Домашнє навчання — навчання дитини в домашніх умовах без відвідування загальноосвітньої школи.
Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (березень 2016) |
Домашнє навчання широко поширене в країнах Західної Європи та США, де користується підтримкою держави (у тому числі фінансовою у вигляді надання грошової допомоги батькам в організації навчання дитини вдома). Така увага держави пояснюється пріоритетом прав людини в життєдіяльності особистості, зокрема і в освіті, а також розумінням того, що батьки хочуть самі взяти на себе відповідальність у виконанні своїх батьківських прав в освіті своєї дитини.
Домашнє навчання — це конституційне право дитини та батьків на ту форму освіти, яка найбільш відповідає індивідуальним потребам дитини.
Сімейна (домашня) форма здобуття освіти — це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, базової середньої, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче за стандарти освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
Домашнє навчання має давню історію, починаючи із запрошення до дитини гувернерів у минулих століттях і закінчуючи сучасними домашніми вчителями, завданням яких є навчання дитини.
Домашні вчителі відрізняються від репетиторів тим, що останні мають на меті підтягувати знання дитини, підготувити її до іспитів, тестування, вступу до вузу, тобто компенсація недоробок загальноосвітньої школи, яку відвідує дитина, тоді як домашній вчитель проходить програму з учнем повноцінно. Домашнє навчання відрізняється і від індивідуальної форми навчання, основне навантаження під час якого лягає не на вчителів, а на батьків.
Крім того, на відміну від індивідуальної форми навчання, якою охоплюються головним чином діти, які за станом здоров'я не можуть відвідувати загальноосвітню школу, домашнім навчанням охоплюються і здорові діти, але які за своїми особистісними особливостями не можуть відвідувати загальноосвітню школу і перебувати в колективі дітей.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Витрати на навчання дитини у батьків у домашній школі дистанційного навчання значно нижчі, ніж в державній школі, де в системі фінансування, крім оплати за навчання, придбанні шкільної форми, оплата ремонту класу, до фонду класу, в фонд школи, купівля обладнання — подарунків для школи, проїзд, харчування, подарунки вчителям, оплата додаткових занять з дітьми, благодійні пожертвування тощо.
Однією з форм домашнього навчання є дистанційне навчання, яке включає в себе роботу через мережу Інтернет за індивідуальним графіком навчання. Ця форма домашнього навчання набуває достатнього поширення серед здобувачів освіти старшого віку, які можуть планувати свій час. Також, така форма навчання поступово впроваджується в шкільній освіті як доповнення до навчання для індивідуальних учнів, так і під час карантину як основний засіб.
При використанні дистанційного навчання контроль знань має вигляд, не звичний для учня загальноосвітньої школи.
Дистанційна форма навчання допомагає компенсувати недоліки індивідуальної форми навчання, а також допомогти екстерну придбати певний обсяг знань у мінімальні терміни.
Дистанційна форма навчання забезпечує індивідуалізацію навчального процесу, оперативність інформації, систематичність контролю за навчальною працею дитини, об'єктивність оцінки, систематичність розумової і творчої праці дитини, оптимальний для батьків і дитини графік навчальної роботи, постійний зв'язок учня з вчителем, відсутність конфліктів з вчителями і однокласниками, оперативний і системний зв'язок і співпрацю батьків з вчителями і адміністрацією домашньої школи дистанційного навчання.
Фінансові витрати батьків на дистанційне навчання значніше менше, ніж видатки на відвідування загальноосвітньої школи та інші форми домашнього навчання.
Контингент дистанційної школи складають учні, які мають право на індивідуальну форму навчання, екстернат, а також потребують допомоги репетиторів.
Відповідно до нормативних актів щодо індивідуальної форми навчання, індивідуальне навчання є однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.
Право на індивідуальне навчання мають учні:
Індивідуальне навчання учнів, яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця, організовується на базі найближчого за розташуванням до місця лікування навчального закладу, визначеного місцевим органом управління освітою, і починається не раніше 3-5 днів після того, як хворий вступає до лікувального закладу. При наявності у групі 5 і більше осіб навчання здійснюється за груповою формою (у міру потреби протягом навчального року).
Кількість годин для організації індивідуального навчання відповідно до навчального плану визначається наказом директора та затверджується відповідним органом управління освітою:
1 — 4-ті кл. — 5 год. на тиждень,
5 — 9-ті кл. — 8 год. на тиждень,
10 — 12-ті кл. — 12 год. на тиждень за умови виконання вимог Державного стандарту освіти.
Таким чином, індивідуальна форма навчання, при всієї своєї необхідності, має суттєві недоліки: Учень не виконує навчальний план. Так, наприклад, у п'ятому класі на виконання навчального план виділяється тільки 19 % від усього навчального часу, а, також наприклад, у першому класі. — 28 % . Таким чином, основне навантаження по навчанню дітей полягає на батьків, а не на вчителя, закріпленого за дитиною.
Явно недостатня така кількість годин і для дітей. які не встигають протягом двох років навчання у початковій школі.
Викликає сумнів впровадження індивідуальної форми навчання у сільських малокомплектних школах, які вже ліквідовані з метою економії коштів у результаті «оптимізації» мережі навчальних закладів. Крім того, батьки позбавлені можливості вільно вибирати навчальний заклад для роботи з дитиною у домашніх умовах.
Створюється також індивідуальний стиль навчання, який включає в себе можливість вибирати час для навчання: ранок, вечір, день.
Екстернат — передбачає самостійне опанування учнем програмового матеріалу в повному обсязі за певний клас, визначеному Державним стандартом або з окремих навчальних предметів для отримання документа про відповідний рівень освіти.
Право на навчання екстерном, відповідно до Положення про екстернат, отримують діти, які з будь-яких поважних причин не мають змоги відвідувати навчальні заняття в загальноосвітньому навчальному закладі;
Репетиторство, метою якого є, головним чином, усунення прогалин у знаннях учнів, підготовку до вступу у навчальної установи або до незалежного оцінювання знань.
Репетиторство законодавчо не входить до системи освіти України, хоча фактично таким вже є. Вчителя-репетитори компенсують недоліки чи брак у роботі загальноосвітніх навчальних закладів.
Найчастіше звертаються до репетиторів англійської мови (22% всіх учнів), математики (20%) та української мови (7%). Також є популярними викладачі шкільних предметів, з яких здається ЗНО, та репетитори іноземних мов.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Домашнє навчання, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.