань Янцзи зливається зі своєю найбільшою притокою — річкою Ханьшуй.

У північній частині провінції Цзянсі Янцзи приймає води найбільшого в Китаї прісноводного озера Поянху. Потім річка протікає через провінції Аньхой і Цзянсу і, нарешті, впадає в Східно-Китайське море біля Шанхаю. Нижня течія Янцзи проходить через Цзянханську рівнину і південну частину Великої Китайської рівнини, де річка часто ділиться на рукави, при цьому ширина основного русла досягає 2 і більше км. У районі впадіння у Східно-Китайське море Янцзи формує масштабну дельту площею близько 80 тис.км².

Чотири з п'яти основних прісноводних озер Китаю стікають в Янцзи.

Середня витрата води біля гирла дорівнює 34 тис. м³ на секунду, річний стік оцінюється в 1070 км³ (4-е місце у світі). Твердий стік Янцзи перевищує 280 млн т на рік, що призводить до швидкого зростання дельти — в середньому на 1 км за 35-40 років. Великою кількістю домішок також пояснюється жовтий колір вод річки.

Режим річки мусонний, раніше в літній час рівень води в Сичуаньській улоговині підіймався на 20 м, а на рівнинних частинах — до 10-15 м. Морські припливи поширюються річкою на 700 км від гирла (до міста Цзюцзян). Для захисту від постійних в минулому спустошливих повеней створена система дамб загальною довжиною понад 2,7 тис.км. Певною мірою силу повеней зменшують озера Поянху і Дунтінху, що приймають величезні обсяги паводкових вод Янцзи. Сильні повені були в 1870, 1896, 1931, 1949, 1954 і 1998 роках.

Води річки широко використовуються для зрошення рисових полів, особливо на території Сичуаньської улоговини і в нижній течії.

Янцзи є головною водною магістраллю Китаю. Судноплавна ділянка починається від підніжжя Сіно-Тибетських гір і продовжується на 2850 км до Східно-Китайського моря. Морські судна водотоннажністю до 10 тис. т можуть підніматися до міста Ухань. Сумарна довжина водних шляхів басейну Янцзи перевищує 17 тис. км. Річка є одним з найзавантаженіших водних шляхів світу. Обсяг вантажних перевезень в 2005 році досяг 795 млн т.

Вздовж узбережжя Китаю розташований Великий канал, що з'єднує Янцзи з Хуанхе. Крім того, починаючи з 2002 року Китай почав реалізовувати проект з перекидання вод з півдня на північ з басейну Янцзи в Хуанхе.

Чиста, глибока і придатна для судноплавства від гирла до підніжжя гір. У низов'ях стік річки регулюють численні озера. Впадає в Тихий океан.

Режим Янцзи складний. Річка розливається не тільки через мусонні дощі і тайфуни (наприкінці літа — початку осені), але і наприкінці весни — початку літа, коли в горах тануть льодовики і сніг.

Стік річки спостерігався протягом 64 років (1923—1986) в Датуні, місто розташоване приблизно за 511 км від її гирла в Східно-Китайському морі.

У Датуні, середньорічний стік, визначений за цей період, становив 28 811 м³/сек, при вододілі 1 712 673 км². Ця область становить більше 95 % від загальної площі водозбору річки, і стік у цьому місці лише трохи відрізняється від кінцевого у гирлі.

Середня кількість опадів у басейні річки таким чином досягає 531 міліметр на рік.

Середньомісячний стік річки Янцзи (в м³/с), виміряний на контрольно-вимірювальній станції Датун
Дані розраховано за 64 роки

Максимальний стік, зафіксований у місті Датун протягом цього тривалого періоду спостереження, становив 84 200 м³/сек, у той час як мінімальна витрата становила 1 110 м³/сек.

 

 

• Паньчжихуа
• Їбінь
• Лучжоу
• Чунцін
• Їчан
• Цзінчжоу
• Шишоу
• Юеян
• Сяньнін
• Ухань
• Ечжоу
• Хуанши
• Хуанган
• Чаоху
• Чичжоу
• Цзюцзян
• Аньцін
• Тунлін
• Уху
• Хефей
• Чучжоу
• Мааньшань
• Тайчжоу
• Янчжоу
• Чженьцзян
• Нанкін
• Наньтун
• Шанхай

 

 

 

Через Янцзи побудовано багато мостів і тунелів, в тому числі найдовший вантовий міст у світі Сутунський міст довжиною 8 км через дельту річки. Побудований в 1968 році міст через Янцзи в місті Нанкін є першим мостом, побудованим в Китаї без допомоги іноземних інженерів. В Шанхаї до Expo 2010 планувалося побудувати нові міст і тунель через Янцзи.

