Батальйон: клас військових з'єднань, частин

Батальйон складається з декількох рот і окремих взводів. Залежно від національних особливостей військової організації, чисельність батальйону на сучасному етапі коливається в межах від 400 до 800 осіб. Штатним командиром батальйону є офіцер у ранзі майора або підполковника.

Формування відповідного рівня у артилерії називається дивізіоном. Батальйон є найменшим підрозділом, що має власний штаб.

Графічні позначки НАТО
Дружній батальйон невказаного складу
Дружній механізований піхотний батальйон
Дружній танковий батальйон
Ворожий моторизований піхотний батальйон
Дружній польовий медичний пункт

Може бути як самостійним військовим формуванням, так і структурною частиною полку, чи більшого з'єднання (дивізії, корпусу, армії). У випадку, коли батальйон входить до складу полку, і таких однотипних батальйонів у полку декілька, йому присвоюється порядковий номер згідно з внутрішньою нумерацією з'єднання — 1-й механізований батальйон, 3-й парашутно-десантний батальйон.

Коли батальйон входить до складу з'єднання або об'єднання — він отримує статус окремої військової частини. І у його повній назві присутній прикметник «окремий». Приклад — 783-й окремий розвідувальний батальйон (військова частина № 53336).

Бригада у ЗС СРСР/ЗС Росії/ЗС України/ЗС Білорусі може бути, у залежності від конкретного випадку, або з'єднанням, або військовою частиною. У першому випадку батальйони, що входять до його складу, іменуються окремими — наприклад, 200-та окрема мотострілецька бригада або 58-ма окрема автомобільна бригада^[ru]. У другому випадку батальйони, що складають бригаду, мають внутрішню нумерацію без прикметника окремий, наприклад, 56-та окрема десантно-штурмова бригада або 19-та окрема мотострілецька бригада. Тимчасово сформований батальйон, військовослужбовці якого зібрані для вирішення будь-якої задачі з різних підрозділів полку/бригади або з різних частин, називається зведеним батальйоном.

На базі батальйону можуть також утворюватися тимчасові військові формування, що отримали назву батальйонних тактичних груп (БТГ) ~600-900 військових. Такі формування розглядаються як важливий засіб ведення бойових дій на період до 2035 року. Вони створюються, як правило, у складі механізованого (танкового) батальйону, посиленого танковою (механізованою) ротою, артилерійським дивізіоном (батареєю), інженерно-саперною ротою (взводом), розвідувальним взводом та іншими підрозділами.

 

Спочатку термін батальйон означав чверть баталії (шикування пікінерів квадратом 100×100, що утворює «ліс пік»), який поділений на чотири менших квадрати з метою зменшення втрат від артилерії. Їхній склад був непостійний (від 1 до 10 тис. бійців).

На початку XX століття стрілецький (піхотний) батальйон складався з 3—4 стрілецьких, кулеметної і мінометної рот, легкої артилерійської батареї і взводів (чот): зв'язку, постачання та санітарного.

В Україні підрозділи рівня батальйону традиційно називалися куренями. Курінь був основною бойовою одиницею УГА і ділився на 4 сотні. Наддніпрянські курені мали по 3 стрілецькі сотні та 1 кулеметну. В УПА тактичною військовою одиницею також вважався курінь, який нараховував 3-4 бойові сотні та потрібні технічні частини.

Розвиток воєнної техніки протягом XX століття привів до організації батальйонів в інших родах військ та спеціальних військах.

NATO

NATO defines a battalion as "larger than a company, but smaller than a regiment" while "consisting of two or more company-, battery-, or troop-sized units and a headquarters." The standard NATO symbol for a battalion consists of a pair of vertical lines ( || ) placed above a framed unit icon.

"більший за сотню, але менший, за тисячу (полк)"

"формування, що складається з двох чи більше рот (сотень), батарей, взводів чи співмірних їм формувань, разом з окремим штабом"

Різні члени НАТО можуть використовувати різні назви та розміри для військових з'єднань цієї формації.

Україна

Історичні

Основною тактичною одиницею Української галицької армії був стрілецький курінь. Всього їх нараховувалося 50, і саме з них у ході реорганізації війська складали групи, полки і бригади. Курінь (за австрійською схемою) нараховував 4 стрілецькі сотні (по 3 стрілецькі та 1 скорострільна чети) і скорострільну (кулеметну) сотню.

В Українській повстанській армії курінь або відділ налічував 400-500 осіб.

До складу куреня входили:

• Курінний (командир куреня)
• Штаб з відділом зв'язку і тилової служби
• Три стрілецькі сотні
• Сотня важких скорострілів

Сучасність

У Збройних силах України механізований та танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, які, взаємодіючи між собою, з підрозділами артилерії та інших родів військ і спеціальних військ, виконують основне завдання безпосереднього ураження противника в ближньому бою.

