Французька Академія Наук

Одна з перших в Європі академій наук, Французька академія наук була з часу свого заснування одним із лідерів наукових пошуків на континенті.

Французька академія наук
Тип	академія наук національна академія наукd архів
Засновник	Жан-Батист Кольбер
Засновано	22 грудня 1666
Правовий статус	national public establishment of an administrative natured[2]
Галузь	Public administration in healthcare and social servicesd[2]
Країна	Франція
Штаб-квартира	Париж
48°51′26″ пн. ш. 2°20′13″ сх. д. / 48.85740000002777350° пн. ш. 2.33700000002777797° сх. д. / 48.85740000002777350; 2.33700000002777797 2°20′13″ сх. д. / 48.85740000002777350° пн. ш. 2.33700000002777797° сх. д. / 48.85740000002777350; 2.33700000002777797
Членство	Committee on Space Researchd[3] Міжнаціональна Наукова Радаd[4] Міжакадемічне партнерствоd[5]
Офіційні мови	французька
Генеральний секретар	Étienne Ghysd і Паскаль Коссарd
Керівник	Jean Aubouind (1989), Hubert Curiend (2001), Étienne-Émile Baulieud (2003), Жуль Альфонс Гоффман (2007), Jean Salençond (2009), Alain Carpentierd (2011), Філіп Таке (2013), Bernard Meunierd (2015), Sébastien Candeld (2017), Pierre Corvold (2019), Patrick Flandrind (2021) і Alain Fischerd (2023)[6]
Вебсайт: academie-sciences.fr
Французька академія наук у Вікісховищі

Наразі Французька академія наук є одним із п'яти товариств, які входять до Інституту Франції.

У французькій назві фр. Académie des sciences слова Франція або французька не згадуються. Ці слова додають, щоб відрізнити цю Академію від інших. Часто вживається словосполучення Паризька академія наук на зразок Берлінської чи Петербурзької.

Своїм виникненням в епоху правління Людовика XIV Академі де сьянс завдячує плану французького державного діяча Жана Батиста Кольбера організувати в країні загальну академію. До 60-х років 17 ст. вже існувала організована кардиналом Рішельє Академі франсез, перед якою стояло завдання піклуватися про стан французької мови. Кольбер уперше зібрав 22 грудня 1666 в королівській бібліотеці невелику групу науковців, а потім проводив такі засідання кожних два тижні. У перші 30 років свого існування Академія наук не мала офіційного статусу. На відміну від Лондонського королівського товариства Академі де сьянс була утворена як урядовий орган. Від неї вимагалося стояти осторонь від політики й уникати дискусій на релігійні та соціальні теми. 20 січня 1699 Людовик XIV офіційно затвердив правила Академії та її першу назву — Королівська академія наук. Академія базувалася в паризькому Луврі.

8 серпня 1793 Академія наук була розпущена Національним конвентом — законодавчим органом Французької революції. Водночас були ліквідовані всі інші академії, а замість них утворений Національний інститут наук та мистецтв, куди одразу ж були переобрані всі члени колишніх академій, за винятком графа де Кассіні, правнука Джованні Доменіко Кассіні, який відмовився. В 1798 членом Інституту став Наполеон I Бонапарт, як визнання цінності наукової частини Єгипетського походу. Королівська академія наук була відновлена як автономний державний орган в 1816, водночас залишаючись складовою частиною Інституту Франції.

Під час Другої республіки Академія втратила в своїй назві слово «королівська». Тоді вона була підпорядкована міністерству громадського навчання.

Члени Академії обираються довічно. У ній 150 повних членів, 150 членів-кореспондентів та 120 іноземних членів. Вони розділені на дві групи: математичних і фізичних наук та хімічних, біологічних, геологічних та медичних наук. Кожну групу очолює постійний секретар.

До 1835 Академія публікувала «Mémoires de l'Académie des Sciences», З 1835 по 1965 «Comptes rendus de l'Académie des sciences». Починаючи з 1965 «Comptes rendus» розділені на кілька секцій, в наш час^[коли?] на сім: Biologies, Chimie, Geoscience, Mathématique, Mécanique, Palevol, Physique.

Преміальна та нагороджувальна система Паризької академії почала формуватися від 1721 року. Щороку Академією наук присуджувалось декілька десятків наукових нагород, значна кількість яких було об'єднано у 1997 році в одну Велику медаль Французької академії наук (фр. La Grande médaille de l'Académie des sciences). Це нагорода присуджується за значний внесок у розвиток науки. Має статус найвищої нагороди Академії. У 1997—2014 роках вручалась щорічно, з 2014 року вручається раз на 2 роки. Фонд премії створено в результаті злиття фондів премії Лаланда (1802) і Премії Бенжаміна Вальца^[en] (1874) у 1970 році, а потім у 1997 році ще з 142 фундаціями наукових нагород.

Інші нагроди:

• Премія Річарда Лансбері^[en] (фр. Prix Richard Lounsbery) — присуджується американським і французьким науковцям віком до 45 років на знак визнання «надзвичайних наукових досягнень у біології та медицині».
• Премія Луї Башелє^[en] (фр. Prix Louis-Bachelier) — наукова премія в галузі прикладної математики, що вручається p 2007-го раз на два роки. До 2016 року присуджувалась за участі Французької академії наук, з 2016 року премію присуджує Лондонське математичне товариство.
• Премія Леконте^[en] (фр. Prix Leconte) — премія, що вручається з 1886 року на знак визнання важливих відкриттів у математиці, фізиці, хімії, природничій історії чи медицині.
• Медаль Жансена (фр. Médaille Janssen) — наукова нагорода у вигляді золотої медалі, яка вручається науковцю, який зробив вагомий внесок у розвиток астрофізики.

Колишні нагороди:

• Премія Лаланда (фр. Prix Lalande), вручалася з 1802 по 1970 рік за внесок у розвиток астрономії.
• Премія Вальца^[en] (фр. Prix Valz), вручалась з 1877 по 1970 рік за досягнення в астрономії.
• Премія Понселе (фр. Prix Poncelet) — нагорода, що вручалась з 1868 до 1995 року за значний внесок у розвиток науки.

• Французька академія — на відміну від Академії наук ця установа піклується про стан французької мови.
• Інститут Франції
• Премії Паризької Академії Наук
• Клод Пойє