Кальцит
Кальцит (від лат.
Один з найпоширеніших на Землі мінералів. Важливий породотвірний мінерал осадових порід (хемогенних і біогенних). Головна складова частина контактово- і регіонально-метаморфізованих вапнякових порід — кристалічних вапняків, мармурів, кальцифірів. Міститься в лужних магматичних гірських породах, в карбонатитах, в гідротермальних утвореннях і серед продуктів повторної мінералізації.
| Кальцит | |
|---|---|
.jpg) прозорий ромбоедр кальциту (ісландський шпат), родовище Китаю | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cal |
| Хімічна формула | CaCO3 |
| Клас мінералу | карбонати |
| Nickel-Strunz 10 | 5.AB.05[3] |
| Dana 8 | 14.1.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | безбарвний, молочний, рожевий, жовтий, коричневий, червонуватий |
| Форма кристалів | найрізноманітніша (конкреції, ооліти, сталактити, агрегати тощо) |
| Сингонія | тригональна |
| Спайність | досконала {10-11} |
| Злам | крихкий (конхоїдальний) |
| Твердість | 2,75—3,50 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | від напівпрозорого до матового |
| Колір риси | білий, до сіруватої |
| Густина | 2,6—2,8 |
| Розчинність | розчиняється в розведених кислотах |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | nω = 1,640 - 1,660 nε = 1,486 |
| Подвійне променезаломлення | δ = 0,154 - 0,174 |
| Інші характеристики | |
| Плавкість | при 470°C перетворюється на арагоніт, при подальшому нагріванні розщеплюється на CO2 та вапно |
| Хімічні властивості | легко реагує з кислотами |
| Подібні мінерали | Арагоніт, доломіт. |
| Названо на честь | Вапно (латина)[4] |
| Особливі характеристики | Здатен до флюоресценції усіма барвами в ультрафіолетових променях, та фосфоресценції |
 Кальцит у Вікісховищі | |
Сірими лініями показані межі одиничної комірки. Зелені кульки — Са, червоні — О, чорні — С
Для кальциту характерна текстура «конус в конус».
Назва і історія відкриття
Назву запропонував австрійський мінералог Вільгельм Гайдінгер у 1845 році. Як і для хімічного елементу кальцію назва походить від от лат. calx (calcis) — вапно.
Структура і склад
Хімічна формула СаСО3. Склад у %: СаО — 56,03; СО2 — 47,97. Домішки: Со, Zn, Sr, Ва, Pb, Tr. Сингонія тригональна.
Властивості
Умови формування
Кальцит — типовий мінерал середньо- і низькотемпературних гідротермальних родовищ. Походження мінералу можливе біогенне, хімічне, гідротермальне, метаморфічне та магматичне. Може виділятися у вигляді зернистих, сталактитоподібних, грудкуватих або землистих агрегатів. Утворюється при екзогенних процесах, відкладається з холодних вод у жилах, жеодах, карстових печерах. Також утворюється внаслідок біохімічних процесів при відмиранні нижчих організмів, які мають скелети з вуглекислого кальцію. Велика кількість кальциту відкладається з гарячих вод у гідротермальних жилах з сульфідами, а також у мигдалинах ефузивних порід разом з цеолітами, халцедоном, кварцом, баритом.
Зміни
Використання
Вапняки, які складені переважно кальцитом, широко використовуються у виробництві цементу і вапна, як облицювальний і будівельний матеріал, як флюс в металургії, ісландський шпат — в оптиці.
Основній метод збагачення кальциту — флотація.
