Скипидар: складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових

пол. spikanard — «лаванда», що походить від лат. spica nardi — «колос нарда»), також терпентинова олія, терпентин — складна суміш вуглеводнів, головним чином, терпенових.

Скипидар
Маса	136 ± 1 атомна одиниця маси[1]
Названо на честь	P. terebinthus
З матеріалу	живиця
Густина	0,86 ± 0,01 г/см³[1]
Температура плавлення	−58 ± 1 ℉[1] і −76 ± 1 ℉[1]
Точка кипіння	338 ± 1 ℉[1] і 309 ± 0 ℉[1]
Тиск насиченої пари	4 ± 1 mm Hg[1]
Температура спалаху	95 ± 1 ℉[1]
Нижня межа займання	0,8 ± 0,1 % (V/V)[1]
Ідентифікатор PGCH	0648
Часове середнє значення межі допустимого впливу	560 ± 1 mg/m³[1]
IDLH	4448 ± 1 mg/m³[1]
Скипидар у Вікісховищі

Це — безбарвна прозора летка рідина з характерним запахом соснового дерева; густина 855—863 кг/м³; температура кипіння — 153—180 °C; нерозчинна у воді; добре розчиняється в органічних розчинниках; на повітрі окислюється.

Густина скипидару

Густина терпентину з живиці сосни звичайної становить 0,8585-0,8670 г/см³, показник густини для скипидару з живиці сосни кримської та сосни жорсткої становить 0,8560-0,8730 г/см³. В умовах Австрії скипидар із живиці сосни чорної має густину 0,8670 г/см³, а в умовах колишнього СРСР — 0,8580-0,8610 г/см³.

Кислотне число терпентину

Терпентин має слабокислу реакцію, внаслідок наявності в ньому невеликої кількості органічних кислот, що характеризується кислотним числом. Кислотне число скипидару з живиці сосни звичайної становить, за даними дослідників 0,26-1,20, дещо нижчий цей показник у Скипидарі із сосни кримської та з сосни чорної — 0,13-0,15.

Скипидар одержують із соснової живиці (живичний скипидар) перегоном із водяною парою, а також із деревини, шляхом сухого переганяння або екстрагування розчинниками.

Очищений скипидар називають «терпентином». Терпентин із модрини європейської називається «венеційським» («венеційський терпентин»).

Застосовують Скипидар як розчинник лаків, фарб, жирів. Скипидар — надзвичайно густа і жирна суміш для чищення предметів, які сильно забруднені.

Також його використовують як сировину для одержання камфори, у медицині тощо.