Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна

Стефа́нія Турке́вич-Лісо́вська, з 1937 Лукіяно́вич, (25 квітня 1898, Львів — 8 квітня 1977, Кембридж) — українська композиторка, піаністка і музикознавиця.

Офіційно визнана першою українською композиторкою. У роки СРСР її роботи були заборонені державною владою.

Стефанія Туркевич-Лісовська (Лукіянович)
Зображення
Зображення
Стефанія Туркевич-Лісовська (Лукіянович), 1920
Основна інформація
Дата народження 25 квітня 1898(1898-04-25)
Місце народження Львів, Галичина,
Австро-Угорщина
Дата смерті 8 квітня 1977(1977-04-08) (78 років)
Місце смерті Кембридж, Кембриджшир, Велика Британія
Роки активності 20-70 рр. 20 століття
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професія композиторка, піаністка і музикознавець
Освіта Львівський університет
Консерваторія польського музичного товариства
Берлінський університет мистецтв
Інструменти фортепіано
фісгармонія
арфа
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис

Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна 
Середній рядок (зліва направо): сестра Ірина, брат Лев, і Стефанія, близько 1915

Стефанія Туркевич народилася 25 квітня 1898 року в Львові у священницькій родині. Вона була першою дитиною в родині греко-католицького священника, хорового диригента, катехита та музичного критика о. Івана Емануїла Туркевича (1872—1936) та Софії Кормош. Мала молодшу сестру Ірину Туркевич-Мартинець та молодшого брата Лева Туркевича.

Дід, о. Лев Туркевич, і батько майбутньої композиторки були священниками. Мати Софія Кормош була піаністкою, яка навчалася в Кароля Мікулі та Вілема Курца, а також акомпанувала молодій Соломії Крушельницькій. Родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:

«Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепіано. Малою дитиною я пристрасно любила слухати її гру… Ну, а потім повстав у нас домашній салоновий оркестр. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво татові піаніно, вчився у проф. Марка), мама на фортепіано, Льоньо на віолончелі, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато також заснував наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Ніколи не жалів грошей на нашу музичну освіту»

Стефанія Туркевич-Лісовська

Стефанія навчалася спершу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Василя Барвінського, згодом (1914—1916) у Відні на піаністку у Вілема Курца і Єжи Лялевича. Після Першої світової війни навчалася у Львівському університеті, де вивчала філософію, педагогіку і музикознавство; останнє вивчала у Адольфа Хибінського. Стефанія закінчила університет у 1921 році. Одночасно (осінь 1919 — літо 1920) навчалася музики в Державній вчительській семінарії, а у 1921 році — також у Консерваторії польського музичного товариства. У 1921—1923 роках продовжила навчання у Відні, де навчалася у Ґвідо Адлера у Віденському університеті) та у Ф. Вюрера і Йозефа Маркса (музична академія).

1925 року вийшла заміж за Роберта Лісовського. В 1927—1930 роках мешкала у Берліні, де навчалася у Арнольда Шенберга і Франца Шрекера. 1930 року поїхала до Праги, де вивчала композицію спершу в Отакара Шіна у Празькій консерваторії), згодом у Вітезслава Новака (Вища школа майстерності). Також навчалася у Зденека Неєдли (Карловий університет). 1934 року захистила дисертацію з музикознавства у Празі. Тема її дисертації: «Український елемент у творах П. Чайковського „Черевички“, Н. Римського-Корсакова „Ніч перед Різдвом“ і порівняння їх з оперою Миколи ЛисенкаРіздвяна Ніч“». Також з осені 1933 року пані Лісовська викладала фортепіано і була акомпаніаторкою у Празькій консерваторії.

У 1935—1939 роках викладала гармонію й фортепіано у Вищому музичному інституті у Львові, а з 1939 року — в об'єднаній консерваторії.

1937 року одружилася вдруге — з Нарцизом Лукіяновичем, лікарем-психіатром, який також був письменником. У 1944 році родина виїхала до Відня, звідки 1946 року переїхала до Англії.

Стефанія Лукіянович померла 8 квітня 1977 року в Кембриджі, Велика Британія.

