Украї́нський право́пис 1933 ро́ку — український правопис, прийнятий у 1933 році в тодішній столиці УРСР, у місті Харкові.
Розпочався процес штучного зближення української та російської мовних традицій ортографії. Деякі норми, які були відхилені через відсутність у російському правописі, повернуто до українського правопису 2019 року.
На 1920-ті роки припав розквіт українського мовознавства, проведено значну роботу з унормування української літературної мови, наукової термінології, словників. Робота науковців відзначилася виданням Українського правопису 1928 року, що вперше став офіційним та уніфікованим для всієї України. Побачили світ Академічний російсько-український словник за ред. Агатангела Кримського. Проте кодифікація 1928—1929 років, що поєднувала в одному правописному кодексі наддніпрянську і наддністрянську мовні норми, виявилася незадовільною за тих політичних обставин і потребувала змін.
Але на початку 1930-х на Україну накочується хвиля тотального планового зросійщення, що відбувалося під гаслами боротьби з українським націоналізмом.
«Нова доба» радянської політики в стосунку до української культури, а також і до мови розпочалася після постанови ЦК ВКП(б) 3 квітня 1932 року «Про придушення націоналізму в Україні» й запровадження в усьому комуністичних ідей. Щоб це зробити, в Україну послали Павла Постишева, що й прибув до столиці, м. Харкова, у січні 1933 р. Він ґвалтом чистив Україну від «націоналістів». 7 липня 1933 р. учинив самогубство Микола Скрипник, не витерпівши цькувань. Репресовано членів президії Правописної комісії Всеволода Ганцова, А. Приходька, С. Пилипенка (Олексу Синявського й А. Кримського репресували пізніше). У правописі шукали «націоналістичного шкідництва», потрібного для боротьби з українським національним відродженням.
Руйнувати та спиняти розквіт української мови взагалі, а літературної зокрема, більшовики взялися спочатку чужими руками — за це взявся був Андрій Хвиля (справжнє прізвище Олінтер) та Н. Каганович. Вони власне перші вчинили галас, ніби в українському мовознавстві — буржуазно-шовіністична шкідницька метода, що й закріпив А. Хвиля своєю сумної пам'яті книжкою «Викорінити, знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті», Харків, 1933 р., друковано 15 000 примірників.
А. Хвиля, голова новоствореної 1933 р. Правописної комісії при Народному Комісаріаті освіти, твердив:
Правопис, ухвалений М. Скрипником 6 вересня 1928 р., скеровував розвиток української мови на польську, чеську буржуазну культуру. Це ставило бар'єр між українською та російською мовою, гальмувало вивчення грамоти широкими трудящими масами <…>. Комісія, створена при НКО, переглянула „Український правопис“ <…>. Основні виправлення стосувалися ліквідації всіх правил, що орієнтували українську мову на польську та чеську буржуазні культури, перекручували сучасну українську мову, ставили бар'єр між українською та російською мовами <…>. Викинуто встановлені націоналістами мертві консервативні норми, що перекручують сучасну українську мову, живу мову практики трудящих мас України.
Без жодних дискусій, конференцій зазначена Комісія «переробила» й 1933 р. видала нові правила. З абетки викинуто літеру ґ, докорінно змінено правопис іншомовних слів, внесено зміни в парадигми відмінюваних лексем. У правила внесено близько 126 поправок, повністю змінено розділ про правопис іншомовних слів. Нові правописні правила опубліковано спочатку в журналі «Політехнічна освіта» (933, № 6), наприкінці 1933 р. вони вийшли окремою книжкою «Український правопис».
Зі звинуваченням у вбитті клину між російською й українською мовними практиками:
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
зфалшувати | сфальшувати |
зфотографувати | сфотографувати |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
західній | західний |
східній | східний |
трикутній | трикутний |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
до смерти | до смерті |
без совісти | без совісті |
без чести | без честі |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
випроваджати | випроводжати |
голодівка | голодовка |
манастир | монастир |
мариво | марево |
салітра | селітра |
соняшний | сонячний |
шаравари | шаровари |
Прізвище | Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|---|
Гончар | до Гончаря | до Гончара |
Кравців | до Кравцова | до Кравціва |
Мазурок | до Мазурка | до Мазурока |
Швець | до Шевця | до Швеця |
Правопис 1928 року [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.] | Правопис 1933 року |
---|---|
Басарабія | Бессарабія |
Берестя | Брест |
Білгород | Бєлгород |
Бердянське | Бердянськ |
Букарешт | Бухарест |
Єйське | Єйськ |
Дін | Дон |
Кахівка | Каховка |
Кремінчук | Кременчук |
Лубні | Лубни |
Луганське | Луганськ |
Мелітопіль | Мелітополь |
Маріюпіль | Маріуполь |
Мукачів | Мукачеве |
Прилука | Прилуки |
Рівне | Ровно |
Ромен | Ромни |
Ростів | Ростов |
Севастопіль | Севастополь |
Симферопіль | Симферополь |
Сальське | Сальськ |
Таганріг | Таганрог |
Тираспіль | Тирасполь |
Новозибків | Новозибков |
Озівське море | Азовське море |
Острогозьке | Острогозьк |
Пинське | Пінськ |
Назви міст стали кінчатися на -ськ, -цьк (а не -ське, -цьке): Волочинське, Старобільське, Пинське, Зінов'ївське, Луцьке і т. ін.
