Тирасполь
Тира́споль (або Тирáспіль, рум.
З 1990 — де-факто — є столицею самопроголошеної невизнаної держави Придністровської Молдавської Республіки. Лежить на лівому березі річки Дністер, пристань. Назва міста походить від античної назви Дністра — «Тирас». Станом на 2022 рік населення міста складає 129 000 осіб.
Один з центрів українського життя у Придністров'ї. Поблизу міста діє пункт пропуску на кордоні з Україною Тирасполь—Гребеники.
Назва
- Суклея – до 1792 року.
- Тирасполь – назва впроваджена 1792 року російською імператрицею Катериною II в рамках «Грецького проєкту» на честь давньогрецької назви Дністра — Тіра (грец. Τύρας і грец. πόλις — «місто»).
Географія
Розташування
Тирасполь розташований на південній околиці Східноєвропейської рівнини в степовій зоні. Місто розташоване на лівому березі річки Дністер за 90 км від місця її впадіння в Дністровський лиман. Тирасполь знаходиться неподалік від великих міст — приблизно за 105 км від Одеси і за 75 км від Кишинева, з якими він пов'язаний автомобільним та залізничним транспортом. Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.
| Відстань від Тирасполя до різних міст (автошляхами) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тернопіль ~ 517 км Ясси ~ 214 км Кишинів ~ 75 км |  Мозир ~ 736 км Житомир ~ 499 км Вінниця ~ 413 км |  Воронеж ~ 1065 км Харків ~ 716 км Кременчук ~ 453 км | |||||||
Клуж-Напока ~ 682 км Бакеу ~ 349 км .svg) Бендери ~ 22 км |  | Ростов-на-Дону ~ 911 км Маріуполь ~ 720 км Миколаїв ~ 219 км | |||||||
Ізмаїл ~ 234 км Бухарест ~ 473 км Софія ~ 842 км | Татарбунари ~ 188 км | Одеса ~ 108 км | |||||||
Клімат
Зима в Тирасполі — коротка, триває близько 80 днів. Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, його товщина рідко перевищує 20 см. Різкі зниження температур нетривалі — від 3-х до 5-ти днів. Весна — рання, стійкий перехід середньодобових температур через 0 °C спостерігається на початку березня. З десятих чисел травня до двадцятих чисел вересня в Тирасполі середньодобова температура зазвичай вища за 20 °C. Осінній період триває 75 — 80 днів. Для нього характерні перші приморозки в жовтні, рідше на початку листопада.
Середньомісячна температура найспекотнішого місяця — липня +22 °C, найхолоднішого — січня −3,0 °C. Середньорічна температура — +9,6 °C. Абсолютний максимум — +45 °C, абсолютний мінімум — 33 °C. Тривалість безморозного періоду в році становить 180—200 днів. Загалом річний хід температур характеризується рівністю, без різких перепадів.
| Клімат Тирасполя | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,7 | 2,3 | 7,8 | 16,5 | 22,5 | 25,8 | 27,4 | 27,3 | 23 | 16,1 | 8,6 | 3,3 | 15,1 |
| Середня температура, °C | −2,7 | −1 | 3,5 | 10,8 | 16,4 | 19,8 | 21,4 | 21 | 16,6 | 10,7 | 5 | 0,2 | 10,2 |
| Середній мінімум, °C | −6,1 | −4,3 | −0,7 | 5,1 | 10,3 | 13,8 | 15,5 | 14,7 | 10,3 | 5,3 | 1,3 | −2,8 | 5,2 |
| Норма опадів, мм | 33 | 35 | 28 | 35 | 52 | 72 | 63 | 49 | 38 | 26 | 36 | 38 | 505 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
.jpg)
29 грудня 1791 (9 січня 1792), після завершення Російсько-австрійсько-турецької війни 1787—1791 роках, між Російською й Османською імперіями було укладено Ясський мирний договір, згідно з яким новий кордон між двома державами встановлено на південному заході по річці Дністер. До складу Російської імперії переходили українські землі між Південним Бугом і Дністром (так звана Ханська Україна). Ясський мирний договір посилив позиції Російської імперії на Кавказі й Балканах, призвів до остаточного загарбання усіх південноукраїнських земель російським імперіалізмом, створював сприятливі умови для розгортання експансіоністської політики Російської імперії.
