Вступ України До Європейського Союзу

Українська заявка на вступ до ЄС
Статус
	Кандидат, що веде переговори
Заявку подано	28 лютого 2022
Заявку схвалено	23 червня 2022
Початок перемовин	14 грудня 2023
Прогрес
	Ухвалене рішення про початок перемовин
	0% виконано
Закриті розділи	Поки що не використовується
Хід ратифікації	Поки що не використовується
Статистичне порівняння
	Відмінності після вступу до ЄС
	Увесь ЄС
	Середній член ЄС
Вебсайт
	Євроінтеграційний портал України Представництво ЄС в Україні Європейська комісія

Ця стаття про формальний процес вступу України до Євросоюзу. Про ширший погляд на відносини між ЄС і Україною див. Відносини Україна — Європейський Союз та Європейська інтеграція України.

Це одна з восьми нинішніх країн-кандидатів на вступ до ЄС разом з Албанією, Боснією і Герцеговиною, Сербією, Молдовою, Північною Македонією, Чорногорією та Туреччиною.

28 лютого 2022 року, невдовзі після початку російського вторгнення, Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. Президент України Володимир Зеленський попросив негайного вступу за «новою особливою процедурою», а президенти восьми держав ЄС закликали прискорити процес вступу. 28 лютого 2022 року президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна належить до Європейського Союзу, і блок хоче, щоб Україна приєдналася, але для цього знадобиться час. 1 березня 2022 року Європейський парламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство, а 10 березня 2022 року Європейська рада звернулася до Європейської Комісії з проханням дати висновок щодо заявки. 8 квітня 2022 року фон дер Ляєн особисто передала Зеленському опитувальник щодо членства в ЄС. 17 квітня 2022 року Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника, а 9 травня — над другою.

17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Одночасно Брюссель висунув вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів. Ці вимоги було необхідно виконати для того, щоб Україна зберегла статус кандидата, оскільки ЄС міг скасувати статус кандидата на членство у разі ігнорування офіційним Києвом порядку денного реформ.

Європейський парламент 23 червня 2022 ухвалив резолюцію із закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України.. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. 14 грудня 2023 року Європейська рада вирішила розпочати переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.

Основні етапи

Основні етапи вступу України до ЄС:

28 лютого 2022 року — Україна надіслала до ЄС заявку на членство.
17 червня 2022 року — Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
23 червня 2022 року — Європейська рада надала Україні статус кандидата.
14 грудня 2023 року — відкриття переговорів про вступ після виконання вимог.

Майбутні:

Ухвалення переговорної рамки та початок переговорів про вступ.
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у межах переговорних розділів.
Після закриття усіх переговорних розділів Єврокомісія надає оцінку щодо готовності України до вступу.
Європейська рада та Європарламент ухвалюють рішення щодо закриття переговорів.
Усі члени ЄС та Україна підписують і ратифікують угоду щодо вступу України до ЄС.

Передумови

Докладніше: Україна і Європейський Союз, Європейська інтеграція України та Хронологія відносин України з ЄС

Після проголошення незалежності України у 1991 році європейський напрям було офіційно визначено головним напрямом зовнішньої політики України. Зокрема 2 липня 1993 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про Основні напрями зовнішньої політики України», у якій декларувався намір України стати членом Європейських Співтовариств (ЄС), а також інших західноєвропейських або загальноєвропейських структур за умови, що це не шкодитиме національним інтересам України. Також декларувався намір укласти з ЄС Угоду про партнерство і співробітництво на шляху до отримання асоційованого, а згодом — повного членства в ЄС.

Угода про партнерство та співробітництво

Докладніше: Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС

У 1994 році було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

У 1996 році Президент України Леонід Кучма у виступі на засіданні Ради Європи вперше проголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу. 11 червня 1998 року він затвердив це бажання у Стратегії інтеграції України до ЄС, у якій зокрема було зазначено, що національними інтересами України є набуття повноправного членства в ЄС, і визначалися основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мали бути створені передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Середньостроковою метою Стратегії натомість визначалося набуття статусу асоційованого члена ЄС.

Угода про асоціацію та Євромайдан

Докладніше: Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Євромайдан та Революція гідності

З 2007 до 2013 року тривали переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.

У листопаді 2013 року, після відмови Президента України Віктора Януковича під тиском Росії підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, в Україні відбулися масові протести під назвою «Євромайдан», що згодом переросли у Революцію гідності, і призвели до повалення режиму Януковича і його втечі з країни, а також стали приводом для вторгнення Росії до Криму у лютому 2014 року.

Нова влада підписала Угоду про асоціацію з ЄС у березні—червні 2014 року.

Поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі з Україною набула чинности 1 вересня 2017 року після тимчасового застосування з 1 січня 2016 року, а Угода про асоціацію повністю набула чинності 1 вересня 2017 року. Українським громадянам із 11 червня 2017 року було надано безвізовий режим для в'їзду до країн Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

Зміни до Конституції та декларації про підтримку європейської перспективи

Докладніше: Декларація про підтримку європейської перспективи України

7 лютого 2019 року Верховна Рада України 334 голосами (з 450) зробила зміни до Конституції України, якими визначила стратегічним курсом держави набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

У 2021 році Президент України Володимир Зеленський започаткував процес підписання декларацій про підтримку європейської перспективи України з окремими країнами ЄС у межах нової тактики зближення України з Євросоюзом. У таких деклараціях країнами ЄС декларувалося надання допомоги Україні у здобутті повноправного членства у ЄС, зокрема фіксувалася європейська перспектива України. Упродовж року Україна підписала такі декларації з 8 країнами ЄС: Болгарією, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Словаччиною, Словенією та Хорватією.

Заявка на членство

28 лютого 2022 року, невдовзі після початку російського вторгнення, Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Також Зеленський разом з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та Прем'єр-міністром Денисом Шмигалем підписали Спільну заяву щодо подання цієї заявки.

1 березня президент Володимир Зеленський виступив у Європарламенті і заявив, що Україна довела, що вибрала Європу, а тепер Європа має вибрати Україну і підтримати вступ до ЄС:

...У нас дуже мотивований народ. Ми боремося за наші права, свободу, за життя, а зараз ми боремося за виживання і це зараз наша найбільша мотивація. Але ми боремося і за те, щоби бути рівноправними членами Європи. Я вважаю, що сьогодні всім показуємо, що ми такі і є.

З нами Європейський Союз буде точно міцнішим. Без вас Україна буде самотньою.

1 березня Європейський парламент переважною більшістю голосів (637 голосами «за», тільки 13 євродепутатів виступили «проти», 26 утрималися) затвердив резолюцію, яка рекомендує державам-членам ЄС працювати над наданням Україні статусу кандидата на вступ. Утім, голос Європарламенту є рекомендаційним.

3 березня заявки на членство в ЄС подали також Молдова та Грузія.

7 березня Рада ЄС закликала Єврокомісію оцінити заявки України, Молдови та Грузії, на членство в ЄС (Зазвичай рішення Єврокомісії щодо відповідності таких заявок займає від 15 до 18 місяців.)

Опитувальник

8 квітня 2022 року Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно передала Президенту України Володимиру Зеленському першу частину опитувальника, заповнення якого було необхідним кроком для надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Перша частина опитувальника складалася з політичної та економічної частин та містила майже 370 питань на близько 40 сторінках. Водночас фон дер Ляєн уточнила, що процедура оцінювання відповідей забере не роки, як зазвичай, а тижні, оскільки відносини України та ЄС є настільки розвинутими, що у Єврокомісії вже знають більшість відповідей. Натомість Володимир Зеленський уточнив, що Україна буде готова з відповідями вже за тиждень.