Основні локальні переходи (імена в порядку вниз за течією):

• Шанхай і Цзянсу:
  • Шанхайський річковий тунель (Shanghai Yangtze River Tunnel) — дорожній і метро-тунель, відкрито 2009 року,
  • міст Чунці (Chongqi Bridge)- автодорожній міст, очікувана добудова 2010 році.
• Провінція Цзянсу:
  • міст Сутун (Sutong Bridge) — автодорожній міст, відкрито 2008 року,
  • підвісний міст Цзян'їнь (Jiangyin Suspension Bridge) — автодорожній міст, відкрито 1999 року
  • міст Жуньян (Runyang Bridge) — автодорожній міст, відкрито 2005 року,
  • Нанкінський міст через Янцзи (Nanjing Yangtze River Bridge) — автомобільно-залізничний міст, відкрито 1968 року,
• Провінція Аньхой:
  • міст Аньцін (Anqing Bridge) — автодорожній міст, відкрито 2005 року,
  • міст Тунлін (Tongling Bridge) — автодорожній міст, відкрито 1995 року,
  • Другий міст Тунлін
  • міст Уху (Wuhu Yangtze River Bridge) — автомобільно-залізничний міст, відкрили 2000 року,
• Провінція Цзянси:
  • міст Цзюцзян (Jiujiang Yangtze River Bridge) — автомобільно-залізничний міст, відкрито 1992 року
• Провінція Хубей:
  • міст Хуанши (Huangshi Yangtze River Bridge) — автодорожній міст, відкрито 1996 році,
  • міст Чжичен (Zhicheng Bridge) — автомобільно-залізничний міст, відкрито 1971 році,
  • міст Ухань-Янло (Wuhan Yangluo Yangtze River Bridge) — автодорожній міст, відкрито 2008 році,
  • міст Ухань-Тяньсінчжоу (Wuhan Tianxingzhou Bridge) — у стадії будівництва,
  • Другий уханський міст через Янцзи (Second Wuhan Yangtze River Bridge) — автодорожній міст, відкрито 1995 році,
  • тунель Ухань-Ціндао (Wuhan Qingdao Road Yangtze River Tunnel) — очікувався в кінці 2008 року,
  • Уханський міст через Янцзи — автомобільно-залізничний міст, відкрито в 1957 році,
  • Третій уханський міст через Янцзи (Third Wuhan Yangtze River Bridge) — вгору за течією від центру міста Ухань, відкрито 2000 року,
  • міст Ухань-Цзюньшань (Wuhan Junshan Yangtze River Bridge) — залізничний, вище Уханя, відкрито в 2003 році,
  • міст Цзінчжоу (Jingzhou Yangtze River Bridge) — автодорожній міст, відкрито в 2002 році,
  • міст Їчан (Yichang Yangtzhe Highway Bridge) на магістралі Шанхай-Чунцін, відкрито в 2001 році,
  • міст Їлін (Yiling Bridge) — в центрі міста Їчан — автодорожній міст,
  • міст Сілін (Xiling Bridge) — в районі Їлін вгору за течією від міста Їчан — автодорожній міст, відкрито в 1996 році,
  • міст Бадун (Badong Bridge) — в місті Бадун, автодорожній міст
• Чунцін
  • міст Чаотяньмень (Chaotianmen Bridge) — автодорожній міст, відкрито в 2009 році,
• Провінція Сичуань
  • міст Цзян'ань (Jiang'an Bridge) — автодорожній міст, відкрито у 2008 році.

• У річці Янцзи водяться два вимираючих види фауни: китайський алігатор і китайський веслоніс. Дельта Янцзи — єдине місце проживання алігаторів за межами США.
• Вперше річка була пройдена на човнах від витоку до гирла в 1986 році китайською групою спортсменів.
• Голова КНР Мао Цзедун неодноразово здійснював запливи в Янцзи. За повідомленнями офіційних ЗМІ, 16 липня 1966 р. він проплив 15 км за 65 хвилин, що й послужило сигналом до початку Культурної революції
• У 2004 році Мартін Стрел зі Словенії проплив річкою 4003 км від Ущелини Стрибаючого Тигра до Шанхая.

• Grover, David H. 1992 American Merchant Ships on the Yangtze, 1920—1941. Wesport, Conn.: Praeger Publishers.
• Van Slyke, Lyman P. 1988. Yangtze: nature, history, and the river. A Portable Stanford Book. ISBN 0-201-08894-0
• Winchester, Simon. 1996. The River at the Center of the World: A Journey up the Yangtze & Back in Chinese Time, Holt, Henry & Company, 1996, hardcover, ISBN 0-8050-3888-4; trade paperback, Owl Publishing, 1997, ISBN 0-8050-5508-8; trade paperback, St. Martins, 2004, 432 pages, ISBN 0-312-42337-3
• Simon Winchester: Der wilde Strom — Eine Reise auf dem Yangtse. Goldmann Verlag, München 2002, ISBN 3-442-72966-1.
• Philip Wilkinson, Ed Nathan: Yang Tseu Kiang, 2005.

• Янцзи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

 

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: річка Янцзи

• http://asiasociety.org/onthinnerice [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• 1998: Jangtse-Flutung
• Discovery of Yangtze River [Архівовано 9 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Янцзи в Великій Радянській Енциклопедії
• Словник сучасних географічних назв — Янцзи^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Мости через Янцзи на structurae.de [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]