Стари́й Крим (крим.
Було відоме під різними назвами: Солхат, Крим, Ескі-Крим, Левкополь.
Старий Крим | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією) | ||||||||
Район | Феодосійський район | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA01180630010017505 | ||||||||
Засноване | І ст. | ||||||||
Статус міста | з 1784 року | ||||||||
Населення | ▼9478 (на 2014 рік) | ||||||||
Площа | 9.97 км² | ||||||||
Густота населення | 950.65 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 97345-97347 | ||||||||
Телефонний код | +380-6555 | ||||||||
Координати | 45°01′45″ пн. ш. 35°05′08″ сх. д. / 45.02917° пн. ш. 35.08556° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 450 м | ||||||||
Водойма | р. Чурук-Су, Монастирське водосховище | ||||||||
Назва мешканців | старокри́мець старокри́мка старокри́мці | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Феодосія | ||||||||
До станції | 24 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 77 км | ||||||||
- автошляхами | 88,9 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 690 км | ||||||||
- автошляхами | 856 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Старокримська міська рада | ||||||||
Адреса | 97345, Автономна Республіка Крим, Кіровський р-н, м. Старий Крим, вул. Леніна, 70 | ||||||||
Вебсторінка | Старокримська міськрада | ||||||||
Міський голова | Котюк Петро Максимович | ||||||||
Старий Крим у Вікісховищі
|
Розташоване в північно-східній частині Кримських гір. Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття — Сурхат; з XIII до поч. XV ст. — Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).
Клімат слабовираженним низькогірський (висота бл. 400 м). Знаходячись біля підніжжя г. Агармиш на висоті близько 400 м н. р. м., місто має сприятливі умови для лікувальння легеневих хвороб. Нагріваючись вдень, Агармиш створює до вечора висхідний повітряний потік, що в свою чергу призводить до того, що в Старий Крим надходить повітря з боку Чорного та Азовського морів, а також повітря зі степів Керченського півострова. Змішуючись з повітрям потужного лісового масиву Агармиш і прилеглих околиць морське повітря створює неповторний клімат східного краю кримських гір.
Старий Крим — місто з найбільшою часткою кримськотатарського населення — 40,8 %.. Динаміка чисельності населення: 1805 рік — 114 осіб (89 кримських татар, 25 циган); 1926 рік — 4738 осіб (1897 росіян, 1183 болгар, 900 греків, 266 кримських татар, 175 українців, 84 євреї, 63 німці); 1939 рік — 5141 осіб; 1989 рік — 9196 осіб; 2001 рік — 9960 осіб; 2011 рік — 9446 осіб.
Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття п. н. Сурхат; з 13 до поч. 15 ст. п. н. Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).
1783 у складі Криму увійшов до Російської імперії. Григорій Потьомкін планував перетворити місто на адміністративний центр півострова і навіть вигадав для нього нову назву — Сімферополь, проте зрештою центр (разом із назвою) вирішили перенести до Акмесджита, натомість Старий Крим перейменували на Левкополь — так, як спочатку планували назвати Акмесджит. Створений одночасно Левкопольський повіт в 1787 році став Феодосійським, а Левкополь отримав статус позаштатного міста Феодосійського повіту Таврійської губернії (який зберігав до 1917 року). Назва Левкополь зрештою теж не прижилася і за правління Павла I місту повернули звичну назву Старий Крим.
1875 року для міста було створено проєкт герба: на чорному щиті золота голова дракона з червоними очима та язиком; у вільному куті щита герб Таврійської губернії. Проєкт дістав попереднє схвалення Департаменту герольдії Сенату, однак остаточного затвердження не дістав.
У Старому Криму збереглися пам'ятки старовинної архітектури середньовіччя: мечеть хана Узбека (45°02′02″ пн. ш. 35°06′01″ сх. д. / 45.03389° пн. ш. 35.10028° сх. д.) з розташованими поруч руїнами медресе, вірменський монастир Сурб-Хач (45°00′34″ пн. ш. 35°03′53″ сх. д. / 45.00944° пн. ш. 35.06472° сх. д.), руїни мечетей Бейбарса (найстарішої в Криму) та Куршум-Джамі, караван-сараю та церкви Іоанна Хрестителя. В 6 км на південь від міста Старий Крим і в 3 км від монастиря Сурб-Хач знаходиться колишній вірменьський монастир Сурб Степанос. У місті розташований будинок-музей Олександра Гріна (45°01′41″ пн. ш. 35°05′21″ сх. д. / 45.02806° пн. ш. 35.08917° сх. д.), Костянтина Паустовського, музей етнографії кримських татар, літературно-художній музей.
Мечеть Зубейр-Джамі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Staryi Krym |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Старий Крим, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.