Отці Церкви

Стаття є частиною циклу про схоластику

Джерела Августин Аврелій | Діонісій Ареопагіт | Іван Дамаскін | Боецій

Течії Томізм | Скотизм | Концептуалізм | Номіналізм | Реалізм | Августинізм | Аверроїзм

Схоластики Рання схоластика: Рабан Мавр | Ноткер Німецький | Гуго Сен-Вікторський | Алкуїн | Йоан Скот Еріугена | Аделард Батський | Іоанн Росцелін | П'єр Абеляр | Гільберт Порретанський | Іоанн Солсберійський | Бернард Шартрський | Амальрік із Бена | Петро Даміані | Ансельм Кентерберійський | Бонавентура | Беренгар Турський | Гійом із Шампо | Давид Динанський | Петро Ломбардський Середня схоластика: Альберт Великий | Тома Аквінський | Дунс Скот | Августин Блаженний | Аверроес | Вітело | Дитрих Фрейберзький | Ульріх Енгельберт | Вінсент із Бове | Жан Жандунський | Роджер Бекон | Роберт Гросетест | Олександр Гельський | Єгидій Римський | Роберт Кілвордбі | Раймунд Луллій | Марсилій Падуанський Пізня схоластика: Альберт Саксонський | Волтер Берлі | Микола Кузанський | Жан Буридан | Нікола Орезмський | Петро д'Альї | Вільям Оккам | Данте | Марсилій Інгенський | Лере Франсуа

Проблематика Проблема Всемогутності | Проблема існування | Дискусія про універсалії | Логіка | Переісточення | Проблема істини | (Вчення про двоїсту істину) | Проблема єдності та множинності (Екземпляризм) | Проблема напередвизначеності | Догматичне богослов'я | Проблема пізнання (Метод Бекона[en] | Принцип бритви Оккама) | Проблема мислення

Школи Шартрська школа | Саламанкська школа | Оксфордська школа[en]

Дискурс Філософія Середньовіччя

Неосхоластика[en] Портал:Католицтво Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Отці́ Це́ркви (грец. Εκκλησιαστικοί Πατέρες; у православ'ї Святі отці) — стародавня шаноблива назва християнських богословів і церковних діячів, який з IV ст. використовується до групи видатних церковних діячів і письменників минулого (найчастіше це період II–VIII століть), як мирян так і священників, які зробили вагомий внесок у створення і розробку правил, устрою, віровчення і церковних обрядів, канону Святого Писання (відокремлення богонатхненних книг від апокрифічних) та ін. Вважається, що Святих отців відрізняє православне вчення, святість життя, визнання Церкви і древність. Вчення святих отців, так само як розділ богослів'я, що вивчає їхнє вчення називається патристикою або патрологією.

В католицтві і православ'ї до Отців Церкви відносять одних і тих же сподвижників, але при цьому існує різниця у їх почитанні. Зазвичай, на Заході епоху святих отців закінчують на Ісидорі Севільському, а на Сході — на Івану Дамаскинові.

Головні Отці Церкви в православ'ї — три святителі: Василій Великий (Кесарійський), Григорій Богослов (Назіанзин) та Іван Золотоустий. Шануються також Григорій Ніський, Афанасій Олександрійський, Діонісій Ареопагіт та ін.

Головні Отці в римо-католицькій церкві — Августин, Амвросій Медіоланський, Єронім Стридонський та Григорій I.

Пізніших богословів на Заході називають «вчителями церкви», а їхнє вчення — схоластикою. У православ'ї це поняття не використовується, тому до Отців Церкви інколи зараховують діячів Середньовіччя, наприклад патріарха Фотія, Симеона Нового Богослова, Григорія Паламу і Нового часу — Паїсія Величковського, Феофана Затворника, Силуана Афонського та ін.

• Патристика
• Учителі церкви
• Книголікування
• Велика церква

• Отці Церкви // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Отці Церкви, або Патристи // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 168.
• Отці Церкви — Ікони та роки життя Святих Отців (відео, спів грецькою)

Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.