Мандаринська Мова

Мандаринська мова
Країни	КНР
Регіон	північ та південний захід Китаю, Малайзія, США, Канада, Австралія, Франція, Велика Британія.
Носії	1 373 859 774 (2009)
Місце	1
Класифікація	Сино-тибетські Китайські Китайська Мандаринська мова; ; ;
Коди
ISO 639-1	zh
ISO 639-3	cmn
	Увага: Ця стаття може містити фонетичні символи МФА в юнікоді.

Інколи визначається як окрема мова китайської мовної групи сино-тибетської мовної сім'ї. У вузькому розумінні — стандартна розмовна китайська мова путунхуа, яка базується на Пекінському говорі і використовується як офіційна мова в Китайській народній республіці, Республіці Китай, Сингапурі та ООН. Має найбільшу кількість мовців у світі. Своєю назвою завдячує «мандаринам», китайським чиновникам, які вживали її як універсальну мову спілкування.

Поширення

Мандаринська мова поширена в північній частині континентального Китаю, на північ від річки Янцзи. Південний кордон поширення мови простягається від провінції Цзянсі на заході до провінцій Цзянсу та Хубей на сході. Носії мови також проживають у південно-західних районах Китаю, а саме провінції Сичуань, Юньнань, північнозахідних частинах Гуансі-Чжуанський автономного району та провінції Хунань. Крім цього мандаринська мова поширена в місцях компактного проживання китайської діаспори: в Брунеї, Великій Британії, В'єтнамі, індонезійських островах Яві та Балі, Замбії, Камбоджі, Канаді, Лаосі, Лівії, Маврикії, півострівній Малайзії, Мозамбіку, Монголії, азійській частині Росії, Сингапурі, США, Тайвані та Таїланді.

За даними офіційного перепису населення КНР, що був проведений 2000 року, мандаринською мовою володіли близько 840 мільйонів мешканців країни. Загалом 70 % китаємовних громадян країни, включаючи 9,816 мільйона хуейцзу та 10,682 мільйона маньчжурів, вважали її рідною мовою. За даними перепису 2005 року мандаринською володіло близько 845 мільйонів осіб. На 2009 рік нею володіли 1,373 мільярда осіб.

Діалекти

Мандаринська мова поділяється на вісім великих говорів (діалектів).

Північно-східна група

1. Північно-східний говір

2. Хейбейсько-шаньдунський говір

3. Шаньдунсько-ляодунський говір

4. Пекінський говір

Північно-західна група

5. Чжун'юаньський говір

6. Ланьчжоусько-іньчуаньський говір

Східний говір

7. Янцзи-хуайхеський говір

Південний говір

8. Південно-західний говір

Фонетика

Фонеми мови в транскрипції МФА. Порівняльна таблиця знаків чжуіню і піньіню.

запис із дефісом вказує на склад після приголосного.
[-i a u] може записуватися як [-i a o];
[-i ɔ u] може записуватися як [-i u];
[-u a] може записуватися як [-u ɑ];
[ɥ a n] може записуватися як [ɥ ɛ n];
[-y ɛ n] може записуватися як [-y a n];
[ʈ͡ʂʰ] може записуватися як [ʈ͡ʂʰ ʐ];

[t͡sʰ] може записуватися як [t͡sʰ z] або [t͡sʰ ɯ];
[t͡ɕ] може записуватися як [d͡z];
[ɹ] може записуватися як [ʐ];
[ʂ] може записуватися як [ʂ ʐ];
[s] може записуватися як [s z];
[ʈ͡ʂ] може записуватися як [ʈ͡ʂ ʐ] або [d͡ʒ]
[d͡z] може записуватися як [d͡z z];