13 квітня 2022 року Єврокомісія передала Україні другу частину опитувальника, присвячену праву ЄС (acquis), що містила близько 2 тисяч питань на майже 240 сторінках. У цій частині питання були розбиті на 33 розділи відповідно до розділів, згідно з якими пізніше мають вестися переговори про вступ до ЄС.

14 квітня 2022 року Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас в інтерв'ю CNN розповів, що Єврокомісія вже розпочала роботу над аналізом відповідності України двом основним критеріям для членства в ЄС: чи має вона функціонуючу демократію, та чи має вона функціонуючу ринкову економіку.

18 квітня 2022 року президент Зеленський передав першу частину заповненого опитувальника Матті Маасікасу. Відповіді були надруковані у двох томах. Водночас Віцепрем'єрка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що уряд вже почав працювати над другою частиною опитувальника.

9 травня 2022 року президент Зеленський під час відеозустрічі продемонстрував другу частину заповненого опитувальника Урсулі фон дер Ляєн. Друга частина була надрукована у семи томах і також мала бути передана Мааті Маасікасу. Водночас фон дер Ляєн зазначила, що була вражена швидкістю, з якою Україна підготувала відповіді, і пообіцяла наполегливо працювати, щоб Єврокомісія ухвалила рішення вже у червні.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зустріч Зеленського з Матті Маасікасом 18 квітня 2022 року

Урсула фон дер Ляєн передає президенту Зеленському опитувальник
Зеленський передає першу частину заповненого опитувальника Матті Маасікасу
Перша частина заповненого опитувальника
Зеленський з другою частиною опитувальника
Зеленський показує обидві частини заповненого опитувальника Урсулі фон дер Ляйен

Підтримка країн

26 лютого 2022 року Президент Польщі Анджей Дуда виступив за прискорений шлях вступу України до ЄС. 27 лютого прем'єр-міністр Словенії Янез Янша спільно з прем'єром Польщі Матеушем Моравецьким у листі до президента Євроради Шарля Мішеля запропонували план швидкої інтеграції України у ЄС до 2030 року. Також прем'єр-міністр Словаччини Едуард Геґер запропонував ЄС створити нову спеціальну процедуру для приєднання України до Європейського Союзу, щоб у майбутньому допомогти Україні стати на ноги і відновитися після війни.

28 лютого 2022 року, президенти восьми країн-членів ЄС (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія та Чехія) підписали відкритого листа із закликом негайно надати Україні перспективу членства у ЄС та розпочати переговори про вступ.

1 березня 2022 року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто висловився за прискорений вступ України до Європейського Союзу.

9 березня 2022 року Сенат Польщі 93 голосами «за» ухвалив резолюцію, у якій закликав країни Європейського Союзу підтримати прискорений процес вступу України до ЄС:

Українське суспільство поза всяким сумнівом довело, що готове бути частиною об'єднаної Європи і готове кров’ю платити за відданість європейським цінностям. Українські воїни, захищаючи кордони своєї країни, захищають всю Європу.

29 травня 2022 року із метою підтримки на шляху України до європейського майбутнього, зокрема отримання статусу кандидата на членство в Європейському Союзі, уряд України започаткував комунікаційну кампанію «Embrace Ukraine. Strengthen the Union».

За інформацією віцепрем'єр-міністерки України Ольги Стефанішиної, проти надання Україні статусу виступали три країни ЄС. Серед них, за даними Bloomberg, Нідерланди та Данія. Німеччина ж пропонувала дати Україні статус умовно, під обіцянки виконати певні вимоги.

Після зустрічі з Володимиром Зеленським 16 червня 2022 року в Києві лідери Німеччини, Італії, Румунії та Франції закликали негайно надати Україні статус кандидата на членство в ЄС. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що подальший рух України до ЄС, якщо всі країни погодяться надати їй статус кандидата, залежить від зусиль України. Окремо президент Франції Емманюель Макрон пояснив, що візит до України лідерів трьох найбільших економік ЄС — Німеччини, Італії та Франції, а також президента Румунії — мав на меті формування одностайності в Європейському Союзі щодо першого кроку України до вступу, яким є надання статусу кандидата: було ухвалене рішення про те, щоби надати Україні статус кандидата без додаткових умов, але потім висувати умови щодо реформ на усіх наступних етапах.

17 червня 2022 року, міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод заявив, що уряд Данії готовий підтримати надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, якщо Європейська комісія надасть позитивну рекомендацію. Нідерланди того ж дня звернулися до Європейської комісії із закликом ретельно прописати умови для подальшого наближення України до членства у ЄС. У тексті щодо заявки України на вступ Нідерланди підтверджують готовність до розширення ЄС в цілому, але наголошують на необхідності «справедливих і ретельних передумов». Зокрема, Єврокомісію закликають прописати у своєму висновку, які реформи Україна повинна буде здійснити у майбутньому. Нідерланди навели детальний опис того, що вважають такими необхідними критеріями.

Кандидатський статус

Див. також: Кандидат на членство в ЄС

Надання статусу

17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

23 червня 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України та Молдови, а також підтримати європейську перспективу для Грузії. Резолюцію підтримали 529 депутатів Європарламенту, проти висловилися 45, ще 14 — утрималися.

Того ж дня, 23 червня 2022 року, Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Шарль Мішель, президент Європейської ради, заявив, що це «історичний момент».

Сім вимог

Рекомендація Єврокомісії містила список з семи рекомендацій, які передбачали, що Україна має виконати, щоб зберегти статус кандидата:

впровадження нової процедури відбору суддів до Конституційного суду з попередньою перевіркою доброчесності та професійних якостей відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
продовження судової реформи: завершення формування доброчесного складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
боротьба з корупцією: призначення керівника САП та директора НАБУ;
боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа;
впровадження антиолігархічного закону відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
ухвалення закону про медіа, узгодженого з аудіовізуальною директивою ЄС;
завершення реформи законодавства щодо національних меншин відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

Водночас Європейська рада у своєму рішенні зазначила, що вона вирішить щодо наступних кроків щодо заявки України до ЄС після повного виконання цих семи вимог.

Передумови та прогрес виконання вимог

1. Конституційний Суд

27 жовтня 2020 року в Україні почалася конституційна криза викликана рішенням Конституційного Суду України (КСУ) щодо скасування багатьох положень антикорупційної реформи.

10 грудня 2020 року Венеційська комісія опублікувала висновок, присвячений реформі Конституційного Суду, яким зокрема рекомендувала запровадити нову процедуру відбору кандидатів на посади суддів КСУ за допомогою спеціального органу з міжнародних експертів та представників громадянського суспільства, що має перевіряти професійні якості та доброчесність кандидатів. Також Комісія рекомендувала утриматися від заповнення наявних вакансій у КСУ до впровадження нових правил відбору. Пізніше Комісія повторила ці рекомендації у двох інших рішеннях. Попри це, приблизно два роки реформа КСУ не рухалася, аж до включення відповідної рекомендації до кандидатських вимог для України у червні 2022 року.

Перша рекомендація Єврокомісії звучала як:

ухвалити та впровадити законодавство щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

27 липня 2022 року Верховна Рада призначила суддею КСУ народну депутатку Ольгу Совгирю. Українські громадські експертні організації негативно оцінили це призначення через нібито невідповідність процедури вимогам Конституції та закону та через порушення попередньої рекомендації Венеційської комісії щодо непризначення нових суддів до впровадження нової процедури відбору.

6 вересня 2022 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону № 7662 щодо добору суддів до КСУ. Законопроєктом пропонувалося утворити новий спеціальний орган для відбору суддів — Дорадчу групу експертів (ДГЕ), яка б складалася з шести осіб — двох міжнародних експертів та по одному представнику від Президента, Верховної Ради, З'їзду суддів та Венеційської комісії.

