Густина́ (англ.
Є фізичною характеристикою будь-якої речовини, з якої складається тіло. Для випадку однорідних тіл густина визначається як відношення маси тіла до об'єму , який воно займає. Отже, густина описується формулою:
Густина | |
Позначення величини | ρ |
---|---|
Розмірність | |
Формула | [1][2][3] |
Позначення у формулі | , і |
Символ величини (LaTeX) | і |
Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпедія:Проєкт:Математика |
Рекомендована одиниця вимірювання | кілограм на кубічний метр[3][4][5], tonne per cubic metred[6] і kilogram per litred[7] |
Протилежне | питомий об'єм |
Густина у Вікісховищі |
У Вікісловнику є сторінка густина. |
У випадку неоднорідних речовин, густина не є сталою в просторі тіла і визначається для кожної його точки окремо, за умови, що обраний об'єм речовини ΔV, що охоплює задану точку з масою Δm, є якомога меншим. При розгляді речовини в околі точки ми отримуємо густину у цій точці як границю (лат. limes, «лімес») відношення маси Δm віднесеної до її об'єму ΔV за умови, що значення об'єму прямує до нуля :
Густина в системі SI вимірюється в кг/м³. В системі СГС одиниця вимірювання масової густини — г/см³.
Для сипких і пористих тіл розрізняють дійсну густину — без урахування порожнин — і явну густину як відношення маси речовини до всього займаного об'єму.
Як правило, в разі зменшення температури густина збільшується, але є речовини, густина яких у певних температурних діапазонах поводиться інакше, наприклад, вода і чавун.
У разі зміни агрегатного стану густина змінюється стрибкоподібно.
Найбільшу густину у Всесвіті мають чорні діри (ρ ≈ 1014 кг/м³) і нейтронні зорі (ρ ≈ 1011 кг/м³). Найнижчу густину має міжгалактичний простір (ρ ≈ 10−33 кг/м³).
В астрономії велике значення відіграє середня густина небесних тіл, оскільки за нею можна приблизно визначити склад цього тіла.
Густина відносна — безрозмірнісна фізична величина, що рівна відношенню густини речовини, яка розглядається, до густини іншої речовини.
Наприклад, густина газу відносна — відношення густини газу до густини сухого повітря за нормальних умов (нормальної температури 0 °C, нормального тиску 101 325 Па = 760 мм рт.ст.) або стандартних (20 °C; 101 325 Па) умов. Відносна густина газу перебуває в прямій залежності від його молекулярної маси і змінюється приблизно від 0,5 до 1,2 і більше.
Інший приклад: густина нафти відносна (рос. относительная плотность нефти; англ. relative density of oil; нім. relative Erdöldichte f) — відношення густини нафти, визначеної за температури 20 °C, до густини дистильованої води за температури 4 °C.
Густина дійсна — характеристика речовини, яка кількісно визначається відношенням маси речовини до її об'єму у абсолютно щільному стані (без урахування пор, тріщин).
Число частинок, поділене на об’єм, який вони займають.
У системі SI одиницею густини є кілограм на метр кубічний (кг/м3).
Літри і тонни не є частиною SI, але прийнятні для вживання разом з нею, у наступних одиницях:
У США, де використовується неметрична система, густина вимірюється в таких одиницях як:
This article uses material from the Wikipedia Українська article Густина, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.