Ба́скська, баскі́йська, баско́нська або ба́ська мо́ва (euskara) — мова басків, що живуть в Іспанії, Франції та частково в Південній Америці.
У генеалогічній класифікації розглядається як ізольована мова. Гіпотетично пов'язана з вимерлою іберійською мовою.
Баскська мова | |
---|---|
euskara | |
Локалізація і відсоток поширеності баскської мови | |
Поширена в | Іспанія Франція |
Регіон | Країна Басків |
Носії | близько 1 млн. |
Писемність | Баскська абеткаd і латинське письмо |
Класифікація | Ізольована мова |
Офіційний статус | |
Державна | - |
Офіційна | Країна Басків, Наварра |
Регулює | Euskaltzaindia |
Коди мови | |
ISO 639-1 | eu |
ISO 639-2 | baq (B); eus (T) |
ISO 639-3 | eus |
SIL | eus |
Найдавніша пам'ятка писемності — книга Дечепарре «Начала мови басків» (1545).
Великий інтерес європейських вчених до вивчення мови басків завершився заснуванням у XX столітті Академії баскської мови. Після проголошення автономії Країни Басків (1 жовтня 1936 року) баскська мова була запроваджена у школах, нею друкувалась художня та публіцистична література.
Баскська мова — єдине живе продовження доіндоєвропейського мовного середовища на крайньому Заході Європи. Оточена тепер звідусіль романськими мовами, баскська, очевидно, є залишком колись ширшої мовної родини. Носієм цієї мови є своєрідний народ з виразною відмінністю від усіх сусідів навіть на генному рівні (55 % басків мають негативний резус-фактор), що недвозначно свідчить про те, що «баски є залишком первісного населення Європи, яке згодом змішалося з прибульцями з Азії» (Л. Каваллі-Сфорца).
Відома з коротких написів на каменях аквітанська мова, поширена від III ст. до н. е. до III ст. н. е. на північ від Піренеїв у теперішній Гасконі, вважається можливим предком баскської через велику подібність до її загальних імен назв аквітанських племен, імен осіб і божеств (наприклад, Nesca, Cisson відповідають баск. neska «дівчина», gizon «чоловік» тощо). Досі гасконські говірки окситанської мови на півдні Франції виявляють сліди помітного баскського впливу.
Упродовж історії баски були неодмінними й рівноправними учасниками європейського цивілізаційного процесу. Хоча писемні пам'ятки баскською мовою відомі лише з XVI ст., майже водночас було започатковане і їхнє книгодрукування: твір Б. Ечепаре «Елементи баскської мови» вийшов із друку 1545 р., здійснений Лейсаррагою повний переклад Нового Завіту — 1571 р., релігійно-філософський твір Ашулара «Ґеро» («Опісля») — 1643 р.
У 1939 році уряд Франко заборонив друкування будь-яких видань і книжок баскською мовою.
У сучасній Європі баскська мова (euskara) є, поряд з іспанською, від 1980 р. офіційною мовою Країни Басків — автономної області Іспанії. Давніший діалектний баскомовний ареал зберігається й на півночі провінції Наварра (див. Мови Іспанії). У прилеглих з півночі районах південно-західної Франції баскська є мовою хатнього спілкування (поряд із французькою). Загальна кількість мовців — до 1 млн, у тому числі бл. 200 тис. емігрантів у Латинській Америці.
В основі літературної мови лежить західний діалект (говірка Більбао). Має багату систему звуків. Граматичний рід відсутній. Відмінкові закінчення утворюються різноманітними суфіксальними частками. Дієслово має два часи (теперішній і минулий) та три способи (дійсний, наказовий, бажаний). Синтаксис складний, перехідне дієслово має ергативну конструкцію в реченні (підмет виражається непрямим відмінком). Абетка — латинська.