23 листопада 2022 року Венеційська комісія опублікувала нове рішення щодо реформи КСУ, яким дещо змінила свою позицію щодо окремих складових реформи, що викликало критику українських громадських організацій.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила проєкт № 7662 в цілому, а Президент України Володимир Зеленський підписав закон 20 грудня. Водночас цю редакцію розкритикували експерти, Венеційська комісія та ЄС, які рекомендували включити до ДГЕ сьомого члена з-поміж незалежних експертів, щоб виключити патову ситуацію у прийнятті рішень, а також зробити рішення ДГЕ обов'язковими для суб'єктів призначення. Також Венеційська комісія відмовилася надсилати свого представника до ДГЕ.

19 квітня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9225, який додатково збільшує ризик політичного контролю над КСУ. Попри те, що представники влади узгоджували цей законопроєкт з представниками Венеційської комісії та Єврокомісії, українські експерти звернулися до них з публічною заявою щодо неприйнятності цього проєкту та зазначили проблеми щодо неодноразової зміни позиції європейських органів щодо структури ДГЕ.

На початку травня 2023 року до України приїжджала делегація Венеційської комісії, яка зустрічалася з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, президентом Зеленським та віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною та обговорювала зокрема процедуру відбору суддів до КСУ.

23 травня 2023 року відбулася тристороння онлайн-зустріч за участю доповідачів Венеційської комісії, голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики, віцепрем'єр-міністра України з питань європейської інтеграції та представників Єврокомісії, а вже 25 травня проєкт № 9225 було відкликано і зареєстровано новий проєкт № 9322.

10 червня 2023 року Венеційська комісія оприлюднила оцінку проєкту № 9332, у якій привітала значні покращення у порівнянні з попередньою версію та надала додаткові рекомендації для його вдосконалення.

22 червня 2023 року Єврокомісія відзначила «гарний прогрес» у виконанні цієї рекомендації, однак наголосила, що закон потрібно ухвалити в цілому, забезпечивши вирішальну роль міжнародних експертів у відборі суддів, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

27 липня 2023 року проєкт № 9332 було ухвалено в цілому, а 17 серпня президент Зеленський підписав цей закон. Зокрема, законом було забезпечено вирішальний голос міжнародних членів у ДГЕ (без включення додаткового сьомого члена). Водночас у законі залишилися положення про «рейтингування» для кандидатів до КСУ від Верховної Ради, яке критикували експерти через політизацію процедури призначення суддів.

Упродовж вересня-жовтня 2023 року до ДГЕ було призначено 5 із 6 членів, після чого вона набула повноважності.

8 листопада 2023 року Єврокомісія оцінила цю рекомендацію як виконану.

2. ВРП та ВККСУ

У 2019 році Президент України Володимир Зеленський здійснив спробу реформувати судову систему. Зокрема планувалося перезавантажити Вищу раду правосуддя (ВРП) та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККСУ), відібравши до них лише доброчесних членів. У листопаді 2019 року повноваження ВККСУ було припинено, однак формування нової ВККСУ було заблоковано через рішення Конституційного суду.

У 2021 році Верховна Рада ухвалила закони щодо оновлення ВРП та ВККСУ. Зокрема було утворено Етичну раду, яка мала одноразово перевірити усіх чинних членів ВРП на доброчесність і так само перевіряти усіх нових кандидатів до ВРП. Також було розпочато конкурс до ВККСУ.

У лютому 2022 року, після початку роботи Етичної ради, більшість членів ВРП звільнилися, і ВРП втратила повноважність. У травні Етична рада перевірила чинних членів ВРП на доброчесність, після чого у ВРП залишилося лише 4 повноважні члени з 21.

Тож на момент надання кандидатського статусу Україні ВРП не працювала вже чотири місяці, а ВККСУ — три з половиною роки.

Друга рекомендація Єврокомісії звучала як:

завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя Етичною радою та здійснити відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

До січня 2023 року Етична рада оцінила 83 кандидати, а суб'єкти призначення призначили до ВРП 11 нових членів, після чого ВРП відновила повноважність. 19 січня ВРП провела своє перше засідання у новому складі.

15 березня 2023 року Конкурсна комісія з відбору ВККСУ, половину якої складали міжнародні експерти, відібрала 32 кандидати з 301 учасника, а 1 червня оновлена Вища рада правосуддя призначила 16 з них до ВККСУ.

6 червня 2023 року нова ВККСУ провела своє перше засідання.

22 червня 2023 року Єврокомісія оцінила другу рекомендацію як виконану і підтвердила цю оцінку 8 листопада.

3. Боротьба з корупцією

Після Революції гідності 2014 року в Україні відбувся значний прогрес у напрямку боротьби з корупцією. Зокрема були створені і розпочали роботу спеціалізовані антикорупційні органи: Національне антикорупційне бюро (НАБУ) у 2015 році, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у 2015 році та Вищий антикорупційний суд у 2019 році.

21 серпня 2020 року звільнився з посади керівник САП Назар Холодницький. У січні 2021 року було оголошено новий конкурс на посаду нового керівника САП, а 21 грудня 2021 року було оголошено бали фіналістів конкурсу — найбільше набрав детектив НАБУ Олександр Клименко. Водночас з різних причин комісія не проголошувала переможця, що стало причиною численних звинувачень у свідомому затягуванні процедур.

Також 16 квітня 2022 року сплив термін повноважень директора НАБУ Артема Ситника. Напередодні 15 лютого Кабінет Міністрів затвердив склад конкурсної комісії з обрання нового директора НАБУ.

Третя рекомендація Єврокомісії звучала як:

посилити боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечити належну динаміку судових справ та винесених вироків;
завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації визначеного переможця конкурсу та провести конкурс і призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України.

19 липня 2022 року конкурсна комісія з обрання керівника САП затвердила результати конкурсу, визначивши переможцем Олександра Клименка. 28 липня генеральний прокурор Андрій Костін затвердив його на посаді.

22 серпня 2022 року відбулося установче засідання конкурсної комісії з обрання директора НАБУ. 28 жовтня комісія затвердила регламент і обрала постійне керівництво, а 16 листопада — оголосила про початок проведення конкурсу. Також 7 вересня Верховна Рада ухвалила закон про нові вимоги до директора НАБУ.

16 січня 2023 року конкурсна комісія затвердила перелік з 22 кандидатів на посаду директора НАБУ, яких було попередньо відібрано з 78 заявників. 4 березня комісія визначила трьох фіналістів, а 6 березня Кабінет Міністрів обрав з них і призначив новим директором НАБУ Семена Кривоноса.

22 червня 2023 року Єврокомісія відзначила «деякий прогрес» у виконанні цієї рекомендації, однак наголосила, що тепер Україні потрібно створити надійний послужний список корупційних вироків та вжити подальших системних заходів у боротьбі з корупцією, зокрема відновити систему публічного електронного декларування майна, закриту після початку російського вторгнення, та впровадити ухвалену державну антикорупційну програму.

5 вересня 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про відкриття електронного декларування, однак це зустріло опір громадськості, оскільки було передбачено, що упродовж ще одного року реєстр мав бути закритий. За добу українці зареєстрували петицію на сайті Президента України та зібрали 25 000 підписів під нею з вимогою заветувати закон. 12 вересня президент Зеленський заветував закон і повернув його до Верховної Ради з пропозиціями відкрити реєстр одразу. 20 вересня Верховна Рада ухвалила закон у новій редакції.

8 листопада 2023 року Єврокомісія у своєму звіті відзначила, що Україна ще повинна остаточно ухвалити закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують деякі повноваження НАЗК щодо перевірки майна декларантів.

4. Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа

Четверта рекомендація Єврокомісії звучала як:

забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF);
ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України.