Різновиди
- кальцит-агат (шаруватий агрегат, який складається з халцедону, кварцу і кальциту);
- кальцит атласний (шпат атласний);
- кальцит баріїстий (баритокальцит);
- кальцит волокнистий (тонковолокниста відміна кальциту з шовковистим блиском у вигляді тонких кристалів, які розвиваються по пінакоїду);
- кальцит димчастий (доломіт);
- кальцит доломітовий (кальцит магніїстий);
- кальцит жилкуватий (тонкожилкувата відміна кальциту з перламутровим блиском);
- кальцит залізистий (відміна кальциту, в якій Fe2+ заміщує Са у співвідношенні Fe: Са = 1:4,5);
- кальцит звичайний (кальцит);
- кальцит кобальтистий (відміна кальциту з острова Ельба, що містить до 2 % СоО);
- кальцит конкреційний (кальцит радіально-волокнистої будови з концентричною шаруватістю або смугастістю);
- кальцит кременистий (кальцит піщанистий);
- кальцит магнезіальний (доломіт);
- кальцит магніїстий (відміна кальциту з невеликими домішками магнію);
- кальцит марганцевистий (різновид кальциту, який містить до 16 % Mn);
- кальцит мучний (глиноподібна відміна кальциту, яка складається з окремих дуже дрібних кристалів);
- кальцит піщанистий (пойкілітовий кальцит, кристали якого містять захоплені при їх рості численні зерна кварцу);
- кальцит пластинчастий (відміна кальциту у вигляді пластинок, звичайно сплюснутих);
- кальцит радіїстий (відміна кальциту з незначним вмістом радію);
- кальцит-родохрозит (перша назва мінерального виду, склад і властивості якого змінюються від кальціїстого різновиду (кальциту) до марганцевистого (родохрозиту); друга — суміш кальциту з родохрозитом);
- кальцит свинцевистий (відміна кальциту, яка містить свинець у відношенні Pb: Ca = 1:8,5);
- кальцит свинцево-цинковистий (кальцит зі скарнів родовища Карамазар (Середня Азія), який містить PbO — 0,27÷0,47 % і ZnO — 0,66÷0,88 %);
- кальцит сірчистий (ольдгаміт–сульфід кальцію координаційної будови, CaS, Ca — 55,55; S — 44,45);
- кальцит стронціїстий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Sr);
- кальцит цинковистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % ZnO);
- кальцит цинковисто-марганцевистий (відміна кальциту, яка містить до 4 % Zn і до 4 % Mn).
Галерея
-
Кристали кальциту inside a test of the cystoid Echinosphaerites aurantium (Middle Ordovician, північно-східна Естонія). -
Великий монокристал кальциту з Iceberg claim, Діксон, Нью-мехіко. Добре видно ефект подвійне променезаломлення. -
Місісіпський мергель (складений кальцитом) у Big Cottonwood Каньйон, Wasatch Mountains, Юта. -
Thin section view of calcite crystals inside a recrystallized bivalve shell in a biopelsparite. -
-
Nailhead spar calcite. -
Червонуваті ромбоедричні кристали кальциту з Китаю. Його червоний колір зумовлений присутністю заліза. -
Calcite fluoresces blue under short wave ultraviolet light.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кальцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кальцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Klein, Cornelis and Cornelius S. Hurlbut, Jr. (1985) Manual of Mineralogy, Wiley, 20th, 329 р. ISBN 0-471-80580-7
- Thompson, D.W. (1998) Determination of optical anisotropy in calcite from ultraviolet to mid-infrared by generalized ellipsometry. Thin Solid Films 313—314 (1998)
- Palmer, T.J. and Wilson, M.A. (2004) Calcite precipitation and dissolution of biogenic aragonite in shallow Ordovician calcite seas. Lethaia 37: 417—427.
- Harper, E.M., Palmer, T.J. and Alphey, J.R. (1997) Evolutionary response by bivalves to changing Phanerozoic sea-water chemistry. Geological Magazine 134: 403—407
- Schmittner Karl-Erich and Giresse Pierre (1999) «Micro-environmental controls on biomineralization: superficial processes of apatite and calcite precipitation in Quaternary soils», Roussillon, France. Sedimentology 46/3: 463—476.
Посилання
- Кальци́т [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Кальцит в базі webmineral.com [Архівовано 12 квітня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кальцит в базі catalogmineralov.ru [Архівовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кальцит (англ.)
This article uses material from the Wikipedia Українська article Кальцит, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.