Механізований (танковий) батальйон входить зазвичай до складу механізованої (танкової) бригади.

Механізований батальйон

У механізованих військах існують механізовані батальйони на БТР і на БМП. Організаційна структура механізованого батальйону на БТР в загальному аналогічна структурі батальйону на БМП, лише додається протитанковий взвод:

• Командування батальйону
• Штаб
• 3 механізовані роти
• Мінометна батарея
• Протитанковий взвод (тільки для батальйонів на БТР)
• Гранатометний взвод
• Зенітний ракетний взвод
• Розвідувальний взвод
• Інженерно-саперний взвод
• Вузол зв'язку
• Рота забезпечення
• Медичний пункт

Всього в механізованому батальйоні на БМП: 453 осіб, 34 БМП, 6 мінометів (120-мм), 6 гранатометів АГС-17, 33 гранатомети РПГ-7, 2 командирські БМП, 21 автомобіль, 30 радіостанцій.

Всього в механізованому батальйоні на БТР: 545 осіб, 47 БТР, 6 мінометів (120-мм), 6 ПТРК Фагот, 9 ПТРК Метис, 3 гранатомети СПГ-9, 33 гранатомети РПГ-7, 2 командирські БТР, 22 автомобілі, 34 радіостанції.

Танковий батальйон

• Командування батальйону
• Штаб
• 3 танкові роти
• Зенітний ракетний взвод
• Взвод зв'язку
• Рота забезпечення
• Медичний пункт

Всього в танковому батальйоні: 157 осіб, 31 танк, 1 БМП-1К, 1 МТ-ЛБв, 2 гранатомети РПГ-7, 15 автомобілів.

СРСР

 

Мотострілецький батальйон

Структура мотострілецького батальйону мотострілецького / танкового полку мотострілецької / танкової дивізії наприкінці 1980-х:

• Управління і штаб (11 чол.)
• 3 мотострілецькі роти (333 чол., 36 БТР)
• Мінометна батарея (64-66 чол., 6-9 мінометів)
• Протитанковий взвод (31 чол.) (тільки в батальйоні на БТР)
• Гранатометний взвод (26 чол.)
• Зенітний взвод (19 чол.)
• Взвод зв'язку (16 чол.)
• Взвод матеріального забезпечення (20 чол.)
• Взвод технічного обслуговування (12 чол.)
• Медичний пункт (8 чол.), у військовий час — взвод.

Всього в батальйоні на БТР: 540 чоловік (37 офіцерів) та 49 БТР. В батальйоні на БМП: 511 чоловік (36 офіцерів) та 44 БМП.

В батальйонах, що вели бойові дії в Афганістані входила також розвідувальна рота.

Значно могло відрізнятися озброєння мінометної батареї. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети 2Б9 «Волошка». Але найкращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».

На рубежі 90-х взводи матеріального забезпечення і технічного обслуговування зведені в один взвод забезпечення.

Танковий батальйон

Структура танкового батальйону була аналогічною для мотострілецьких і танкових полків, проте у мотострілецьких полках батальйон був посиленим з чотирма танками у взводі замість трьох.

• Управління і штаб (9 чол.)
• 3 танкові роти (42 чол., 13 танків)
• Взвод зв'язку (11 чол., 2 БМП)
• Взвод забезпечення (25 чол.)
• Медичний пункт (6 чол.)

Всього в танковому батальйоні мотострілецького полку 177 чоловік, 40 танків, 2 БМП, в танковому батальйоні танкового полку: 144 чоловіки, 31 танк, 2 БМП.

Розвідувальний батальйон

Розвідувальні батальйони входили до складу мотострілкових і танкових дивізій як окремі частини і складались з:

• Управління і штаб
• 2 розвідувальні роти
• Розвідувально-десантна рота
• Рота радіоперехоплення
• Взвод розвідки спостереженням
• Взвод зв'язку
• Ремонтний взвод
• Взвод матеріального забезпечення
• Медичний пункт

Всього в розвідувальному батальйоні: 340 чоловік, 6 танків, 21 БМП, 3 БРМ, 3 БТР, 3 МТ-ЛБ.

Інженерно-саперний батальйон

Інженерно-саперні батальйони входили до складу мотострілкових і танкових дивізій як окремі частини і складались з:

• Управління і штаб
• Інженерно-саперна рота
• Інженерно-дорожня рота
• Інженерно-технічна рота
• Понтонна рота
• Взвод інженерної розвідки
• Взвод матеріально-технічного забезпечення.

Батальйон налічував 395 чоловік особового складу.

• СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 1999 р.^{[сторінка?]}

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)

• (рос.)Иерархия воинских формирований [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• (рос.)Батальон
• (рос.)Вооружение и боевая техника зарубежных стран периода 70-х и 80-х годов 20-го века [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.]