Згідно з оцінкою Європейської правди, в України не було значних проблем у цій сфері та в тому ключі, як це описала Єврокомісія, а ця вимога з'явилася або на вимогу якоїсь з країн ЄС, або щоб дати можливість швидко продемонструвати прогрес у виконанні вимог.

У частині щодо відповідності стандартам FATF Україна входила до топ-15 країн світу за виведенням капіталу, що призводило до втрати майже 11 млрд доларів щорічно, і водночас була однією з країн-лідерів з відкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). При цьому саме відкриття інформації про КБВ є однією з основних рекомендацій FATF.

Після надання кандидатського статусу віцепрем'єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина оцінила рекомендацію щодо FATF як таку, зарахування якої значною мірою залежить від настрою Євросоюзу, бо «виконати рекомендації FATF на 100 % не може жодна країна». Після того Єврокомісія передала українському уряду детальні пояснення щодо цієї частини рекомендації, а саме, що ЄС чекає від України внесення змін до законодавства за 6 ключовими напрямками.

У вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон щодо спрощення подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників та ратифікувала додатковий протокол до Конвенції Ради Європи щодо запобігання тероризму.

У листопаді 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про запобігання та протидію відмиванню коштів, однак додала до нього правки, які послаблювали фінансовий моніторинг публічних діячів (ПЕП; англ. politically exposed person, PEP).

У травні 2023 року Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт, що мав привести статус ПЕП у відповідність до стандартів ЄС та FATF. Зокрема чиновники мали отримати пожиттєвий статус ПЕП замість трьохрічного після звільнення з посад.

22 червня 2023 року Єврокомісія відзначила «деякий прогрес» у виконанні цієї рекомендації, однак наголосила, що Україні ще потрібно ухвалити законодавство про ПЕП, що узгоджується зі стандартами FATF, а також продовжити реформування цієї сфери у трьох інших напрямках: віртуальні активи, фінансові розслідування та адресні фінансові санкції.

17 жовтня 2023 року ухвалила в цілому доопрацьований закон щодо посилення фінансового моніторингу ПЕП, а 26 жовтня президент Зеленський підписав цей закон. Водночас підготовка та ухвалення закону спричинили багато дискусій та несприйняття у частини суспільства, зокрема через надто формальні та надмірні перевірки, які банківські установи невибірково застосовують до колишніх чиновників та членів їхніх сімей.

У частині щодо реформування правоохоронного сектору Україна попередні 10 років плідно працювала для приведення прокуратури та органів правопорядку до стандартів ЄС, зокрема до отримання кандидатського статусу Офіс Генерального прокурора вже розробив Концепцію реформи кримінальної юстиції 2022—2030, що включала більшість питань, передбачених рекомендацією. Водночас основна проблема полягала у тому, що після Революції гідності 2014 року органи правопорядку будувалися за різними підходами та концепціями.

У листопаді 2022 року на базі Офісу Генерального прокурора було утворено робочу групу, яка за 2 місяці напрацювала проєкт, а 11 травня 2023 року президент Зеленський затвердив «Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023—2027 роки».

З липня 2023 року при Офісі Генерального прокурора почала працювати міжвідомча робоча група щодо розробки Плану заходів з реалізації Комплексного стратегічного плану.

8 листопада 2023 року Єврокомісія оцінила цю рекомендацію як виконану.

Оцінки виконання

Аналітичний центр «Нова Європа» у співпраці з іншими українськими громадськими організаціями регулярно публікував експертну оцінку виконання Україною семи кандидатських вимог під назвою «Кандидат Check». Починаючи з серпня 2022 року, було опубліковано 5 звітів з оцінками за кожним з 7 напрямків за 10-бальною шкалою.

3 лютого 2023 року, під час саміту Україна — ЄС, Європейська комісія погодилася надати «усну оцінку» весною 2023 року щодо виконання України семи вимог, щоб пришвидшити її шлях до початку переговорів про вступ. Цю оцінку оголосив 22 червня комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї. Він зазначив, що Україна повністю виконала 2 з 7 рекомендацій Єврокомісії — щодо судової реформи (ВРП та ВККСУ), а також щодо законодавства про медіа, а також продемонструвала прогрес у виконанні 5 інших вимог.

8 листопада 2023 року Єврокомісія опублікувала детальний звіт щодо прогресу України у процесі вступу до ЄС. Зокрема було оцінено виконання Україною 7 кроків, рекомендованих Єврокомісією, та визначено, що Україна повністю виконала 4 з 7 кроків, а також вказано, що саме Україна має додатково зробити для виконання 3 інших.

Оцінки експертів та Єврокомісії виконання Україною 7 кандидатських вимог за датами та напрямками
Напрямки	«Кандидат Check»				Єврокомісія	«Кандидат Check»	Єврокомісія
Напрямки	17.08.2022	14.11.2022	01.02.2023	04.05.2023	22.06.2023	27.09.2023	08.11.2023
1. Реформа Конституційного суду	0	▲ 3	▼ 2	▬ 2	гарний прогрес (3/4)	▲ 6	виконано
2. Судова реформа: ВРП та ВККСУ	7	▼ 6	▲ 7	▲ 8	виконано (4/4)	▲ 9	виконано
3. Антикорупція: САП та НАБУ	6	▬ 6	▲ 7	▲ 8	деякий прогрес (2/4)	▲ 8,5	потрібні подальші дії
4. Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа	5	▬ 5	▲ 6	▬ 6	деякий прогрес (2/4)	▬ 6	виконано
5. Антиолігархічна реформа	2	▬ 2	▬ 2	не оцінюється	деякий прогрес (2/4)	не оцінюється	потрібні подальші дії
6. Законодавство про медіа	6	▬ 6	▲ 9	▬ 9	виконано (4/4)	▲ 10	виконано
7. Законодавство про нацменшини	5	▬ 5	▲ 8	▬ 8	деякий прогрес (2/4)	▲ 9	потрібні подальші дії
Загальна оцінка	4,4 / 10	▲ 4,7 / 10	▲ 5,8 / 10	▲ 6,8 / 10	виконано 2 з 7	▲ 8,1 / 10	▲ виконано 4 з 7

Переговори про вступ

Умовою для початку переговорів було виконання усіх семи умов, визначених Європейською комісією. Україна заявила, що прагне розпочати переговори до кінця 2023 року. У випадку позитивної оцінки Єврокомісії у жовтні 2023 року, відповідне рішення про відкриття переговорів могло бути ухвалене Єврорадою у грудні 2023 року.

2 лютого 2023 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, текст якої вимагав від ЄС «працювати над початком переговорів про вступ і підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Водночас Єврокомісія розпочала моніторинг стану наближення українського законодавства до законодавства ЄС за главами acquis, відповідно до яких мають відбуватися переговори. Зокрема, 2 лютого 2023 року Єврокомісія опублікувала перший аналітичний звіт на 67 сторінках, у яких містилася оцінка щодо стану адаптації законодавства за 32-ма з 33-х глав acquis (за винятком глави «правосуддя та фундаментальні права»). Середня оцінка України за шкалою «від 1 до 5» склала 2,16 бали.

28 березня 2023 року Шарль Мішель, президент Європейської ради, заявив, що сподівається, що ЄС зможе відкрити переговори про вступ з Україною та Молдовою до кінця року.

8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала Європейській раді розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою.

14 грудня 2023 року Європейська рада ухвалила рішення розпочати переговори щодо вступу України до Європейського Союзу.