1792 року російський фельдмаршал Суворов, у рамках організації Дністровської лінії, заклав фортецю Серединну на місці молдовського поселення Суклея. Тоді ж почалося будівництво церкви Святителя Христова Миколая. У зв'язку з будівництвом міста, жителі села Суклея переселилися на три версти нижче по Дністру. При фортеці було засновано місто Тирасполь (статус міста з 1795). За переписом 1795 року в місті проживало близько 2,5 тис. осіб. До 1795 року Тирасполь був центром Очаківської області, а з 1806 року став повітовим містом Херсонської губернії. У 1816 році в місті налічувалося близько 5,3 тис. жителів, до кінця першої половини XIX в. — близько 10 тис. У 1812 році, після окупації Бессарабії Російською імперією та за результатами Бухарестського мирного договору, кордони Російської імперії перемістилися до річки Прут, а військове значення Тираспольської фортеці втратилося. З 1835 року Тирасполь отримав статус повітового містечка, виконуючи переважно адміністративні та торгові функції. У 1867 році було побудовано залізницю, яка поєднала Тирасполь та Одесу, а в 1873 році — Тирасполь і Кишинів. У 1897 році в Тирасполі заснували винно-коньячний завод (сучасний KVINT). Спочатку це був очисний склад, який скуповував у населення виноматеріал і готував сорокаградусну горілку. З 1948 року підприємство почало виробляти коньячну продукцію, яка пізніше стала відомим брендом міста.
У період Першої світової війни розвиток міста сповільнився. У Тирасполі перші більшовики з'явилися 8 березня 1917 року, коли була утворена Тимчасова Рада робітничих депутатів Тираспольського повіту. 11 січня 1918 року в місті Тирасполі була встановлена радянська влада. У 1918 році Бессарабія увійшла до складу Румунського королівства, лівобережжя Дністра у 1924–1940, включно з Тирасполем, увійшла до складу Молдавської АРСР. З 1929 року Тирасполь — столиця МАРСРу. У цей період в Тирасполі будувалися заводи, фабрики і навчальні заклади. 1 травня 1939 відкрився Музей дореволюційного та радянського живопису, скульптури і народної творчості.
У 1940 році Радянський Союз анексував Румунську Бессарабію — МАРСР стала частиною Молдавської РСР зі столицею у Кишиньові, Тирасполь стає районним центром Молдавської РСР. Тирасполь динамічно розвивався аж до кінця 1980-х років. Високі темпи промислового виробництва, будівництво нових індустріальних та інфраструктурних об'єктів сприяли припливу населення, як із районів Молдови, так і з Росії та України. За цей період населення міста значно зросло — до кінця 1980-х років населення налічувалося біл. ніж 200 000 мешканців.
З 2 вересня 1990 року — столиця самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки (тут розташовані парламент і уряд ПМР).
25 квітня 2022 року в штаб-квартирі Міністерства держбезпеки Придністровської Молдавської Республіки в Тирасполі, столиці самопроголошеної країни, сталося кілька вибухів. Атака відбулася через тиждень після того, як високопоставлений російський військовий чиновник підняв питання російськомовних у Придністров’ї в контексті російського вторгнення в Україну, повторюючи виправдання Москви щодо війни в Україні. Генерал-майор Рустам Міннекаєв, виконувач обов’язків командувача Центральним військовим округом Росії, повідомив, що план воєнних дій Росії в Україні передбачає повний контроль над Південною Україною, що може забезпечити Російській Федерації сухопутний доступ до Придністровської Молдовської Республіки.
Населення
Тирасполь розташований на півдні Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, між Аненій-Нойським та Каушенським районами. Площа міста сягає 92,6 км², густота населення — 1608 осіб/км².
- 1858 — 6555 (10 833 міськрада)
- 1888 — 21 479
- 1897 — 31 616
- 1923 — 18 267
- 1926 — 21 741 осіб
- 1939 — 38 тисяч осіб (43,67 тис. міськрада)
- 1959 — 63 тисяч осіб
- 1970 — 105 тисяч осіб
- 1979 — 139 тисяч осіб
- 1989 — 205 тисяч осіб
- 2004 — 212 тисяч осіб
- 2010 — 149 тисяч осіб
- 2022 — 129 тисяч осіб
Згідно з переписом 2004 року місто має такий національний склад: росіяни — 41,6 %, українці — 33,0 %, молдовани — 15,2 %, представники інших національностей (переважно гагаузи, болгари, білоруси, євреї та вірмени) — 10,2 %.
За даними перепису, 90,4 % жителів міста прийняли громадянство ПМР, при цьому частина з них одночасно є громадянами таких держав: Республіки Молдова — 16,2 %; Російської Федерації — 16,1 %, України — 12,4 %.
| населення | молдовани | росіяни | українці | болгари | інші | не вказано | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тирасполь | 129000 | 14,5 % | 41,7 % | 33,6 % | 1,6 % | 4,5 % | 4,1 % |
| Дністровськ | 12382 | 20,8 % | 42,4 % | 27,4 % | 1,1 % | 3,8 % | 4,5 % |
| Новотираспольський | 1488 | 20,8 % | 38,4 % | 31,5 % | 1,9 % | 7,3 % | |
| Кременчуг | 1094 | 42,4 % | 32,3 % | 18,6 % | 1,0 % | 5,8 % | |
| Тираспольська міська рада | 159163 | 15,2 % | 41,6 % | 33,0 % | 1,5 % | 4,5 % | 4,1 % |
Освіта і культура
Тирасполь має державний університет, юридичний інститут, вищий музичний коледж, філії вишів Росії та України, технікуми: харчової промисловості, плодо-овочевий, медичну школу, театр драми та комедії імені Н. Аронецької, Парк Перемоги.
