Ласлов Біров

Ла́слов Бі́ров (мад.

септембер">29. септембра 1899, Будапешт24. октовбра 1985, Буенос-Айрес) — мадярсько-арґентинськый вынаходник, журналіста. Запатентовав першый комерційно успішный модел кулькової авторучкы. Технічно не быв вынаходником такой першої кулькової ручкы — єї перед 50 роками учинив Джон Лавд, айбо його варіант не быв успішный у продажови.

Ласлов Біров
мад. Bíró László József
Ласлов Біров держит очкы, мало ся усміхат на камеру, чорнобілый образчик
Ласлов Біров, приблизно 1978. рук
Чинность вынаходник, новинарь, скулптор
Горожанство Мадярьско, Угорьско
Уроджѣня септембра 29, 1899(1899-09-29)
Будапешт, Австро-Мадярська імперія
Упокоеня октобра 24, 1985 (86 р.)
Буенос-Айрес, Арґентина
Награды
Національна зала слави винахідників США
Ласлов Біров
Ласлов Біров Ласлов Біров на Вікіскладѣ
VIAF:11837431; GND:124864384; LCCN:nb2008004332; NLKR/NLC:mzk2013797639;

Біоґрафія

Ласлов Біров ся родив у рокови 1899 у мадярсько-жидувськуй файті у Будапештови, у Австро-Мадярськуй імперії. Няньо му ся писав Мозеш Матяш Швайґер (Mózes Mátyás Schweiger), мамка — Янка (дівоча фамилія Улман). Пусля ошколы, Ласлов робив журналістов на Мадярах.

Вынайденя кулькової ручкы

Ласлов Біров 
Birome, вынайденя Ласлова тай Дєрдя Бірова

Роблячи журналістов, Біров замітив, ож чорнило, хоснованоє у печати ґазеты, скоро сохло, тай позад того не мож го было розмастити по папірьови. Ун пробовав тото такой чорнило схосновати на писаня ручков-пером, айбо його ідея не фунґовала; чорнило не затікало на конець такої ручкы.

У рокови 1931 Біров презентовав першый свуй модел кулькової ручкы на Межинароднуй будапештськуй выставци. Над ним Ласлов робив из своим братом Дєрдьом, хеміком; они ся догадали покласти на конець ручкы не перо, а піціцьку сферу, котра ся слобудно крутила тай, обертаючи ся, наберала щи чорнило из картріджа, у тот рувно час даючи го на папірь. Ласлов Біров запатентовав сяку ручку у 1938. рокови у Парижі.

У часі Другої світової войны, у рокови 1943 браты Біровы уєдно из їхньым цімбором тай будучным бізніс-партнером Хуаном Хорхе Мейне (тоже єврейського походжіня) утікли уд націштув у Арґентину. 17. юнія 1943 они зареєстровали у США патент №2390636, тай заклали компанію „Biro Meyne Biro“. У Арґентині кулькова ручка так ся и кличе, birome; сесе слово по суті є складеными до вороха фамиліями Біров тай Мейне.

Ласлов Біров 
Реклама ручкы Birome у арґентинському журналови Leoplán у рокови 1945

У рокови 1945 Марсел Бік, голова компанії BIC, купив уд Біровув патент тай учинив ручку своїм головным товаром. Удтовды BIC продали булш ги 100 міліардув кульковых ручок у всьому світови.

Смерть тай дідузнина

Ласлов Біров умер у арґентинському Буенос-Айресови, у рокови 1985.

У Арґентині День вынаходника ся празднує в уродины Бірова, 29. септембра.

У подакотрых краинах кулькову ручку дотеперь знают пораз кликати „biro“, до них ся удносят Споєноє королювство, Ірландія, Австралія, Італія; хоть тото и є зареєстрованый товарный знак, ун подаґде став общым назывником, так ги є из словами „ксерокс“ авадь „памперс“.

29. септембра 2016 компанія Google дала у свуй єдноименный веб-глядач „Google-дудл“, респ. шпеціалный сяточный малюнок, вінованый Ласлову Бірову.

Референції

Tags:

Ласлов Біров БіоґрафіяЛаслов Біров Вынайденя кулькової ручкыЛаслов Біров Смерть тай дідузнинаЛаслов Біров РеференціїЛаслов Біров1899198524. октобер29. септемберБудапештБуенос АіресВынаходникМадярскый языкНовинарь

🔥 Trending searches on Wiki Русиньскый:

Умела інтеліґенціяЗороастрізмКлавдия КардиналеISBN1552Список країнІнформачна технолоґіяЦукрёвый діабетБішкекXIX. сторочаНїмецькоЕвропска уніяТеракт в «Крокус Сіті Холл»ЧорногораХустБізнісВікіновиныГрекокатолицка ЦерковьЧорна ГораПандемія коронавіруса COVID-19КаваБаньскеВирджинияФіньскоБезпека роботыISO 4217КриминологияЦиґанеЧінґізханУралскы языкыРенесанціяАполлонКонштітуціяРимска републикаКырґызстанГоловна сторінкаДізайнТимур МуцураєвЗемный ґазСтарина (водозбор)ТуристикаПацеркы (збірка поезії)ЕстетикаВацлав НецкаржФилантропияКомпозиция (музика)Грубый домашный продуктКупалискоНовела (литература)КостелЧорне мореВыходна ЕвропаАлександр II. НиколаевичКубаЛондонске кральовске обществоРене ДекартГелийТочка росыАзербайджанКоничны перерѣзыКарбонЦерьков Архангела Михаила (Ладомирова)Семан МадзелянЛуцькМікеланджелоСтрый (город)Дїєприсловникы22. марецСтаровіке ҐрецькоНКВД474Давід Бен-ҐуріонСовѣсть1283Hrdza🡆 More