Відповідність стандартам

Поточна ситуація

У таблиці нижче наведено рівень відповідності України та інших держав-кандидатів на вступ стандартам ЄС — acquis communautaire — від 1 до 5 балів, згідно з даними звітів Єврокомісії 2023 року, обробленими онлайн-медіа «Європейська правда»:

Розділ acquis	Україна	Інші кандидати, що ведуть переговори, для порівняння
Розділ acquis	Україна	Албанія	Молдова	Північна Македонія	Сербія	Чорногорія
Кластер 1: Засадничі розділи розширення
23. Судочинство та основні права	2	2,5	2	2,5	2	3
24. Юстиція, свобода та безпека	2	2,5	2	3	2	3
5. Публічні закупівлі	2	3	2	3	3	3,5
18. Статистика	2	3	2	3	3	3
32. Фінансовий контроль	1	3	1	3	3	3
Кластер 2: Внутрішній ринок
1. Вільна торгівля товарами	3	2,5	2	3	3	3
2. Вільний рух робочої сили	1	2	1	1	3	2
3. Надання послуг та відкриття бізнесу	2	3	2	3	3	3
4. Вільний рух капіталу	2,5	3	2,5	3	3	3
6. Корпоративне право	2	3	1,5	4	4	4
7. Інтелектуальна власність	2	3	2	3	4	4
8. Політика щодо конкуренції	2	2,5	2	3	3	3
9. Фінансові послуги	2	3,5	2	3	3	3
28. Захист споживачів та здоров'я	2	1	2	3	3	3
Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання
10. Цифрова трансформація та медіа	3,5	3	2	3	3	3
16. Оподаткування	2	3	2	3	3	3
17. Економічна та монетарна політика	3	3,5	2	3,5	3,5	3
19. Соціальна політика та зайнятість	1	3	2	3	3	2
20. Підприємництво та виробництво	2	3	2	3	3	3,5
25. Наука та дослідження	3	2	3	4	4	4
26. Освіта та культура	2	3	2	3	4	4
29. Митний союз	4	3	2,5	4	4	3
Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення
14. Транспортна політика	2	2	2	3	4	3,5
15. Енергетика	4	3,5	2,5	3	3	4
21. Транс'європейські мережі	2	2	2	4	3	3,5
27. Довкілля та зміни клімату	2	2	1	2	2	2
Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість
11. Аграрна галузь і сільський розвиток	1	2	1	3	2	3
12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія	3	2	2	4	3	3
13. Рибальство	2	3	1	3	3	2
22. Регіональна політика та структурні інструменти	2	3	1	3	3	3
33. Фінансові та бюджетні положення	1	2	1	1	2	2
Кластер 6: Міжнародні відносини
30. Зовнішні відносини	4	4	3	3	3	4
31. Міжнародна та безпекова політика	4	4	3,5	4	3	4
Інші розділи
34. Інституції	ще не визначено	переговори не потрібні	ще не визначено	переговори не потрібні	переговори не потрібні	переговори не потрібні
35. Інші питання	ще не визначено	переговори не потрібні	ще не визначено	переговори не потрібні		переговори не потрібні
Середній рівень	2,3	2,7	1,9	3	3	3,1

Умовні позначення:
5 Просунутий рівень
4,5 Добра відповідність / просунутий рівень
4 Добра відповідність
3,5 Помірна / добра відповідність
3 Помірна відповідність
2,5 Деяка / помірна відповідність
2 Деяка відповідність
1,5 Початковий рівень / деяка відповідність
1 Початковий рівень

Зміна за останній рік

У таблиці нижче наведено зміну рівня відповідності України та інших держав-кандидатів на вступ стандартам ЄС за останній рік, згідно з даними звітів Єврокомісії 2023 року, обробленими онлайн-медіа «Європейська правда»:

Розділ acquis	Україна	Інші кандидати, що ведуть переговори, для порівняння
Розділ acquis	Україна	Албанія	Молдова	Північна Македонія	Сербія	Чорногорія
Кластер 1: Засадничі розділи розширення
23. Судочинство та основні права	2	2,5	2	2,5	2	3
24. Юстиція, свобода та безпека	2	2,5	2	3	2	3
5. Публічні закупівлі	2	3	2	3	3	3,5
18. Статистика	2	3	2	3	3	3
32. Фінансовий контроль	1	3	1	3	3	3
Кластер 2: Внутрішній ринок
1. Вільна торгівля товарами	3	2,5	2	3	3	3
2. Вільний рух робочої сили	1	2	1	1	3	2
3. Надання послуг та відкриття бізнесу	2	3	2	3	3	3
4. Вільний рух капіталу	2,5	3	2,5	3	3	3
6. Корпоративне право	2	3	1,5	4	4	4
7. Інтелектуальна власність	2	3	2	3	4	4
8. Політика щодо конкуренції	2	2,5	2	3	3	3
9. Фінансові послуги	2	3,5	2	3	3	3
28. Захист споживачів та здоров'я	2	1	2	3	3	3
Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання
10. Цифрова трансформація та медіа	3,5	3	2	3	3	3
16. Оподаткування	2	3	2	3	3	3
17. Економічна та монетарна політика	3	3,5	2	3,5	3,5	3
19. Соціальна політика та зайнятість	1	3	2	3	3	2
20. Підприємництво та виробництво	2	3	2	3	3	3,5
25. Наука та дослідження	3	2	3	4	4	4
26. Освіта та культура	2	3	2	3	4	4
29. Митний союз	4	3	2,5	4	4	3
Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення
14. Транспортна політика	2	2	2	3	4	3,5
15. Енергетика	4	3,5	2,5	3	3	4
21. Транс'європейські мережі	2	2	2	4	3	3,5
27. Довкілля та зміни клімату	2	2	1	2	2	2
Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість
11. Аграрна галузь і сільський розвиток	1	2	1	3	2	3
12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія	3	2	2	4	3	3
13. Рибальство	2	3	1	3	3	2
22. Регіональна політика та структурні інструменти	2	3	1	3	3	3
33. Фінансові та бюджетні положення	1	2	1	1	2	2
Кластер 6: Міжнародні відносини
30. Зовнішні відносини	4	4	3	3	3	4
31. Міжнародна та безпекова політика	4	4	3,5	4	3	4
Інші розділи
34. Інституції	ще не визначено	переговори не потрібні	ще не визначено	переговори не потрібні	переговори не потрібні	переговори не потрібні
35. Інші питання	ще не визначено	переговори не потрібні	ще не визначено	переговори не потрібні		переговори не потрібні
Сумарна зміна	+4	+3,5	+6,5	+0,5	+0,5	+0,5

Умовні позначення:
3 Зміна на 1 рівень
3 Зміна на 0,5 рівня
3 Без зміни

Оцінка дій за останній рік

У таблиці нижче наведено оцінку дій України та інших держав-кандидатів за останній рік, згідно з даними звітів Єврокомісії 2023 року, обробленими онлайн-медіа «Європейська правда»:

