Рей Дуґлас Бре́дбері (англ.
Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературі. А за його внесок до жанру фантастики Бредбері став 10-м лауреатом премії «Гросмейстер фантастики» (1989), 3-м був нагороджений Всесвітньою премією фентезі за заслуги перед жанром (1977), а також був включений до Залу слави фантастики Першого фендому.
Рей Бредбері | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Ray Douglas Bradbury | ||||
Ім'я при народженні | англ. Raymond Douglas Bradbury | |||
Псевдонім | Elliott, William[1] | |||
Народився | 22 серпня 1920[2][3][…] Вокіган, Іллінойс, США[2][6] | |||
Помер | 5 червня 2012[7][3][…] (91 рік) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[8] | |||
Поховання | Кладовище Вествуд[9] | |||
Країна | США[10] | |||
Місце проживання | Вокіган | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Los Angeles High Schoold (1938) | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1938 — 2012 | |||
Жанр | наукова фантастика, фентезі, література жахів і соціальна фантастика | |||
Magnum opus | 451 градус за Фаренгейтом, Насувається бідаd, The Illustrated Mand, Марсіанські хроніки і I Sing the Body Electricd | |||
Конфесія | Унітарний універсалізмd | |||
Батько | Leonard Spaulding Bradbury, Sr.d[11] | |||
У шлюбі з | Marguerite Bradburyd | |||
Діти | Bettina F. Bradburyd | |||
Автограф | ||||
Нагороди | Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (1989) California Library Hall of Famed зірка на голлівудській Алеї слави[d] The George Pal Memorial Awardd | |||
Сайт: raybradbury.com | ||||
| ||||
Рей Бредбері у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Рей Дуґлас Бредбері народився в містечку Вокіґан, Іллінойс, і був наймолодшим серед трьох братів у сім'ї шведської іммігрантки та Леонарда Сполдінґ Бредбері – лінійного робітника електричних та телефонних ліній англійського походження. Своє друге ім'я Дуґлас отримав на честь зірки німого кіно – Дуґласа Фербенкса. Роки його раннього дитинства й становлення пройшли у Вокіґені в атмосфері любові великої сім'ї, і цей період був корисним як для автора, так і для його творчості. Хлопчика заохочували до читання — чимало часу він проводив у місцевій бібліотеці. Там він читав Лимана Френка Баума («Чарівник країни Оз»), Жуля Верна, Герберта Джорса Веллза, особливо — Едґара Берроуза (що відомий насамперед серією про пригоди Тарзана). Саме тоді, у 12-річному віці, Рей почав думати про кар'єру письменника. Бібліотеку через багато років він зробить місцем подій роману «Щось лихе до нас іде» (англ. Something Wicked This Way Comes), а образ рідного містечка 1920 років виведе в різних творах під назвою «Зелене місто» (англ. Green Town).
Про свої дитячі роки він збереже враження ув«Кульбабовому вині» (англ. Dandelion Wine) та численних оповіданнях про Дуґа – простого американського хлопчика, у якому легко вгадати автора.
Коли Бредбері виповнюється 14 років, сім'я здійснює декілька переїздів, врешті осівши в Лос-Анджелесі 1934 року. Рей закінчує середню школу; не маючи змоги продовжити навчання й мусячи заробляти на життя продажем газет, він, по суті, цим і обмежує свою «офіційну» освіту. Систематичні знання він здобуває відвідинами бібліотек:
Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, бо більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Депресія й грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років.
Світогляд письменника сформувався серед книжок, що супроводжували його із вельми юного віку:
Жюль Верн був моїм батьком. Веллс – мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан – вічно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. Ще додам, що моєю матір'ю, цілком ймовірно, була Мері Воллстонкрафт Шеллі, авторка Франкенштейна. Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом із такою сімейкою.
Творчий шлях завдовжки 80 років розпочався, за спогадами Рея, із зустрічі на карнавалі дня праці з Містером Електриком, який переконав хлопчика, що впізнав у ньому свого друга, який загинув у Франції в Першій Світовій війні; фокусник сказав йому «Живи вічно!» Ця відповідальність за мрії інших, імовірно, і спрямувала 12-річного хлопчика шляхом, який він згодом обрав.
У 1938—1942 рр. Рей працював продавцем газет на вулицях Лос-Анджелесу, проводячи ночі за друкарською машинкою. Таким чином набувався досвід літературної творчості й формувалась майстерність. Віднайдення особистого впізнаваного стилю вдалося письменнику лише після тривалих зусиль:
Після мільйонів слів наслідувань, у двадцятидвох річному віці я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність «науково-фантастичною» історією, що була цілком «моєю».
Хронологія ранніх спроб стає чіткою із Дилеми Голлербохена (1938, Hollerbochen's Dilemma). У 40 роках XX століття поодинокі оповідання Бредбері починають з'являтися друком, спершу в невеликих місцевих журналах, а згодом у престижних виданнях. Із 1943 року Рей стає професійним письменником, і в 1947 році виходить перша збірка «Темний карнавал», укладена із раніше написаних оповідань, яка, проте, не принесла авторові ні успіху, ні статків.
