Лисиця тибетська або лисиця Ва (Vulpes ferrilata) — ендемічний вид лисиць, ареал якого є Тибетське нагір'я в Непалі, Китаї та Індії, до висоти близько 5300 м.
Лисиця тибетська | |
---|---|
малюнок тибетської лисиці з монографії про псових 1890 року | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Псові (Canidae) |
Триба: | Лисиці (Vulpini) |
Рід: | Лисиця (Vulpes) |
Вид: | Лисиця тибетська (V. ferrilata) |
Біноміальна назва | |
Vulpes ferrilata | |
Тибетська лисиця — один з найменших лисячих різновидів. Зуби добре розвинені з надзвичайно довгими іклами, більшими ніж у всіх інших лисиць. Тіло лисиць вкрито товстим, м'яким хутром, з добре розвинутим щільним нижнім підшерстям, який добре захищає їх від сильних вітрів. Колір з боків змінюється від іржаво-коричневого зверху до сірого до низу, що створює ілюзію смуги з боків тварини. Горло, черевна область, смужка від горла до черева і кінчик хвоста білого кольору.
Довжина тіла дорослої лисиці від 60 до 70 см. Хвіст завдовжки від 30 до 45 см.
Вага дорослої особини від 4 до 5.5 кілограмів
У клітині міститься 36 хромосом.
Тибетська лисиця живе в степах і напівпустелях Тибетського плато. Також зустрічається в Непалі на північ від Гімалаїв, на північному заході Індії, в ряді провінцій Китаю, що межують з Тибетської автономною областю. У 2008 році дослідники спостерігали тибетських лисиць на гірських рівнинах на висоті до 5 200 метрів над рівнем моря. Але, лисиці практично не зустрічаються в місцях, де відсутні пискухи, які є їх основною їжею.
Тибетські лисиці живуть у викопаних лігвах або норах під скелями або в щілинах груд валунів і ведуть досить потайний спосіб життя, про який мало що відомо. Ці тварини полюють попарно (самець і самиця) і ділять всю спійману видобуток зі своїм партнером. Вони мають тонкий слух, що дозволяє здалеку знаходити їх улюблену їжу — пискуху. Запах використовується, щоб орієнтуватися на своїй території, але відомо, що тибетські лисиці активно не захищають свою ділянку від інших пар. У цілому територіальність виражена слабо, було знайдено багато пар тварин, що живуть по сусідству і полюють на загальних землях.
Більшість дослідників оцінюють тривалість життя тибетської лисиці при ідеальних умовах — 8–10 років. Проте в природі більшість лис гине з природних причин до п'ятирічного віку.
Основа раціону тибетських лисиць — пискуха. Крім того, вони їдять інших гризунів, зайців, кролів, а також дрібних птахів, що гніздяться на землі і їх яйця. Може харчуватися падлом.
Спаровування відбувається в грудні, пологи у лютому. Пари утворюються в кінці першого року життя і надалі зберігаються на все життя: живуть і виховують потомство разом. Вагітність триває 50–60 днів. Через те, що після пологів самиця довго не покидає лігва і протягом деяких тижнів після народження далеко від нього не відходить, все це ускладнює точне визначення тривалості періоду вагітності. У лігві народжується 2–4 голих, сліпих цуценят, кожен вагою 60–120 грам. Молодь не з'являється з лігва протягом кількох тижнів після народження, поки не підросте. Точний час харчування молоком невідомо.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Лисиця тибетська, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.