Розділ acquis	Україна	Інші кандидати, що ведуть переговори, для порівняння
Розділ acquis	Україна	Албанія	Молдова	Північна Македонія	Сербія	Чорногорія
Кластер 1: Засадничі розділи розширення
23. Судочинство та основні права	3	2	2	0	1	1
24. Юстиція, свобода та безпека	1	2	2	2	2	1
5. Публічні закупівлі	1	2	2	1	2	2
18. Статистика	1	2	1	3	3	1
32. Фінансовий контроль	1	2	2	2	1	1
Кластер 2: Внутрішній ринок
1. Вільна торгівля товарами	2	1	1	1	1	2
2. Вільний рух робочої сили	0	2	1	0	1	1
3. Надання послуг та відкриття бізнесу	2	1	1	1	1	1
4. Вільний рух капіталу	2,5	2	2	3	0	2
6. Корпоративне право	2	1	1	0	1	1
7. Інтелектуальна власність	3	2	1	0	1	3
8. Політика щодо конкуренції	1	0	1	0	1	2
9. Фінансові послуги	2	2	3	0	1	2
28. Захист споживачів та здоров'я	1	1	1	2	1	1
Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання
10. Цифрова трансформація та медіа	3	3	3	1	1	1
16. Оподаткування	2	1	3	2	1	1
17. Економічна та монетарна політика	0	2	2	2	2	1
19. Соціальна політика та зайнятість	1	3	2	2	2	2
20. Підприємництво та виробництво	1	2	2	2	1	2
25. Наука та дослідження	1	2	2	2	1	3
26. Освіта та культура	2	2	2	1	2	2
29. Митний союз	3	1	2	1	1	2
Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення
14. Транспортна політика	1	1	1	1	1	3
15. Енергетика	2	2	3	2	2	2
21. Транс'європейські мережі	2	2	2	1	2	1
27. Довкілля та зміни клімату	3	1	2	1	2	1
Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість
11. Аграрна галузь і сільський розвиток	2	2	2	2	1	2
12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія	2	1	2	2	2	2
13. Рибальство	2	2	1	2	0	1
22. Регіональна політика та структурні інструменти	1	1	1	0	1	1
33. Фінансові та бюджетні положення	1	1	1	1	1	2
Кластер 6: Міжнародні відносини
30. Зовнішні відносини	1	2	2	2	1	1
31. Міжнародна та безпекова політика	3	3	3	3	0	3
Інші розділи
34. Інституції	ще не визначено	переговори не потрібні	ще не визначено	переговори не потрібні	переговори не потрібні	переговори не потрібні
35. Інші питання	ще не визначено	переговори не потрібні	ще не визначено	переговори не потрібні		переговори не потрібні
Середній прогрес	1,68	1,70	1,79	1,36	1,24	1,64

Умовні позначення:
4 Дуже добрий прогрес
3 Добрий прогрес
2,5 Певний / добрий прогрес
2 Певний прогрес
1 Обмежений прогрес
0 Без прогресу
-4 Відкат

Рекомендації на наступний рік

У таблиці нижче наведено рекомендації Єврокомісії для України на наступний рік, згідно з даними звітів 2023 року:

