Жан Бати́ст Перре́н (фр.
Жан Батист Перрен | |
---|---|
фр. Jean Baptiste Perrin | |
Народився | 30 вересня 1870 Лілль, Франція |
Помер | 17 квітня 1942 (71 рік) Нью-Йорк, США |
Поховання | Пантеон |
Місце проживання | Франція |
Країна | Франція |
Національність | Француз |
Діяльність | фізик, викладач університету, композитор, хімік, фізик-теоретик |
Alma mater | Вища нормальна школа |
Галузь | Фізика |
Заклад | Вища нормальна школа, Сорбонна |
Посада | президент[d][1] і президент[d] |
Науковий ступінь | професор |
Науковий керівник | Jules Violled |
Аспіранти, докторанти | Horia Hulubeid Івет Кошуа René Gossed[2] |
Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Російська академія наук Туринська академія наук[3] |
Відомий завдяки: | Катодні промені |
У шлюбі з | Henriette Perrin-Duportald |
Діти | Francis Perrind Aline Lapicqued |
Родичі | Georges Lapicqued і David Perrind |
Нагороди | |
Автограф | |
Жан Батист Перрен у Вікісховищі |
У період з 1894 по 1897 рік займався вивченням катодних і рентгенівських променів. У 1897 році йому отримав ступінь доктора наук (docteur ès sciences) за дисертацію про катодні і рентгенівські промені. У тому ж році він став читати лекції у Сорбонні. У 1910 році Перрен став професором і залишався на цій посаді до окупації німецькими військами під час Другої світової війни.
У 1895 році Перрен показав, що катодні промені мають корпускулярну природу і мають негативний електричний заряд. Також Перрен визначив значення числа Авогадро декількома методами. Крім того він пояснив джерело сонячної енергії — термоядерні реакції за участю водню.
Після публікації Ейнштейном у 1905 році теоретичної роботи про атомарну природу Броунівського руху, Перрен поставив експеримент з метою перевірки тверджень Ейнштейна та завершив, таким чином, столітню дискусію про атомну теорію Джона Дальтона. У 1926 році Перрен отримує Нобелівську премію з фізики.
Під час Першої світової війни Перрен був офіцером інженерного корпусу. Під час німецької окупації Франції Перрен виїхав у 1940 році до США, де і помер у Нью-Йорку. Після війни, у 1948 році, останки Перрена були перевезені до Франції на борту військового корабля Жанна Д'Арк і поховані у Пантеоні.
Жан Батист Перрен був батьком Франсіса Перрена — також фізика. Серед відомих студентів Перрена слід виділити П'єра Віктора Оже.
Перрен є лауреатом багатьох нагород, серед яких були премія Джоуля Лондонського королівського товариства у 1896 році та La Caze Prize від Паризької академії наук. Двічі Перрен призначався членом Солвеєвського комітету — в 1911 та 1921 роках. Також він був членом Лондонського королівського товариства та Бельгійської, Шведської, Туринської, Румунської і Китайської академій наук. У 1926 році Перрен став командором Почесного легіону, а також командором ордена Леопольда (Бельгія).
Перрен є автором численних книг та дисертацій. Найвідомішими є: «Rayons cathodiques et rayons X» (катодні та рентгенівські промені); «Electrisation de contact» (контактна електрика); «Réalité moléculaire» (молекулярна реальність); «Matière et Lumière» (матерія і світло); «Lumière et Reaction chimique» (світло і хімічні реакції).
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Жан Батист Перрен, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.