Справжній успіх приходить до Бредбері за три роки, коли з'являються «Марсіанські хроніки», цей, за його висловом, несподіваний роман, скомпонований з окремих оповідань про Марс і марсіан за порадою видавничого редактора, який, за іронією долі, мав таке ж саме прізвище Волтер Бредбері. Саме йому письменник згодом присвятив «Кульбабове вино».
За одну ніч Рей Бредбері пише роман, компонуючи й пов'язуючи численні оповідання:
|
Тоді ж і за тим же принципом вийшла збірка «Розмальована людина» (англ. The Illustrated Man). Ще три роки – і кільканадцять оповідань, що в 1953 році вийшли під назвою «Золоті яблука сонця» (англ. The Golden Apples of the Sun) — настав час для наступного роману. Ним став «451° за Фаренгейтом» (англ. Fahrenheit 451). 25 000 слів, що стали основою книги, були написані впродовж 9 днів ще в 1951 році й коштували 9 доларів 80 центів. Ці гроші – плата за роботу з друкарською машиною в бібліотеці імені Лоренса Павелла в Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі – вона становила 10 центів щопівгодини. Поспіх був викликаний тим, що Бредбері, шукаючи усамітнення (а працювати вдома він не мав змоги: згодом іронічно зауважував, що, коли доводилось обирати між письменством та іграми із дочками, обирав останнє), знайшов його саме в згаданій бібліотеці. Спокій, щоправда, там надавався відносний:
Я почув стукіт, – пояснював він, – спустився у підвал бібліотеки університету, і, чорт забирай, там була кімната із дванадцятьма друкарськими машинами, що їх можна було винайняти за десять центів за пів години. І там сиділо восьмеро чи дев'ятеро студентів, які працювали мов божевільні.
Так написано оповідання «Пожежник», опубліковане в журналі «Галактика» (англ. Galaxy) 1951 року. Роман – це доповнена версія цього оповідання, що вийшла за два роки після того видавництвом «Ballantine».
Ця книга в багатьох аспектах стала програмною для Бредбері. Письменник неодноразово повертався до неї, створив п'єсу за тими ж мотивами. Бредбері стверджував, що це єдиний науково-фантастичний роман, що вийшов з-під його пера; решту творчості слід відносити до жанру фентезі.
Рей активно працював, навіть коли був зовсім літньою людиною. Врешті, навіть за тиждень до смерті опублікував статтю в журналі New Yorker. Він створив десять романів, сотні оповідань, десятки п'єс і радіоп'єс.
Невдовзі після виходу роману «451° за Фаренгейтом» на нього накотилася злива нагород і премій, що супроводжувала Рея до останніх років життя. У 1954 році – нагорода Національного інституту мистецтв і письменства. Двічі йому присуджувалась премія О. Генрі. Рей був лавреатом медалі Національної книжної фундації (англ. National Book Foundation), лавреатом Еммі за адаптацію оповідання «Дерево Геловіну» (англ. The Halloween Tree). Йому присвячена зірка на Голівудській алеї слави, загалом на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. У 2000 році Бредбері одержав Медаль Національної книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості. 2004 року – Національну медаль мистецтв президента Дж. Буша. 2007 року – Пулітцерівську премію за визначну, плідну й глибоко впливову кар'єру як незрівнянного автора наукової фантастики та фентезі.
Визначний письменник пішов із життя 5 червня 2012 року.
Я не можу назвати письменника, чиє життя було б краще від мого. Всі мої книги видані, вони є у всіх шкільних бібліотеках і коли я виступаю перед публікою, мені аплодують ще до того, як я почну говорити.
Головна ідея творів Бредбері – гуманістична тема боротьби Добра зі Злом, Світла з Мороком, Знання із Варварством. Особливо виразно прозвучала вона в написаній у похмурі, ганебні для Америки роки маккартистської реакції, повісті «451° за Фаренгейтом». Це історія світу, у якому люди почали спалювати книги. Трохи в іншому, казково-алегоричному аспекті виникає ця ж таки тема в повісті «Щось лихе до нас іде» (1962), а в новому романі «Смерть – діло самотнє» (1985) вона вкладена в доволі несподівану для Бредбері детективну форму, хоч, по суті, цей твір має виразний автобіографічний характер і певною мірою продовжує лінію «Кульбабового вина».
Письменника глибоко тривожили машинізація і породжене нею надзвичайне поширення бездуховності в сучасному суспільстві, реальна небезпека ядерного апокаліпсиса, проте він був сповнений віри в силу людського розуму, у силу любові й доброго начала в людині. Бредбері чітко розрізняв технологію та її застосування. «Я передаю людям свою любов до життя», – сказав Бредбері в одному з інтерв'ю. – «Я навчаю їх бути свідомими – ось що означає любов. Починаєш з малого, а збуджуєш у людях дуже високі почуття».
Підсумовуючи свою діяльність, Бредбері порівняв себе з «гранатом, наповненим зернами ідей для творчості – зернами книжок, зернами віршів, зернами п'єс».
Деякі твори, романи і окремі відомі збірки оповідань:
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) This article uses material from the Wikipedia Українська article Рей Бредбері, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.