Розділ acquis	У наступному році Україна, зокрема, має:
Кластер 1: Засадничі розділи розширення
23. Судочинство та основні права
	Функціонування судової влади: Укомплектувати відкриті вакансії Конституційного Суду України відповідно до прийнятого законодавства; відновити відбір звичайних суддів на основі вдосконаленої правової бази, включаючи чіткі критерії доброчесності та професіоналізму та сильну роль Громадської ради доброчесності; відновити призупинене у 2019 році оцінювання кваліфікації суддів (перевірку); запровадити прозорий і оснований на заслугах відбір прокурорів керівного рівня шляхом внесення змін до законодавчої бази та вжиття необхідних інституційних заходів; Створити службу дисциплінарних інспекторів після прозорого та заслуговуваного процесу відбору та відновити розгляд дисциплінарних проваджень щодо суддів, надаючи перевагу резонансним справам та справам, що наближаються до строку давності; вжити дієвих заходів щодо усунення корупційних ризиків у Верховному Суді; посилити дисциплінарну систему прокурорів шляхом вдосконалення існуючої правової та інституційної бази; Завершити комплексний ІТ-аудит, включаючи існуючі ІТ-системи, бізнес-процеси та організаційну структуру, і за результатами аудиту прийняти та розпочати реалізацію дорожньої карти модернізації ІТ у судовій системі, включаючи розробку нової системи управління справами.
	Боротьба з корупцією: Продовжувати покращувати свою історію щодо розслідувань, судових переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на високому рівні, включаючи арешт та конфіскацію злочинних активів, а також забезпечити своєчасне виконання Державної антикорупційної програми на 2023—2025 роки, включаючи відповідні моніторинг та розподіл відповідних ресурсів та усунення необґрунтованих правових обмежень повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з перевірки з метою забезпечення ефективності системи електронного декларування активів, без шкоди для правил, що застосовуються до національної безпеки під час війни; Переглянути Кримінальний процесуальний кодекс і Кримінальний кодекс, щоб забезпечити більшу ефективність і результати у справах про корупцію на високому рівні, наприклад шляхом запобігання процесуальним затягуванням, запровадження розумних строків досудового розслідування та вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості; збільшити кількість суддів Вищого антикорупційного суду шляхом відновлення діяльності Громадської ради міжнародних експертів та надання можливості суду розглядати окремі справи одноособово; Прийняти законодавство для вдосконалення процедур відбору голови САП та ключових посадових осіб, зміцнити інституційну незалежність САП шляхом її перетворення в окрему юридичну особу та підвищити рівень її процедурної автономії, а також створити надійні механізми зовнішньої та внутрішньої контроль і дисципліна.
	Основні права: Прийняти законодавство для транспонування та імплементації положень Стамбульської конвенції; Завершити перегляд чинного законодавства щодо прав осіб, які належать до національних меншин, у тому числі в галузі освіти, засобів масової інформації та щодо використання державної мови та закону про національні меншини відповідно до рекомендацій Висновку Венеціанської комісії від червня 2023 року та його подальшого висновку від 6 жовтня 2023 року; Запровадити щорічне публічне звітування перед парламентом про роботу Генпрокуратури та Державного бюро розслідувань щодо розслідування актів тортур та захисту жертв, організувати перевірку діяльності Національного превентивного механізму; Забезпечити застосування законодавства про права людей з інвалідністю та відповідність відновленої та реконструйованої інфраструктури стандартам безбар'єрного середовища.
	Свобода самовираження: Розробити разом із журналістською спільнотою спрощені правила ведення репортажів із зони бойових дій та прилеглих районів, враховуючи питання безпеки; Забезпечити незалежність національного регулятора шляхом належного фінансування, у тому числі для необхідних коригувань його структури відповідно до нового Закону про медіа. Розробити дорожню карту для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного післявоєнного медіаландшафту.
24. Юстиція, свобода та безпека
	Ухвалити обмежений у часі та вимірюваний план дій для реалізації загального стратегічного плану реформи правоохоронних органів, включаючи сильний антикорупційний компонент, враховуючи пов'язаний з війною контекст, і досягти відчутного прогресу в його реалізації; Ухвалити та впровадити адаптовану до контексту стратегію міграційної політики та переглянуту стратегію інтегрованого управління кордонами, а також забезпечити, щоб відповідні плани дій містили індикатори, які дозволяють належну оцінку реалізації; Прийняти та розпочати імплементацію законодавства щодо кримінальної відповідальності за контрабанду товарів у великих розмірах, включаючи ефективні покарання у вигляді тюремного ув'язнення за шкоду, завдану державному бюджету понад певний поріг.
	Боротьба з організованою злочинністю: Розробити та прийняти національну оцінку загрози серйозної та організованої злочинності та зміцнити інституційний потенціал для її впровадження, включаючи поліцейську діяльність на основі розвідувальних даних, розвідувальну інформацію з відкритих джерел, управління та аналіз інформації, міжвідомчу співпрацю; створити постійного національного координатора з боротьби з організованою злочинністю; Ухвалити та розпочати реалізацію надійного плану дій щодо реалізації стратегії повернення активів на 2023—2025 роки; покращити законодавчу базу та інституційні можливості для фінансових розслідувань, повернення активів та управління ними; Прийняти законодавство, яке уможливлює конкурсний, прозорий і оснований на заслугах відбір, у тому числі надійну перевірку доброчесності, нового керівника Бюро економічної безпеки та інших співробітників і проводити відбір на основі вдосконаленого законодавства, запровадити міцну систему доброчесності та підзвітності в Бюро та почати його застосування; Продовжувати вдосконалювати законодавчу базу щодо вогнепальної та іншої стрілецької зброї та легких озброєнь (SALW), проводити регулярні оцінки загрози та продовжувати співпрацю між національними правоохоронними органами та військовими для запобігання незаконному володінню та торгівлі вогнепальною зброєю та іншими SALW.
5. Публічні закупівлі	Досягти прогресу в приведенні законів про державні закупівлі у відповідність із acquis ЄС, у тому числі щодо концесій та державно-публічного партнерства; Розпочати призначення уповноважених з державних закупівель в Антимонопольному комітеті України; Забезпечити, щоб винятки із законів про державні закупівлі були зведені до мінімуму, необхідного в умовах воєнного стану.
18. Статистика	Посилити інституційну незалежність та адміністративну спроможність Державної служби статистики України (ДССУ) та координацію між відповідними органами для покращення якості статистики; Прийняти національну стратегію розвитку української статистики на 2024—2029 роки; Збільшити виробництво та передачу високоякісних і своєчасних даних до Євростату.
32. Фінансовий контроль	Забезпечити тісніший зв'язок між реформою державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК) і Центральним відділом узгодження, а також посилити роль відділу в забезпеченні делегованої управлінської підзвітності; Посилити незалежність Рахункової палати України (РПУ), повноваження та аудиторську діяльність на основі ISSAI шляхом ухвалення нового закону про РПУ та вирішити проблему нестачі внутрішніх аудиторів; Посилити співпрацю між РПУ та парламентом для посилення контролю за державним бюджетом та його виконанням.
Кластер 2: Внутрішній ринок
1. Вільна торгівля товарами	Завершити приведення свого законодавства у відповідність із acquis щодо інфраструктури якості, зокрема щодо ринкового нагляду; Надалі привести законодавство у відповідність із acquis щодо гармонізованого галузевого законодавства; Відновити інспекційну та правозастосовну спроможність органів ринкового нагляду.
2. Вільний рух робочої сили	Працювати над укладенням додаткових угод про координацію соціального забезпечення, зокрема з країнами-членами ЄС; Розпочати роботу з підготовки до приєднання до Європейського управління праці.
3. Надання послуг та відкриття бізнесу	Вжити заходів щодо усунення існуючих обмежень щодо надання послуг, використовуючи можливості, надані Угодою про асоціацію; Завершити наближення до поштового acquis ЄС, у тому числі до Регламенту про транскордонні служби доставки посилок; Продовжити свій прогрес у приведенні до acquis ЄС щодо взаємного визнання професійних кваліфікацій.
4. Вільний рух капіталу	Продовжити підготовку до подання заявки на Єдину зону платежів у євро (SEPA); Продовжити приведення українського законодавства та інституційної практики до стандартів FATF; Вжити заходів щодо створення Реєстру власників та бенефіціарних власників банківських рахунків, платіжних рахунків та сейфів.
6. Корпоративне право	Продовжити приведення свого законодавства у відповідність із acquis ЄС, зокрема щодо розкриття інформації про компанії та іноземні філії, щодо заохочення довгострокової участі акціонерів та щодо пропозицій про поглинання; Привести національне законодавство у відповідність із acquis щодо транскордонних операцій (перетворення, злиття та поділу) та щодо використання цифрових інструментів і процесів у праві компаній.
7. Інтелектуальна власність	Продовжити узгодження з acquis ЄС щодо авторського права та прав промислової власності, а також щодо комерційної таємниці; Продовжити вдосконалення функціонування організацій колективного управління та виплати роялті правовласникам; Надалі вдосконалювати систему захисту прав інтелектуальної власності, зокрема шляхом боротьби з піратством і контрафактною продукцією та створення суду з питань інтелектуальної власності та посилення співпраці з Європейською агенцією інтелектуальної власності.
8. Політика щодо конкуренції	Надалі привести законодавчу базу у сфері конкуренції та державної допомоги у відповідність до acquis ЄС, у тому числі шляхом внесення змін до закону про державну допомогу, щоб охопити його сферу застосування послуг загального економічного значення (SSEI). Скласти достовірний та повний перелік схем державної допомоги, запроваджених до створення органу, відповідального за контроль за державною допомогою в Україні.
9. Фінансові послуги	Підготувати оцінку якості активів банківського сектору; Посилити регуляторні повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до принципів Міжнародної організації комісій з цінних паперів; Продовжити зусилля щодо узгодження з acquis ЄС, пов'язаного з регулюванням банківського та страхового секторів (включаючи санацію банків та схеми гарантування банківських депозитів) та регулювання ринків цінних паперів, інвестиційних фондів та інвестиційних послуг.
28. Захист споживачів та здоров'я	Подальше приведення національного законодавства у відповідність із acquis ЄС щодо захисту споживачів; Прийняти стратегію інформаційної системи охорони здоров'я; Прийняти національний план дій безпеки охорони здоров'я для подолання загроз біологічного, хімічного, екологічного та невідомого походження; затвердити та розпочати виконання національного плану дій щодо протимікробної резистентності на 2023—2025 роки.
