Родина Ракунові: родина ссавців

Ракунові Період існування: 22.6–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ранній міоцен — наш час
Ракун звичайний (P. lotor)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Надродина:	Мустелуваті (Musteloidea)
Родина:	Ракунові (Procyonidae) Gray, 1825
Сучасні підродини й роди
Potosinae Олінго (Bassaricyon) Кінкажу (Potos) Procyoninae триба Bassariscini Котофредка (Bassariscus) триба Procyonini Носуха (Nasua) Ракун (Procyon)
Вікісховище: Procyonidae

У XIX ст. ракунів розглядали як близько групу до генет (Genetta) зокрема і родини віверових загалом. З середини XX ст. ракунів розглядають як окрему родину від типових (африканських) єнотів: «американських єнотів» тепер позначають як родину Procyonidae (ракунові), африканських — як Viverridae (віверові).

До цієї родини звичайно відносять 7 родів і близько 18 видів, більшість з яких живуть в помірних і тропічних широтах Північної та Південної Америки. Їх можна знайти в найрізноманітніших місцях проживання: пустелі, північні ліси, вологі тропічні ліси і водно-болотні угіддя.

Розрізняють дві підродини і 6 родів ракунових:

• підродина ракунові — Procyoninae (роди Procyon, Nasua, Nasuella, Bassariscus)
• підродина кінкажові — Potosinae (роди Potos, Bassaricyon)

Згідно зі своєю морфологією та генетикою, полоскунові вважаються близькими родичами до родин куницевих і ведмедевих. В усякому разі ракунові та ведмедеві ще порівняно недавно мали спільних предків.

Перші ракунові жили в еоцені Євразії, звідки потрапили до Америки через перешийок, який колись існував між ними (Берінгійська суша). У Старому Світі після цього вони вимерли, не витримавши конкуренції з віверовими, що зайняли аналогічні екологічні ніші.

Це, як правило, малого і середнього розміру тварини, вагою від трохи менше 1 кг до понад 20 кг. Деякі види мають тонкі тіла, в той час як інші є кремезними. Всі вони мають середні або довгі хвости. Волосяний покрив сірий або коричневий, іноді з контрастними мітками на обличчі й світлими й темними кільцями навколо хвоста. Більшість видів мають відносно короткі, широкі лиця; і короткі, але стоячі вуха, які можуть бути закруглені або загострені. Передні й задні лапи мають 5 пальців. Ракунові — стопоходячі й часто ходять з ведмедеподібним човганням. Кігті короткі й зігнуті. У деяких видів вони можуть частково втягуватися. Хвіст у Potos чіпкий, а у Nasua — дуже мобільний і використовується для балансування під час лазіння.

Роструми відносно короткі (коротші, ніж у псових, довші, ніж у котових). Їх різці неспеціалізовані, ікла помірно довгі та яйцеподібні (не круглі) в поперечному перерізі. Моляри широкі. Зубна формула: 3/3, 1/1, 3–4/3–4, 2/2–3 = 36–42.

Це всеїдні тварини, які поживають рослинні й тваринні матеріали, в тому числі дрібних ссавців і птахів. Деякі види соціальні й живуть у сімейних групах або групах з кількох сімей, інші — поодинокі. Всі види деякою мірою деревні, часто шукають притулку на деревах, коли переслідуються хижаками. Більшість з них є нічними, й часто сплять у дуплах дерев протягом дня.

• †Broilianinae
  • вимерлі роди Broiliana, Stromeriella

• підродина Potosinae
  • вимерлий рід Parapotos
  • рід кінкажу — Potos (1 вид)
  • рід олінго — Bassaricyon (4 види)
• підродина ракунові — Procyoninae
  • вимерлі роди Arctonasua, Bassaricyonoides, Chapalmalania, Cyonasua, Edaphocyon, Tetraprothomo, Parahyaenodon, Paranasua, Probassariscus, Protoprocyon

триба Procyonini

• • рід Ракун — Procyon (3 види)
  • рід Носуха — Nasua (3 види)

триба Bassariscini

• • рід Котофредка — Bassariscus (2 види)

• D. E. Wilson, D. M. Reeder:Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005. ISBN 0-8018-8221-4 розділ Procyonidae
• Список ссавців України: види, відомі за останні два століття [1]
• Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 315, 316. — ISBN 0763762997. (англ.)
• Myers, P. 2000. "Procyonidae" (On-line), Animal Diversity Web (англ.)

Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.