Твори

    Симфонічні твори
  • Симфонія — Symphony no. 1 — 1937.
  • Симфонія no. 2(a) — Symphony no. 2(a) — 1952.
  • Симфонія no. 2(b) (2-й варіант) — Symphony no. 2(b) (2nd version).
  • Симфонієта — Symphoniette — 1956.
  • Три Симфонічні Ескізи — Three Symphonic Sketches — 3 травня, 1975.
  • Симфонічна поема  «La Vita».
  • Космічна симфонія — Space Symphony — 1972.
  • Сюїта для подвійного струнного оркестру — Suite for Double String Orchestra.
  • Фентезі для подвійного струнного оркестру — Fantasy for Double String Orchestra.
    Балети
  • Руки — The Girl with the Withered Hands — Bristol, 1957.
  • Перли — The Necklace.
  • Весна (Дитячий балет) — Spring — (Children's Ballet) 1934-5.
  • Мавка (a) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast.
  • Мавка (b) — Mavka — ‘The Forest Nymph’ — 1964-7 — Belfast.
  • Страхопуд — Scarecrow — 1976.
    Опера
    Дитячі опери
  • Цар Ох або Серце Оксани — Tsar Okh or Heart of Oksana — 1960
  • Куць — The Young Devil
  • Яринний городчик — A Vegetable Plot (1969)
    Хорові твори
  • Літургія 1919.
  • Psalm to Sheptytsky (Псалом Шептицькому).
  • До Бою.
  • Триптих.
  • Колискова (А-а, котика нема; 1946).
    Камерно-інструментальні твори
  • Соната для скрипки і фортепіано 1935 — Sonata for violin and piano.
  • (a) струнний квартет 1960—1970 — String quartet.
  • (b) струнний квартет 1960—1970 — String quartet.
  • Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960—1970 — Trio for Violin, Viola and Cello.
  • Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960—1970 — Piano Quintet.
  • Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972 — Wind Trio.
    Твори для фортепіано
  • Варіації на українську тему 1932 — Variations on a Ukrainian Theme.
  • Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми — Fantasia: Suite for Piano on Ukrainian Themes 1940.
  • Імпромпту — Impromptu 1962.
  • Гротеск — Grotesque 1964.
  • Гірська сюїта — Mountain Suite 1966—1968.
  • Цикл п'єс для дітей — Cycle of Pieces for Children 1936—1946.
  • Українські коляди та щедрівки — Ukrainian carols and Shchedrivka.
  • Вістку голосить — Good Tidings.
  • Christmas with Harlequin 1971.
    Різне
  • Серце — Heart — Solo voice with orchestra.
  • Лореляй — Lorelei — Narrator, Harmonium and Piano 1919 — words by Lesia Ukrainka.
  • Травень — May — 1912.
  • Тема народної пісні — Folk Song Themes.
  • На Майдані — Independence Square — piano piece.
  • Не піду до леса з конечкамі — Лемківська пісня — Lemky song for voice and strings.

Виконання музичних творів композиторки

Деякі твори мисткині були виконані у 1920—1930-х рр. у Львові і Празі, у 1956—1961 рр. у Західній Європі, та в 1969—1970 рр. у Канаді. Проте, багато творів досі не виконувалися на сцені, хоч останніми роками деякі твори з її творчого доробку вже виконуються в Канаді та Україні. У 2014 році в Канаді були видані записи 20 пісень композиторки на компакт-диску (частина колекції «Galicians I — The Art Songs»).

8 листопада 2020 року в Львівській національній філармонії імені М. Скорика відбулася прем'єра опери «Серце Оксани» Стефанії Туркевич-Лукіянович під диригуванням Сергія Хоровця. Опера була написана рівно 60 років тому в 1960 році й тільки в 2020 році вперше поставлена в Україні. Ця опера присвячена сестрі Стефанії — Ірині Туркевич-Мартинець (1899—1983), оперній та камерній співачці, яка після війни емігрувала до Канади і у 1960 році очолила Український дитячий театр Вінніпеґу.

26 грудня 2020 року відбулася світова прем'єра дитячої опери «Куць» в Чернівецькій обласній філармонії.

Примітки

Джерела

Посилання


Tags:

Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна ЖиттєписТуркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна ТвориТуркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна Виконання музичних творів композиторкиТуркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна ПриміткиТуркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна ДжерелаТуркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна ПосиланняТуркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна1898197725 квітня8 квітняКембриджКомпозиторЛьвівМузикознавствоПіаністСРСР

🔥 Trending searches on Wiki Українська:

Обчислення дати ВеликодняЄвромайданДія (сервіс)Пам'ять про минуле ЗемліСписок Героїв УкраїниСтавка Верховного Головнокомандувача (Україна)Ступені вищої освіти в УкраїніДеніел КанеманВтрати силових структур України внаслідок російського вторгнення в УкраїнуКиївська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла БойчукаЛитваГлавкомОй у лузі червона калинаДонецька областьКоряк ТетянаХорватіяМудрик Михайло ПетровичТоронтоПетро ДорошенкоСоловій Христина ІванівнаДніпро (місто)Тимошенко Юлія ВолодимирівнаГоловне управління розвідки Міністерства оборони УкраїниКарпатиПроліскиКонопля Юхим ДмитровичЧернігівВіктор ОрбанПолтаваКиївський національний університет імені Тараса ШевченкаФон-Філандра АнатольЗаборонений плід (телесеріал)Дюна (роман)КазахстанУкраїнська ДержаваПроблема трьох тіл (телесеріал)ШвеціяПикник (гурт)Нова поштаЯрмоленко Андрій МиколайовичБудапештський меморандумТернопільЗвягельСиндром ДаунаСудова владаTwitchFacebookLegendary PicturesМіста України (за населенням)ВідродженняБДСМГіперзвукова зброяДержавний прапор УкраїниДовбик Артем ОлександровичКарпатська УкраїнаВійськові звання УкраїниНорвегіяТу-95ПрислівникРязанський цукор12-годинний формат часуВелике князівство ЛитовськеКонституція Пилипа ОрликаУкраїнська греко-католицька церкваКорреспондентМіста України (за алфавітом)Європейський СоюзКерована авіаційна бомбаНаселення Івано-Франківської областіЛунін Андрій ОлексійовичХарківська областьТрагедія Норд-ОстуУкраїнська асоціація футболуМикола ХвильовийСпіймати КайдашаРоманчук Тарас Вікторович🡆 More