Чжуїнь			ㄅ	ㄔ	ㄘ	ㄉ	ㄈ	ㄍ	ㄏ	ㄐ	ㄎ	ㄌ	ㄇ	ㄋ	ㄆ	ㄑ	ㄖ	ㄕ	ㄙ	ㄊ	ㄒ	ㄓ	ㄗ
Чжуїнь	Піньїнь	МФА	bo	chi	ci	de	fo	ge	he	ji	ke	le	mo	ne	po	qi	ri	shi	si	te	xi	zhi	zi
ㄚ	a	a	b̥a	ʈ͡ʂʰ a	t͡sʰ a	d̥a	f a	g̥a	h a		kʰ a	l a	m a	n a	pʰ a			ʂ a	s a	tʰ a		ʈ͡ʂ a	d͡z̥ɑ
ㄞ	ai	a i	b̥a i	ʈ͡ʂʰ a i	t͡sʰ a i	d̥a i		g̥a i	h a i		kʰ a i	l a i	m a i	n a i	pʰ a i			ʂ a i	s a i	tʰ a i		ʈ͡ʂ a i	d͡z̥a i
ㄢ	an	ɑ n	b̥ɑ n	ʈ͡ʂʰ ɑ n	t͡sʰ ɑ n	d̥ɑ n	f ɑ n	g̥ɑ n	h ɑ n		kʰ ɑ n	l ɑ n	m ɑ n	n ɑ n	pʰ ɑ n		ɹ ɑ n	ʂ ɑ n	s ɑ n	tʰ ɑ n		ʈ͡ʂ ɑ n	d͡z̥ɑ n
ㄤ	ang	ɑ ŋ	b̥ɑ ŋ	ʈ͡ʂʰ ɑ ŋ	t͡sʰ ɑ ŋ	d̥ɑ ŋ	f ɑ ŋ	g̥ɑ ŋ	h ɑ ŋ		kʰ ɑ ŋ	l ɑ ŋ	m ɑ ŋ	n ɑ ŋ	pʰ ɑ ŋ		ɹ ɑ ŋ	ʂ ɑ ŋ	s ɑ ŋ	tʰ ɑ ŋ		ʈ͡ʂ ɑ ŋ	d͡z̥ɑ ŋ
ㄠ	ao	a u / ɑ ʊ	b̥ɑ ʊ	ʈ͡ʂʰ ɑ ʊ	t͡sʰ ɑ ʊ	d̥ɑ ʊ		g̥ɑ ʊ	h ɑ ʊ		kʰ ɑ ʊ	l ɑ ʊ	m ɑ ʊ	n ɑ ʊ	pʰ ɑ ʊ		ɹ ɑ ʊ	ʂ ɑ ʊ	s ɑ ʊ	tʰ ɑ ʊ		ʈ͡ʂ ɑ ʊ	d͡z̥ɑ ʊ
ㄜ	e	ɜ / ə		ʈ͡ʂʰ ə		d̥ə		g̥ə	h ə		kʰ ə	l ə	m ə	n ə			ɹ ə	ʂ ə	s ə	tʰ ə		ʈ͡ʂ ə	d͡z̥ə
ㄝ	ê	ɛ												n ɛ
ㄟ	ei	e i	b̥e i			d̥e i	fe i	g̥e i	he i		kʰe i	le i	me i	ne i	pʰe i			ʂe i	se i			ʈ͡ʂe i	d͡z̥e i
ㄣ	en	ə n	b̥ə n	ʈ͡ʂʰ ə n		d̥ə n	f ə n	g̥ə n	h ə n		kʰ ə n		m ə n	n ə n	pʰ ə n		ɹ ə n	ʂ ə n	s ə n			ʈ͡ʂ ə n	d͡z̥ə n
ㄥ	eng	ə ŋ	b̥ə ŋ	ʈ͡ʂʰ ə ŋ	t͡sʰ ə ŋ	d̥ə ŋ	f ə ŋ	g̥ə ŋ	h ə ŋ		kʰ ə ŋ	l ə ŋ	m ə ŋ	n ə ŋ	pʰ ə ŋ		ɹ ə ŋ	ʂ ə ŋ	s ə ŋ	tʰ ə ŋ		ʈ͡ʂ ə ŋ	d͡z̥ə ŋ
ㄦ	-er	ɚ
ㄛ	o	ɔ			t͡sʰ ɔ		f ɔ					l ɔ	m ɔ		pʰ ɔ
ㄡ	-ou	ɔ u		ʈ͡ʂʰ ɔ u	t͡sʰ ɔ u	d̥ɔ u	f ɔ u	g̥ɔ u	h ɔ u		kʰ ɔ u	l ɔ u	m ɔ u	n ɔ u	pʰ ɔ u		ɹ ɔ u	ʂ ɔ u	s ɔ u	tʰ ɔ u		ʈ͡ʂ ɔ u	d͡z̥ɔ u
ㄧ	yi	i	b̥i			d̥i				t͡ɕ i		l i	m i	n i	pʰ i	t͡ɕʰ i				tʰ i	ɕ i
ㄧㄚ	ya / -ia	j a / -i a								t͡ɕ i a		l i a		n i a		t͡ɕʰ i a					ɕ i a
ㄧㄢ	yan / -ian	j ɛ n / -i ɛ n	b̥i ɛ n			d̥i ɛ n				t͡ɕ i ɛ n		l i ɛ n	m i ɛ n	n i ɛ n	pʰ i ɛ n	t͡ɕʰ i ɛ n				tʰ i ɛ n	ɕ i ɛ n
ㄧㄤ	yang / -iang	j a ŋ / -i a ŋ				d̥i a ŋ				t͡ɕ i a ŋ		l i a ŋ		n i a ŋ		t͡ɕʰ i a ŋ					ɕ i a ŋ
ㄧㄠ	yao / -iao	j ao / -i a u	b̥i a u			d̥i a u	f i a u			t͡ɕ i a u		l i a u	m i a u	n i a u	pʰ i a u	t͡ɕʰ i a u				tʰ i a u	ɕ i a u
ㄧㄝ	ye / -ie	j ɛ / -i ɛ	b̥i ɛ			d̥i ɛ				t͡ɕ i ɛ		l i ɛ	m i ɛ	n i ɛ	pʰ i ɛ	t͡ɕʰ i ɛ				tʰ i ɛ	ɕ i ɛ
ㄧㄣ	yin	i n / ɪ n								t͡ɕ ɪ n		l ɪ n	m ɪ n	n ɪ n	pʰ ɪ n	t͡ɕʰ ɪ n					ɕ ɪ n
ㄧㄥ	ying	i ŋ / ɪ ŋ	b̥ɪ ŋ			d̥ɪ ŋ				t͡ɕ ɪ ŋ		l ɪ ŋ	m ɪ ŋ	n ɪ ŋ	pʰ ɪ ŋ	t͡ɕʰ ɪ ŋ				tʰ ɪ ŋ	ɕ ɪ ŋ