Фонологічна система нескладна: 5 голосних, серед приголосних — цікаві протиставлення свистячих, шиплячих та проміжних між ними асимільованих. У кінцевих позиціях звуки k, t мають в окремих мовців відчутну абруптивну артикуляцію — як у кавказьких мовах. За морфологічним типом баскська мова належить до аглютинативних, має багатющі можливості конверсій і трансформацій. Допоміжні дієслова «бути» й «мати» — багатоособові, повна їхня парадигма налічує по кілька тисяч особових форм. За контенсивною типологією баскська мова ергативна, але частина дієслівних форм минулого часу має номінативну структуру. Характерна двадцяткова система лічби. Система вказівних займенників — тричленна: ближчий, дальший, найдальший — hau, hori, hura. Усі названі морфологічні риси баскської мовної системи мають прямі аналогії в кавказьких мовах, що дає підстави відносити баскську мову до так званої сино-кавказької макросім'ї мов.[джерело?]
До української мови з баскської запозичені слова: багнет (від назви міста Байони), а також більярд і анчоус.
Баскська абетка базується на латиниці та складається з таких 27 літер:
Літери Cc, Qq, Vv, Ww, Yy використовуються лише для написання іншомовних слів. Існує також 7 диграфів: dd, ll, rr, ts, tt, tx, tz.
Ортографічні норми сучасної літературної баскської мови (euskara batua) були введені у 1968 році Академією баскської мови. Баскська ортографія базується на фонематичному принципі: кожна літера (або диграф) позначає одну фонему (є декілька винятків).
Графема | Фонема | Вимова | Приклад |
---|---|---|---|
a | /a/ | як українське а | anaia [anaʝa] «брат» |
b | /b/ | як українське б; як іспанське b у слові abajo | beltz [belʦ̻] «чорний»; labe [laβe] «піч» |
d | /d/ | як українське д; як іспанське d у слові adiós | diru [diɾu] «гроші»; uda [uða] «літо» |
dd | /ɟ/ | нагадує українське д у слові дятел | onddo [oɲɟo] «гриб» |
e | /e/ | як українське е, але більш закрите | erre [ere] «горіти» |
f | /f/ | як українське ф | familia [familia] «сім'я» |
g | /g/ | як українське ґ; як іспанське g у слові pagar | gaur [gau̯r] «сьогодні»; egun [eɣun] «день» |
h | Ø, /h/ | не вимовляється або як англійське h у слові hot | hiru [iɾu] «три» |
i | /i/ | як українське і | itxi [iʧi] «зачиняти» |
j | /ʝ/, /j/, /x/, /ɟ/ | вимовляється по-різному, в залежності від діалекту | jan [ʝan], [xan] тощо «їсти» |
k | /k/ | як українське к | katu [katu] «кіт» |
l | /l/ | як іспанське чи французьке l | lore [loɾe] «квітка» |
ll | /ʎ/ | як італійське gli у слові figlio або португальське lh у слові olho | llollo [ʎoʎo] «плевел» |
m | /m/ | як українське м | mesedez [mes̺eðes̻] «будь ласка» |
n | /n/ | як українське н | neska [nes̺ka] «дівчина» |
ñ | /ɲ/ | як іспанське ñ у слові niño | andereño [andeɾeɲo] «панночка, сеньйорита» |
o | /o/ | як українське о, але більш закрите | otso [oʦ̺o] «вовк» |
p | /p/ | як українське п | piper [piper] «перець» |
r | /ɾ/, /r/ | між голосними як іспанське r у слові toro, в інших позиціях — як rr | zuri [s̻uɾi] «білий»; sartu [s̺artu] «заходити» |
rr | /r/ | як іспанське rr у слові corrida | arrosa [aros̺a] «троянда» |
s | /s̺/ | як іспанське s у слові mesa (так, як його вимовляють у Кастилії) | saski [s̺as̺ki] «кошик» |
t | /t/ | як українське т | tentel [tentel] «дурний» |
ts | /ʦ̺/ | щось середнє між українським ц у слові цар і українським ч у слові чай | etsai [eʦ̺aɪ̯] «ворог» |
tt | /c/ | нагадує українське т у слові тяга | ttipi [cipi] «маленький» |
tx | /ʧ/ | як українське ч у слові вночі | etxe [eʧe] «дім» |
tz | /ʦ̻/ | як українське ц у слові цар | atzo [aʦ̻o] «учора» |
u | /u/ | як українське у | urruti [uruti] «далеко» |
x | /ʃ/ | як українське ш у слові гроші | xaboi [ʃaβoɪ̯] «мило» |
z | /s̻/ | як українське с | zezen [s̻es̻en] «бугай» |
Фонема /n/ має алофони [m], [ŋ], [ŋ], що зустрічаються в позиції перед губними, велярними та палатальними приголосними відповідно: enbor [embor] «стовбур», hango [aŋgo] «звідти», onddo [oɲɟo] «гриб».
