Теннессин: хімічний елемент з атомним номером 117

Колишнє тимчасове позначення — Uus.

Теннессин (Ts)
Атомний номер	117
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	291 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	пм
Енергія іонізації (перший електрон)	кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	пм
Радіус іона	пм
Термодинамічні властивості
Густина	г/см³
Молярна теплоємність	Дж/(К·моль)
Теплопровідність	Вт/(м·К)
Температура плавлення	К
Теплота плавлення	кДж/моль
Температура кипіння	К
Теплота випаровування	кДж/моль
Молярний об'єм	см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	Å
Температура Дебая	К
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Теннессин у Вікісховищі

Отримано в Об'єднаному інституті ядерних досліджень у Дубні, Росія. Для синтезу 117-го елемента мішень з 97-го елементу, берклію-249, отриманого в Окриджській національній лабораторії (Ок-Ридж, Теннессі, США), обстрілювали іонами кальцію-48 на прискорювачі У-400 Лабораторії ядерних реакцій ОІЯД. 5 квітня 2010 року наукова стаття, що описує виявлення нового хімічного елементу з атомним номером Z=117, була прийнята для публікації до журналу «Physical Review Letters».

Схема ядерного синтезу:

${\displaystyle \,_{20}^{48}\mathrm {Ca} +\,_{97}^{249}\mathrm {Bk} \to \,_{117}^{297}\mathrm {Ts} ^{*}\to \,^{294,293}\mathrm {Ts} }$ 

${\displaystyle \,_{22}^{50}\mathrm {Ti} +\,_{95}^{243}\mathrm {Am} \to \,_{117}^{293}\mathrm {Ts} ^{*}\to \,^{290,289}\mathrm {Ts} }$ 

Період напіврозпаду стійкішого з двох відомих ізотопів ²⁹⁴Ts становить близько 78 мілісекунд. Формально належить до галогенів, однак його хімічні властивості ще не вивчені та можуть відрізнятися від характерних для цієї групи елементів.

У червні 2016 року була запропонована назва теннессин — на честь Теннессі (США) . Офіційне рішення IUPAC про затвердження назви було прийняте 30 листопада 2016 року. До цього використовувалась тимчасова систематична назва «унунсептій» (лат. Ununseptium, Uus), штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 7.

• Унунсептий на Webelements(англ.)
• О планах по синтезу элемента на сайте ОИЯИ(рос.)