Смара́гд (від лат.
Крупні бездефектні смарагди густого забарвлення вагою більше 5 каратів цінуються дорожче за алмази.
Смарагд | |
---|---|
Загальні відомості | |
Хімічна формула | Берил з хромом Be3Al2(SiO3)6::Cr |
Ідентифікація | |
Колір | Зелений |
Сингонія | Гексагональна |
Твердість | 7,5–8,0 |
Блиск | Скляний |
Колір риси | Біла |
Густина | 2,70–2,78 |
Оптичні властивості кристалів | |
Показник заломлення | 1,576–1,582 |
Смарагд у Вікісховищі |
Обидві назви походять від семітського кореня b-r-q «сяяти» (сер. івр. בָּרֶקֶת барекет «смарагд», аккадське «баррагту» — «блищати»), який із часом трансформувався у грецьке «смарагдос» — «зелений камінь» (E.Theophrastus, 315 р. до н. е.). Далі це слово перетворилося на перське «зуммуруд», пізніше турецьке «зумрут», через яке в українську та російську мови було запозичене слово «ізумруд» (рос. изумруд, раніше изумрутъ). Із цього ж джерела також утворилися санскр. मरकत marakata, лат. smaragdus і його середньовічний варіант esmeraldus, esmeralda.
В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича (Києво-Могилянська академія, 1705—1709 рр.), де, зокрема зазначено: «гема дуже красива і серед людей дуже ціниться».
Смарагд є прозорим різновидом берилу Be3Al2(SiO3) 6, забарвленим в трав'янисто-зелений колір оксидом хрому Cr2O3 або оксидом ванадію V2O3 з домішкою оксиду заліза Fe2O3 (південноафриканські смарагди).
Дорогоцінний камінь. Ізоморфні домішки: Mg2+, Fe2+, Fe3+, V3+. Кристали гексагонально-призматичні, коротко- і довгостовпчаті, переважно розміром 2—5 х 1—1,5 см. Нерідко зростки кристалів, включення в інші мінерали. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Густина 2,6. Тв. 7,5—8,0. Утворюється з берилій-флуороносних газово-рідинних розчинів у ході пегматитового, ґрейзенового і гідротермального процесів за участю хромовмісних бічних порід. Зустрічається з флогопітом, мусковітом, плагіоклазами, кальцитом.
Родовища пов'язані з плагіоклаз-флогопітовими ґрейзенами в ультрамафітах: Урал (Росія); Трансвааль (ПАР); Мінас-Жерайс (Бразилія); Раджастхан (Індія); Зімбабве, Замбія та ін.) і з телетермальними альбітовими або кальцитовими жилами в чорних вуглистих сланцях і вапняках (Чівор, Мусо в Колумбії).
Основні родовища ювелірних смарагдів знаходяться в копальні Мусо (Колумбія), Трансваалі (ПАР) і на Уралі (Росія).
Смарагд використовувався людьми, починаючи з давніх часів. Свідчення вказують, що у III столітті до н. е. поблизу Червоного моря розробляли перші родовища смарагдів. У IV ст. до н. е. дорогоцінні зелені камені почали продаватися на ринках Вавилону.
Якщо посилатися на християнські легенди, то чаша Святого Грааля була виготовлена зі смарагдів. Скрижалі Гермеса, на яких записана вся мудрість світу, були створені з цільного смарагда. Джерела також вказують на те, що дорогоцінні зелені камені для неї були фаворитами. В Єгипті були створені навіть «шахти Клеопатри», де добували смарагди для імператриці.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Смарагд, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.