ㄧㄡ	you / -iu	j ɔ u / -i ɔ u				d̥i u				t͡ɕ i ɔ u		l i ɔ u	m i ɔ u	n i ɔ u		t͡ɕʰ i ɔ u					ɕ i ɔ u
ㄨㄚ	wa / -ua	w ɑ / -u a		ʈ͡ʂʰ u a				g̥u a	h u a		kʰ u a							ʂ u a				ʈ͡ʂ u a
ㄨㄥ	weng / -ong	wʌŋ / -ʊ ŋ		ʈ͡ʂʰ ʊ ŋ	t͡sʰ ʊ ŋ	d̥ʊ ŋ		g̥ʊ ŋ	h ʊ ŋ		kʰ ʊ ŋ	l ʊ ŋ		n ʊ ŋ				ʂ ʊ ŋ	s ʊ ŋ	tʰ ʊ ŋ		ʈ͡ʂ ʊ ŋ	d͡z̥ʊ ŋ
ㄨ	wu / -u	w u / -u	b̥u	ʈ͡ʂʰ u	t͡sʰ u	d̥u	f u	g̥u	h u		kʰ u	l u	m u	n u	pʰ u		ɹ u	ʂ u	s u	tʰ u		ʈ͡ʂ u	d͡z̥u
ㄨㄞ	wai / -uai	w a i / -u a i		ʈ͡ʂʰ u a i				g̥u a i	h u a i		kʰ u a i							ʂ u a i				ʈ͡ʂ u a i
ㄨㄢ	wan / -uan	w a n / -u a n		ʈ͡ʂʰ u a n	t͡sʰ u a n	d̥u a n		g̥u a n	h u a n		kʰ u a n	l u a n		n u a n			ɹ u a n	ʂ u a n	s u a n	tʰ u a n		ʈ͡ʂ u a n	d͡z̥u a n
ㄨㄤ	wang / -uang	w a ŋ / -u a ŋ		ʈ͡ʂʰ u a ŋ				g̥u a ŋ	h u a ŋ		kʰ u a ŋ							ʂ u a ŋ				ʈ͡ʂ u a ŋ
ㄨㄟ	wei / -uei	we i / -ue i		ʈ͡ʂʰ ue i	t͡sʰ ue i	d̥ue i		g̥ue i	h ue i		kʰ ue i						ɹ ue i	ʂ ue i	s ue i	tʰ ue i		ʈ͡ʂ ue i	d͡z̥ue i
ㄨㄣ	wen / -un	w ə n / -ʊ n		ʈ͡ʂʰ ʊ n	t͡sʰ ʊ n	d̥ʊ n		g̥ʊ n	x ʊ n		kʰ ʊ n	l ʊ n		n ʊ n			ɹ ʊ n	ʂ ʊ n	s ʊ n	tʰ ʊ n		ʈ͡ʂ ʊ n	d͡z̥ʊ n
ㄨㄛ	wo / -uo	w ɔ / -u ɔ		ʈ͡ʂʰ u ɔ	t͡sʰ u ɔ	d̥u ɔ		g̥u ɔ	x u ɔ		kʰ u ɔ	l u ɔ		n u ɔ			ɹ u ɔ	ʂ u ɔ	s u ɔ	tʰ u ɔ		ʈ͡ʂ u ɔ	d͡z̥u ɔ
ㄩㄥ	yong / -iong	j ʊ ŋ / -i ʊ ŋ								t͡ɕ i y ŋ						t͡ɕʰ i y ŋ					ɕ i y ŋ
ㄩ	yu	y								t͡ɕ y		l y		n y		t͡ɕʰ y					ɕ y
ㄩㄢ	yuan / -uan	ɥ a n / -y ɛ n								t͡ɕ y ɛ n		l y ɛ n				t͡ɕʰ y ɛ n					ɕ y ɛ n
ㄩㄝ	yue / -ue	ɥ ɛ -y ɛ								t͡ɕ y ɛ		l y ɛ		n y ɛ		t͡ɕʰ y ɛ					ɕ y ɛ
ㄩㄣ	yun / -un	ɥ n / -y n								t͡ɕ y n		l y n				t͡ɕʰ y n					ɕ y n

Див. також

Система Палладія

Примітки

Джерела та література

(англ.) DeFrancis, John (1984). The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press. ISBN 0-8248-1068-6.
(англ.) Language atlas of China. — Hong Kong: Longman, 1988.
(кит.) 中国语言地图集 / 中国社会科学院和澳大利亚人文科学院合编. — 香港: 朗文出版, 1988.

Посилання

(англ.) Chinese, Mandarin // Lewis, M. Paul (ed.), 2009. Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version. [Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.]

This article uses material from the Wikipedia Українська article Мандаринська мова, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.