Рюкюські мови, або Рюкюська мова (рюк.
Разом з японською мовою та мовою хачіджьо утворюють японо-рюкюську групу мов.
Рюкюська мова | |
---|---|
Карта розповсюдження рюкюйських мов | |
Поширена в | Японія (Окінава, Каґосіма) |
Регіон | Східна Азія |
Носії | 900 000 осіб (2018) |
Писемність | Окінавська писемністьd |
Класифікація | Азійські мови Японсько-рюкюська сім'я |
Офіційний статус | |
Державна | немає статусу |
Офіційна | немає статусу |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | ryu |
ISO 639-3 | ryu |
SIL | JPN |
Хоча японською мовою теж говорять на островах Рюкю, рюкюські мови не є взаємно зрозумілими з японською. Достеменно невідомо, скільки лишилось носіїв мови, та відомо, що через мовний зсув[en] носіїв до стандартизованої японської та до діалектів японської, на кшталт окінавського діалекту, ці мови вважаються загроженими; За даними ЮНЕСКО[en], чотири рюкюські мови є «загроженими» та ще дві «небезпечно загроженими».
Рюкюська мова є спадкоємцем мови пост-дзьомонівської популяції Рюкюських островів. Писемні пам'ятки VII століття дозволяють стверджувати, що на той час рюкюська сильно відрізнялася від японської. Сучасні дослідження свідчать, що лексика мова рюкюсців дуже подібна з лексикою стародавньої японської мови.
Нижче наведена порівняльна таблиця рюкюської мови (окінавський діалект) зі стандартною японською:
Слова | Японська | Рюкюська |
---|---|---|
Дощ | Аме | Амі |
Човен | Фуне | Фуні |
Душа | Кокоро | Кукуру |
Ніч | Йору | Юру |
Брат | Кьодай | Тьо:де: |
Повертатися | Каеру | Ке:юн |
Синій | Аої | О:сан |
Більшість науковців, переважно японських, визначає рюкюську мову як діалект японської мови, називаючи першу південноострівним (яп. 南島方言, なんとうほうげん) або рюкюським діалектом (яп. 琉球方言, りゅうきゅうほうげん).
Рюкюська мова поділяється на 6 основних груп, які називають мовами, діалектами, наріччями або говорами:
Північна група
Південна група
Нижче наведена порівняльна таблиця діалектів рюкюської мови з стандартною японською:
Мови | Дякую | Ласкаво просимо |
---|---|---|
Японська | Аріґато: | Йо:косо |
Амамі | Аріґатесама рьо:та | Імо:рі: |
Куніґамі | Міхедіро | Уґаміябура |
Окінава | Ніфе:де:біру | Менсо:ре: |
Міяко | Тандіґа:танді | Нмя:чі |
Яеяма | Мі:фаїю: | О:ріто:рі |
Йонаґуні | Фуґараса | Варі |
Хоча рюкюська мова має відмінну від японської мови фонетику, вона не має власної абетки. У середньовіччі рюкюсці вели записи китайськими ієрогліфами, а з XIX століття, після входження королівства Рюкю до складу Японської імперії, перейшли на японську систему письма.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Рюкюські мови, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.