Міжнародний Фонетичний Алфавіт

МФА розробила й координує Міжнародна фонетична асоціація. МФА вживають викладачі іноземних мов і студенти, лінгвісти, логопеди, співаки, актори, словникарі та перекладачі.

Міжнародний фонетичний алфавіт (MFA) International Phonetic Alphabet Alphabet phonétique international
Вид	Алфавіт
Період	з 1888
Напрям	Зліва направо
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

МФА розробили, щоб передавати лише ті мовленнєві особливості, які можна розпізнати в усному мовленні: фонеми, інтонацію, поділ слів і складів. Щоб передати додаткові особливості мови, зокрема скрегіт зубів, шепелявість, звуки, зумовлені розщепленим піднебінням, використовують додатковий набір символів — розширену МФА.

Іноді Міжнародна фонетична асоціація додає, видаляє або модифікує абеткові символи. Станом на 2008 рік у МФА визначено 107 окремих букв, 52 діакритичних знаки і 4 просодійні знаки (Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту).

У середині 19 ст. великою популярністю послуговувалася фонотипічна абетка Пітмана, створена спочатку для полегшення англійського правопису, але згодом адаптована до багатьох інших мов. Її можна вважати предтечею МФА.

1886 року група французьких і британських викладачів мов на чолі з французьким лінгвістом Полем Пассі створила товариство, відоме з 1897 року як Міжнародна фонетична асоціація (фр. Association phonétique internationale). Початковий алфавіт ґрунтовано на запропонованій для англійської мови правописній реформі Romic alphabet^[en], але, щоб зробити його придатним для інших мов, значення символів могли змінювати від мови до мови. Наприклад, звук [ʃ] (ш) в англійській мові позначали буквою «c», а у французькій — буквою «x». Проте 1888 року алфавіт зробили однаковим для різних мов, водночас заклавши основу для всіх подальших правлень.

Від створення МФА кілька разів переробляли. Після значних змін 1900 і 1932 років МФА залишався незмінним до Кільського з'їзду 1989 року. 1993 року внесли незначну зміну, додавши чотири голосні середнього ряду середнього підняття і скасувавши символи глухих імплозивних приголосних. Останню зміну зробили 2005 року, додавши символ лабіо-дентального (губно-зубного) одноударного приголосного. Крім додавання й видалення символів, зміни в МФА переважно полягали у перейменуванні символів і категорій, а також у модифікуванні гарнітур.

Розширення МФА, створені 1990 року, офіційно визнала Міжнародна асоціація клінічної фонетики та лінгвістики 1994 року.

Легеневі (пульмонічні)

Легеневі приголосні утворені внаслідок перепони в гортані або роті й одночасного або дальшого виштовхування повітря з легенів. Легеневі приголосні переважають у МФА та мові людей. Усі приголосні української мови — легеневі.

У таблиці легеневих приголосних, у якій переважають приголосні, рядки позначають спосіб творення, тобто як приголосний утворено, а стовпці позначають місце творення, тобто де в голосовому тракті утворено цей приголосний. Основна таблиця містить лише приголосні з одним місцем творення.

• [ɧ] визнають як «одночасний [ʃ] і [x]». Однак про це ще сперечаються.
• [ɧ̬] визнають як «одночасний [ʒ] і [ɣ]». Однак про це ще сперечаються.

Нелегеневі (непульмонічні)

[ р• о]	Передні	Н. передні	Середні	Н. задні	Задні
Високі	i • y ɨ • ʉ ɯ • u ɪ  ʏ   ʊ e • ø ɘ • ɵ ɤ • o ə ɛ • œ ɜ • ɞ ʌ • ɔ æ ɐ a • ɶ ɑ • ɒ
Н. високі
Високо-сер.
Середні
Низько-сер.
Н. низькі
Низькі

Примітки:

• Якщо символи стоять у парі, то правий з них — огублений голосний, те саме стосується й [ʊ]. Усі інші голосні — неогублені.
• [ɶ] не підтверджений як окрема фонема в жодній з наявних мов.
• [a] визнають голосним переднього ряду, але відмінність між голосними переднього й середнього ряду низького піднесення незначна, тому [a] часто використовують, щоб позначити голосний середнього ряду низького піднесення.
• [ʊ] і [ɪ] у давніших варіантах МФА записували як [ɷ] і [ɩ] відповідно.

Офіційна таблиця приголосних та голосних станом на 2020 рік.

Звучання та приклади використання наведені у статті Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту.

• Українська абетка
• Українська фонетика
• Транскрипція української мови у міжнародному фонетичному алфавіті
• Міжнародний фонетичний алфавіт (англійська мова)

• Офіційний майданчик тенет IPA
• Спеціальні коди МФА-символів
• Таблиця символів
• Звукові приклади (Таблиці IPA, звуки і мовлення)
• Фонетична скарбниця МФА
• Тоня Білоус. ІРА для української мови
• (англ.) English Phonetic Transcription