Баскській мові властива прогресивна асиміляція, за якої передньоязичні приголосні стають палатальними після /i/ або після дифтонгу, другим елементом якого є напівголосний [ɪ̯]. Найпоширенішою є палаталізація плавних /n, l/: hileta [iʎeta] «похорон», baina [baɲa] «але». У більшості говорів палаталізація відбувається лише в позиції між голосними, тому mutil [mutil] «хлопець». Також палаталізація не відбувається у нещодавно запозичених словах: kasino [kas̺ino], kilometro [kilometro]. Обмеженіша територіально палаталізація /t/: menditik [mendicik] «з гори» (деякі говірки Біскаї, Гіпускоа та захід Наварри). Зустрічається палаталізація сибілянтів: isildu [iʃildu] «мовчати», itsaso [iʧas̺o] «море». Говори Лапурді та Нижньої Наварри прогресивна асиміляція не властива.
Губні | Зубні | Альвеолярні | Постальвеолярні | Палатальні | Велярні | Глоткові | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Губно-губні | Губно-зубні | Апікальні | Ламінальні | ||||||||
Шумні | Проривні | Дзвінкі | b1 | d1 | ɟ2 | g1 | |||||
Глухі | p | t | c2 | k | |||||||
Щілинні | f3 | s̺4 | s̻4 | ʃ4 | ʝ~x5 | (h)6 | |||||
Африкати | ʦ̺4 | ʦ̻4 | ʧ4 | ||||||||
Сонорні | Носові | m | n | ɲ | |||||||
Латеральні | l | ʎ | |||||||||
Дрижачі | r7 | ||||||||||
Одноударні | ɾ7 |
Система голосних баскської мови подібна до іспанської: є п'ять голосних /a, e, i, o, u/. Діалект французької провінції Субероа, окрім цього, має огублений голосний переднього ряду високого підняття /y/ (орфографічно ü) та ряд носових голосних. Крім того, є шість дифтонгів:
Дифтонг | Приклад |
---|---|
/ai̯/ | haize [ai̯s̻e] «вітер» |
/ei̯/ | hodei [oðei̯] «хмара» |
/oi̯/ | goizean [goi̯s̻ean] «зранку» |
/ui̯/ | eskuin [es̺kui̯n] «правий» |
/au̯/ | lau [lau̯] «чотири» |
/eu̯/ | euskara [eu̯s̺kaɾa] «баскська мова» |
Наголос у різних баскських діалектах відрізняється як за акустичною ознакою (музичний або динамічний), так і за позицією у слові. Часто навіть у говірках сусідніх містечок є акцентуаційні відмінності. Через це наголос не позначається на письмі. Академія Баскської мови лише подає загальні рекомендації щодо розміщення наголосу: основний наголос на другому складі від початку слова і додатковий наголос на останньому складі у словах, що складаються з більш ніж двох складів: egin [eˈɣin] «робити» gara [gaˈɾa] «ми є», ikusi, [iˈkuˌs̺i] «бачити», emakume [eˈmakuˌme] «жінка»; у формах множини іменників наголос падає на перший склад: gizonak [ˈgis̻onak] «чоловіки».
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2011) |
Баскомовні гурти: Berri Txarrak, Haizea, Ken Zazpi.
Запаморочлива давність баскської мови, її живий прорив з глибини тисячоліть, сама її присутність у нашому сучасному світі, жива пульсація цього стародавнього лінгвістичного організму, – ось що робить баскську мову не лише науковою й загальнокультурною спадщиною, яку не можна замінити ніякими пам’ятками археології, антропології чи давньої писемності, – її не можна замінити геть нічим. Ю.В.Зицар, російський басколог. |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Баскська мова |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баскська мова |
У Вікісловнику є сторінка Баскська мова. |
У Вікісловнику є сторінка Категорія:Баскська мова. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Баскська мова, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.