Відмінювати стали такі назви як іменники: зі Старобільська, під Волочинськом, а не як прикметники: зі Старобільського, під Волочинським.
Прикметники, утворені від назов міст перемиський, радомиський, обернуто на перемишльський, радомишльський.
Питома українська форма | Російська форма | Накинута форма |
---|---|---|
Великий Віз | Большая Медведица | Велика Ведмедиця |
городина | овощи | овочі |
садовина | фрукты | фрукти |
дієйменник | инфинитив | інфінітив |
живе срібло | ртуть | ртуть |
родзинки | изюм | ізюм |
стоп | сплав | сплав |
риска | тире | тир |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
Агатангел | Агафангел |
Тадей | Фадей і Тадей |
Теодосій | Феодосій |
Олександер | Олександр |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
Ґаронна | Гаронна |
Ґете | Гете |
Гаммерфест | Гаммерфест |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
анатема | анафема |
Атени | Афіни |
Методій | Мефодій |
Теофанія | Феофанія |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
варіянт | варіант |
комедіянт | комедіант |
Сіям | Сіам |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
Айнштайн | Ейнштейн |
Гайне | Гейне |
капельмайстер | капельмейстер |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
Ля-Манш | Ла-Манш |
лямпа | лампа |
пляц | плац |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року | |
---|---|---|
a. | генеза | генезис |
криза | кризис | |
теза | тезис | |
б. | Геллада | Еллада |
гієроґліф | іерогліф | |
гістерія | істерія | |
гураґан | ураган | |
в. | Арабія | Аравія |
Бакх | Вакх | |
Теби | Фіви | |
г. | амнестія | амністія |
хемія | хімія | |
ґ. | метода | метод |
роля | роль | |
спіраля | спіраль | |
д. | міністер | міністр |
Олександер | Олександр | |
циліндер | циліндр | |
е. | евнух | євнух |
Европа | як і було Европа (§ 79, с. 62) | |
епархія | єпархія | |
Еспанія | Іспанія | |
є. | ґолф | гольф |
мусулманин | мусульманин | |
носталгія | ностальгія | |
шелф | шельф | |
ж. | авдиторія | аудиторія |
авдієнція | аудіенція (§ 82, с. 63) | |
клявза | кляуза | |
з. | вуаль чол.роду | вуаль жін. роду |
деталь чол.роду | деталь жін. роду | |
емаль чол. роду | емаль жін. роду | |
модель чол.роду | модель жін. роду | |
і. | евфорія | ейфорія |
невтральний | нейтральний | |
неврологія | нейрологія | |
ї. | авул | аул |
богдохан | богдихан | |
Букарешт | Бухарест | |
вермічелі | вермішель | |
данець; & данський | датчанин; & датський | |
маштаб | масштаб | |
моххамеданин | магометанин | |
претенсія | претензія |
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
доне́змогу | донезмо́ги |
душни́й | ду́шний |
за́їзд | заї́зд |
о́сідок | осі́док |
по́душка | поду́шка |
Після фізичної розправи з мовознавцями термінологічна справа зазнала чергового удару. Створено спеціальні бригади, що переглядали словники й вилучали «націоналістичні» слова, терміни; насильницькими методами усю термінологію (технічну, наукову) приведено в повну відповідність до російської. Навіть у мовознавстві впроваджено російську граматичну термінологію, відкидаючи весь здобуток українських науковців.
«Правописна» реформа насправді перетворилася на боротьбу з самобутніми й оригінальними рисами української мови. Для цього борець з «націоналізмом» у мовознавстві Андрій Хвиля, сам репресований згодом за націоналізм, висував такі вимоги до партійних органів нагляду за термінологічною діяльністю:
Українську лексику поставлено в залежність від російської, йшло планомірне усунення питомої української лексики й заміна її російською. Наприклад:
Правопис 1928 року | Правопис 1933 року |
---|---|
гуртовий | оптовий |
дбайливий | бережливий |
досить | достатньо |
зазіхання | посягання |
обставати за /обстоювати/ що | ратувати за що |
Питоме українське слово закотистий (закотистий комір) вилучено зі словників і запроваджено слова відкладний (відкладний комір), бо воно повторює російську форму отложной (отложной воротник).
Коли було репресовано укладачів Правопису 1933 року, в обставинах страху й мовного хаосу всі періодичні видання, а також видавництва в УРСР регулярно діставали від провідного партійного видання «Комуніст» списки слів, яких треба було уникати.
Точнісінько таку саму мовну політику застосовано й до білоруської мови. Так само 1933 року впроваджено новий білоруський правопис — «наркомівку», до білоруської мови впроваджено близько 30 фонетичних і морфологічних особливостей, живцем узятих з російської мови. Розпочалось активне зросійщення білоруської лексики шляхом скеровування лексикографічної практики.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Український правопис 1933 року, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.