10-е видання Systema Naturae — це книга, написана шведським натуралістом Карлом Ліннеєм і опублікована у двох томах у 1758 та 1759 роках, яка вважається відправною точкою зоологічної номенклатури.
У ній Лінней представив біноміальну номенклатуру для тварин, те, що він уже зробив для рослин у своїй публікації Species Plantarum 1753 року.
До 1758 року більшість біологічних каталогів використовували поліноміальні назви для включених таксонів, включаючи попередні видання Systema Naturae. Першою роботою, яка послідовно застосовувала біноміальну номенклатуру в царстві тварин, було 10-е видання Systema Naturae. Тому Міжнародна комісія із зоологічної номенклатури обрала 1 січня 1758 року як «мочатковий момент» для зоологічної номенклатури та стверджувала, що 10-е видання Systema Naturae слід розглядати як опубліковане саме в цей день. Назви, опубліковані до цієї дати, недоступні, навіть якщо в іншому випадку вони задовольняли б правила. Єдина робота, яка має пріоритет над 10-м виданням — це Svenska Spindlar Карла Александра Клерка, або Aranei Suecici, яка була опублікована у 1757 році, але її також прийнято розглядати як надруковану 1 січня 1758 року.
Протягом життя Ліннея Systema Naturae постійно переглядалася. Прогрес був включений у нові та постійно розширювані видання; наприклад, у його 1-му виданні (1735) кити та ламантини спочатку були класифіковані як види риб (як вважалося тоді), але в 10-му виданні вони вже були перенесені до класу ссавців.
Тваринне царство (як описано Ліннеєм): «Тварини насолоджуються відчуттями за допомогою живої організації, оживленої медулярною речовиною; сприйняттям — нервами; і рухом — завдяки напрузі волі. Їхні частини тіла мають різне життєве призначення; у них є органи для їх різних чуттів; і здібності (або сили) для застосування їхнього різного сприйняття. Всі вони походять з яйця. Їх зовнішня і внутрішня будова; їх порівняльна анатомія, звички, інстинкти та різноманітні стосунки один з одним детально описані авторами, які з розумінням трактують їхні предмети».
Список був розбитий на початкові шість класів, описаних Ліннеєм для тварин; Mammalia, Aves, Amphibia, Pisces, Insecta та Vermes. Ці класи зрештою були створені шляхом вивчення внутрішньої анатомії, як видно з його ключа:
Згідно з нинішніми стандартами Pisces і Vermes є неформальними групами, Insecta також містила павукоподібних і ракоподібних, а один ряд Amphibia складався з акул, міног і осетрових.
Лінней описав ссавців так: «Тварини, які вигодовують дитинчат за допомогою молочних залоз. За зовнішньою і внутрішньою будовою вони нагадують людину: більшість із них чотирилапі; і з людиною, їхнім природним ворогом, населяють поверхню Землі. Найбільші, хоча й найменші за чисельністю, населяють океан».
Лінней розділив ссавців за кількістю, розташуванням і будовою їхніх зубів на такі родини та роди:
Лінней описував птахів так: «Красива і весела частина створінь природи, що складається з тварин, які мають тіло, вкрите пір’ям і пухом, видовжені й голі щелепи (дзьоб), два крила, сформовані для польоту, і дві ноги. Вони ареальні, голосні, швидкі та легкі, і позбавлені зовнішніх вух, губів, зубів, мошонки, матки, сечового міхура, надгортанника, мозолистого тіла та його дуги та діафрагми».
Лінней розділив птахів на 6 родин і 63 роди, виходячи з особливостей дзьоба та ніг:
Лінней описав своїх «амфібій» (включає рептилій і амфібій ) так: «Тварини, які відрізняються холодним тілом і, як правило, голими; суворим і виразним виглядом; різким голосом; переважно моторошним кольором; брудним запахом; деякі з них забезпечені жахливою отрутою. ; усі мають хрящові кістки, повільний кровообіг, чудовий зір і слух, великі легеневі судини, часткову печінку, довгастий товстий шлунок і кістозні, печінкові та підшлункові протоки: вони позбавлені діафрагми, не виділяють піт, можуть жити тривалий час без їжі, живучі та мають здатність відрощувати втрачені частини тіла; деякі проходять через метаморфоз; деякі скидають свою шкіру (линяють); деякі, здається, живуть поперемінно то на суші, то в воді, і деякі взимку впадають у сплячку».
Лінней розділив амфібій на такі загони та роди, виходячи з будови кінцівок і способу дихання:
Лінней описав рибу так: «Завжди живуть у воді; вони швидкі в русі та ненажерливі в своєму апетиті. Дихають за допомогою зябер, які зазвичай об'єднані кістковою дугою; плавають за допомогою променистих плавців і здебільшого вкриті хрящовою лускою. Окрім частин, спільних з іншими тваринами, очі у них з моргальним повіком, а більшість із них мають плавальний міхур, завдяки скороченню чи розширенню якого вони можуть довільно підійматися чи занурюватися у своїй стихії».
Залежно від розташування черевних і грудних плавців Лінней розділив риб на такі ряди та роди:
Лінней описав свої «Insecta» (включаючи всіх членистоногих, включаючи комах, ракоподібних, павукоподібних та інших) як: «Дуже численний і різноманітний клас, що складається з дрібних тварин, що дихають через бічні дихальця, озброєні з усіх боків роговим панцирем або покриті волоссям; оснащені багатьма ногами та рухомими антенами (або ріжками), які виступають із голови та є ймовірними органами чуття».
За формою крил Лінней розділив комах на такі ряди та роди:
Лінней описав свої «Vermes» так: «Тварини повільного руху, м’якої субстанції, здатні нарощувати свою масу та відрощувати втрачені частини тіла, надзвичайно живучі та мешканці вологих місць. Багато з них без ясно вираженої голови, а більшість без ніг. Головним чином вони відрізняються своїми щупальцями (або мацаками). Древні не дарма називали їх недосконалими тваринами, оскільки вони позбавлені вух, носа, голови, очей і ніг; і тому цілком відрізняються від комах».
Лінней розділив «Vermes» на основі будови тіла на такі ряди та роди:
У другому томі, опублікованому в 1759 році, детально описано царство рослин, до якого Лінней включив справжні рослини, а також гриби, водорості та лишайники. На додаток до повторення видів, раніше перелічених у його «Species Plantarum» (1753), і тих, що були опубліковані в проміжний період, Лінней описав кілька сотень нових видів рослин. Види зі Species Plantarum були пронумеровані послідовно, а нові види позначені літерами. Багато зразків було надіслано Ліннею його закордонними кореспондентами, у тому числі Йоганнесом Бурманом і Давидом де Ґортером з Південної Африки, Патріком Брауном, Філіпом Міллером і Джоном Еллісом з Америки, Жан-Франсуа Сеґ'є, Карло Алліоні та Казиміром Крістофом Шміделем з Альп, Ґортером і Йоганном Ернстом Гебенштрайтом зі Сходу та Франсуа Буасьє де Соважем де Лакруа, Жераром і Барнаде Ґабріелем з усієї Європи.
Нові види рослин, описані в 10-му виданні Systema Naturae включати:
Шаблон:History of botany
This article uses material from the Wikipedia Українська article 10-е видання Systema Naturae, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.