З 1993 року в Тирасполі діє Республіканський український теоретичний ліцей-комплекс «Джерела».
-
Будинок Парламенту в Тирасполі -
Стадіон «Шеріф» -
Вид на Дністер та Парламент з готеля «АИСТ» -
Готель «АИСТ» -
Вид на військовий меморіал та парламент -
Дністер у Тирасполі -
Військовий меморіал -
У центральній частині міста -
-
Герб міста -
Залізнична станція та автовокзал -
За розробкою Міністерства освіти Придністровської Молдавської Республіки почали вивчати в школах Тирасполя предмет «Тирасполезнавство», з 1 вересня 2011 року., а навчання стало шестиденним.
В основі предмета йде вивчення історії та географії Тирасполя, а також відвідуються виставки та інші об'єкти культури міста.
Ініціативу введення предмета «Тирасполезнавство» до шкільної програми міських навчальних закладів започатковано в листопаді 2008 року. Постійна депутатська комісія Тираспольської міськради з народної освіти виступила зі зверненням до прес-служби міської ради народних депутатів міста Тирасполя. У рамках гранту для розробки шкільної програми для предмета у 2008 році було виділено 50 тисяч рублів ПМР.
Програму курсу «Тирасполезнавство» розробили викладачі-історики, а рецензування дисципліни провели співробітники Придністровського державного інституту розвитку освіти, Тираспольського об'єднаного музею і вчені-історики ПДУ.
Економіка та промисловість
Тирасполь — значний економічний і культурний центр. За радянської доби тут було зосереджено більшість підприємств військово-промислового комплексу Молдови. Розвинена харчова промисловість, зокрема існують консервні та винно-коньячні заводи. Також розвинені легка, хімічна та деревопереробна промисловості.
Міжнародна співпраця
Міста-побратими
- 1973 —
УРСР/ 
Україна, Тернопіль - 1981 —
Португалія, Сантарен - 1987 —
Норвегія, Тронгейм - 2002 —
Німеччина, Айленбург - 2002 —
Білорусь, Мінськ - 2004 — Україна, Миколаїв
- 2006 — Україна, Білгород-Дністровський
- 2006 —
Росія, Волгоград - 2006 — Україна, Ізмаїл
- 2006 — Росія, Калуга
- 2006 — Росія, Курськ
- 2006 — Україна, Одеса
- 2006 —
Грузія, Сухумі - 2006 — Україна, Херсон
- 2006 — Грузія, Цхінвалі
- 2006 — Україна, Черкаси
- ? —
Ізраїль, Ашдод - ? —
Молдова, Бєльці - ? — Молдова, Комрат
- ? — Росія, Обнінськ
- ? — Росія, Південно-Східний адміністративний округ
- ? — Росія, Сєверодвінськ
Відомі люди
- Борисов Георгій Павлович (1930—2018) — український науковець-матеріалознавець, педагог, доктор технічних наук.
- Бочковський Володимир Олександрович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
- Зелінський Микола Дмитрович — український вчений, хімік-органік, академік АН СРСР.
- Іванов, Георгій Іванович (1882—1937) — колезький радник, педагог, директор Тираспольского Олексіївського чоловічого училища.
- Козак Михайло Павлович — зоолог-морфолог, професор.
- Кохаль Володимир Володимирович (* 1941) — український живописець, заслужений художник УРСР.
- Ларіонов Михайло Федорович — російський художник, один із засновників російського авангарду.
- Лутц Вільгельм Готлібович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
- Матюшков Олександр Михайлович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
- Отмарштейн Юрій Оттович — український військовий діяч часів Української Народної Республіки, полковник Армії УНР.
- Павлоцький Михайло Аркадійович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
- Попова Лариса Михайлівна — молдовська веслувальниця, учасниця літніх Олімпійських ігор 1976 та 1980 років.
- Сташевський Владислав Станіславович — російський поп-співак, популярний у 90-х роках.
- Фурманова Зінаїда Леонідівна — український кінокритик, сценарист.
- Цвєтков Гліб Миколайович — український політолог радянських часів.
- Шумський Юрій Васильович (1887—1954) — український актор.
Див. також
- Почесні громадяни Тирасполя
- Тираспольська група — поширення пізньоскіфської культури у пониззі Дністра
- Тираспольський округ
Примітки
Література
- Ксенофонтов Іон, Лукін Тимур. Тирасполь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 84. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Tyraspol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 718. (пол.)
- Тираспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3209. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
| Придністров'я | Придністров'я | Придністров'я |
| Бендери |  | Придністров'я |
| Каушенський район | Каушенський район | Придністров'я |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Тирасполь, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.