Кластер 3: Конкуренція та інтенсивне зростання
10. Цифрова трансформація та медіа	Досягти повної відповідності законодавству ЄС щодо роумінгу; Забезпечити необхідні фінансові та людські ресурси для введення в дію правових норм щодо розширення повноважень регуляторів (як телекомунікацій, так і медіа) та для діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері електронних комунікацій; Надалі узгоджуватися з Директивою ЄС щодо безпеки мережевих та інформаційних систем (NIS).
16. Оподаткування	Досягти прогресу в частині узгодження законодавства щодо ПДВ та акцизного збору; Підготувати запровадження загального правила боротьби зі зловживаннями як частину Директиви щодо боротьби з ухиленням від сплати податків; Забезпечити впровадження автоматичного обміну податковою інформацією з державами-членами ЄС відповідно до глобальних стандартів ОЕСР.
17. Економічна та монетарна політика	Підготуватися до повернення до таргетування інфляції та режиму гнучкого обмінного курсу; Обмежити грошове фінансування державного бюджету; Підготуватися до повернення до середньострокового бюджетного планування з 2024 року.
19. Соціальна політика та зайнятість	Прийняти нове рамкове законодавство у сфері трудових відносин, гігієни та безпеки праці, щоб привести його у відповідність до застосовних директив ЄС і забезпечити сприятливе середовище для двостороннього та тристороннього соціального діалогу та зміцнення потенціалу соціальних партнерів; Розробити та ухвалити комплексну реформу деінституціоналізації системи догляду за дітьми та розпочати її впровадження, враховуючи ситуацію дітей-переміщених осіб; Усунути недоліки та продовжити узгодження із законодавством ЄС щодо недискримінації у сфері зайнятості.
20. Підприємництво та виробництво	Розробити середньострокові пріоритети розвитку малих і середніх підприємств та вжити заходів для покращення бізнес-середовища та інвестиційного клімату; Прийняти необхідне законодавство для узгодження з Директивою 2011/7/ЄС щодо боротьби з простроченнями платежів у комерційних операціях.
25. Наука та дослідження	Активізувати зусилля щодо інтеграції в Horizon Europe, вживаючи заходів для відкриття офісу в Україні, призначаючи національні контактні пункти та беручи участь у відповідних структурах управління; Прийняти стратегію науково-технічного розвитку; Розробити регіональні стратегії розумної спеціалізації.
26. Освіта та культура	Розробити план відповідного механізму збору, аналізу та обміну статистичними даними для освіти та навчання; Розпочати реалізацію плану оптимізації мережі закладів освіти; Прийняти законодавство для модернізації та регулювання професійної освіти (професійно-технічної освіти та навчання).
29. Митний союз	Досягнути прогресу у сферах, пов'язаних з митними процедурами, митним боргом та застосуванням гарантій, а також спрощенням митних формальностей, а також з розробкою нового Митного кодексу; Забезпечити своєчасне впровадження фази 5 Конвенції про процедуру спільного транзиту та розширити використання процедури спільного транзиту, а також системи авторизованого економічного оператора (AEO); Прийняти законодавство про криміналізацію великомасштабної контрабанди всіх товарів і створити адміністративний потенціал для його реалізації.
Кластер 4: Зелений порядок денний і стале сполучення
14. Транспортна політика	Продовжити узгодження та ефективне впровадження acquis ЄС щодо залізничного та автомобільного транспорту та створити відповідні адміністративні структури для залізничного транспорту, зокрема регуляторний орган; Посилити свою адміністративну спроможність для забезпечення виконання заходів щодо безпеки дорожнього руху та створення інспекційних і розслідувальних органів для залізничного та внутрішнього водного транспорту.
15. Енергетика	Просувати перехід до зеленої енергії та зелену реконструкцію: прийняти амбітний національний енергетичний та кліматичний план (NECP) відповідно до цілей Енергетичного співтовариства в галузі енергетики та клімату до 2030 року; прийняти та впровадити інтеграційний пакет електроенергії; продовжувати підвищення енергоефективності, в тому числі в житловому секторі, шляхом регуляторних заходів та через Фонд енергоефективності; здійснювати політичні заходи для заохочення інвестицій у виробництво відновлюваної енергії; розпочати реформу сектору централізованого теплопостачання та запровадити обов'язкові критерії енергоефективності для державних закупівель; Вжити заходів для досягнення ціноутворення на енергію, що відбиває витрати, зокрема, шляхом поступового скасування зобов'язань щодо державних послуг і заміни їх цільовою підтримкою вразливих споживачів енергії; Покращити незалежне та ефективне функціонування енергетичного регулятора, що призведе до послужного списку справедливого та прозорого прийняття рішень, щоб забезпечити належне функціонування енергетичних ринків.
21. Транс'європейські мережі	Проводити аварійно-ремонтні роботи та планувати модернізацію критичної інфраструктури; враховуючи потребу у відбудові в районах, які сильно постраждали від війни, та забезпечити кращий зв'язок із державами-членами ЄС, зокрема через ефективніші залізничні та автомобільні пункти перетину кордону TEN-T, а також електричні з'єднання; Продовжити узгодження та імплементацію нормативної бази ЄС TEN-T та TEN-E. Розвивати адміністративну спроможність та розширювати підготовку проєктів, щоб забезпечити реалізацію проєктів транспортної та енергетичної інфраструктури відповідно до стандартів ЄС.
27. Довкілля та зміни клімату	Забезпечити міжгалузеву інтеграцію дій щодо навколишнього середовища та клімату в планах реконструкції країни, визначити стратегію зеленої реконструкції для ключових секторів та визначити пріоритетність відповідного законодавства та стандартів ЄС у його Національній програмі прийняття Acquis (NPAA); Прийняти первинне та вторинне законодавство для продовження реформ, започаткованих у acquis щодо водних ресурсів та управління відходами. Прийняти закон про контроль за навколишнім середовищем та законодавство, яке гармонізує з acquis про промислові викиди; Прийняти закон про клімат та розпочати оновлення своєї довгострокової стратегії низьких викидів відповідно до рамок ЄС до 2030 року.
Кластер 5: Ресурси, сільське господарство та згуртованість
11. Аграрна галузь і сільський розвиток	Завершити свою національну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2023—2030 роки, доповнюючи план дій з відновлення галузі, та розпочати її реалізацію; Продовжити приведення свого законодавства у відповідність до acquis ЄС щодо сільського господарства та розвитку сільських територій, зосереджуючись на вимогах, що випливають з Угоди про асоціацію, та зміцнити адміністративну спроможність для розробки політики на основі фактичних даних; Контролювати та розширювати реєстрацію фермерських господарств у Державному аграрному реєстрі та систематично використовувати його для всіх програм фінансової підтримки, вживати підготовчих заходів для створення платіжної агенції, яка відповідає вимогам ЄС, і мережі облікових даних фермерських господарств.
12. Харчова безпека, ветеринарія та фітосанітарія	Продовжувати впроваджувати та оновлювати стратегію узгодження та імплементації acquis ЄС для виконання вимог Угоди про асоціацію, з акцентом на здоров'я тварин та фітосанітарні заходи; Прискорити інтеграцію ринку ЄС за допомогою проєкту пілотної системи контролю торгівлі та експертної системи ЄС (TRACES) і подальшого поширення її використання на всю країну; Підвищити безпечність харчових продуктів шляхом реформування органів безпеки харчових продуктів (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного агентства з ідентифікації і реєстрації тварин та уповноважених лабораторій), посилення контролю безпечності харчових продуктів та впровадження надійного епіднагляду та вакцинації.
13. Рибальство	Реалізувати національну стратегію розвитку секторів рибальства та аквакультури до 2030 року відповідно до її плану дій, включаючи приведення національного законодавства у відповідність із acquis ЄС та прийняти цілі та принципи спільної рибальської політики ЄС, зокрема щодо управління ресурсами, інспекцій та контролю, боротися з незаконним, незареєстрованим і нерегульованим (ННН) рибальством; Розвинути адміністративну та інституційну спроможність для управління та контролю за рибальською діяльністю та розпочати створення незалежного агентства з контролю за рибальством на основі передового досвіду держав-членів ЄС; Стати повноправним членом Генеральної комісії з рибальства в Середземному морі (GFCM).
22. Регіональна політика та структурні інструменти	Оновити Державну стратегію регіонального розвитку та модернізувати Державний фонд регіонального розвитку з метою приведення їх у відповідність із процесом відновлення та реконструкції, принципами багаторівневого управління та територіально орієнтованої регіональної політики. Вжити необхідних заходів для впровадження закону про засади регіональної політики, зокрема з огляду на різний вплив війни на регіони України; зміцнити спроможність регіональних і місцевих адміністрацій для підготовки відповідних проєктів розвитку; Посилити координаційну структуру в рамках регіональної політики для забезпечення систематичного та інклюзивного залучення регіональних і місцевих зацікавлених сторін, координаційної ролі Міністерства реставрації та відповідного регіонального кута діяльності Агенції реставрації.
33. Фінансові та бюджетні положення	Надалі зміцнювати адміністративну спроможність та механізм координації між ключовими зацікавленими сторонами в системі власних ресурсів.
Кластер 6: Міжнародні відносини
30. Зовнішні відносини	Гарантувати, що торгова політика відповідає правилам Світової організації торгівлі (СОТ) та Угоди про асоціацію; Перед будь-якою новою двосторонньою торговельною угодою оцінити її вплив у світлі статусу кандидата та майбутнього вступу.
31. Міжнародна та безпекова політика	Працювати над ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та пов'язаних з ним документів, Надалі максимізувати узгодження із заявами Високого представника ЄС та санкціями ЄС (офіційною позицією та діями Ради ЄС у сфері Спільної зовнішньої та безпекової політики); Продовжувати та надалі посилювати політичний діалог з ЄС щодо зовнішньої політики та політики безпеки.
Інші рекомендації
Реформа державного управління	Забезпечити своєчасне приведення чинного законодавства у відповідність із Законом про адміністративну процедуру в усіх сферах його дії; Відновити наймання та процес відбору на основі заслуг, а також запровадити класифікацію посад як передумову для комплексної реформи заробітної плати; Досягти прогресу в розгортанні автоматизованої інформаційної системи управління персоналом по всій країні.
Наявність функціонуючої ринкової економіки	Продовжувати впроваджувати виважену політику, що підтримує макроекономічну стабільність. Забезпечити достатні ресурси для підтримки основних функцій держави, одночасно забезпечуючи стабільність і покращуючи прозорість державних фінансів. Забезпечити стабільність фінансового сектору, в тому числі шляхом усунення зростаючої кількості непрацюючих кредитів; Вжити заходів для покращення бізнес-середовища з метою підготовки до зусиль з реконструкції, зокрема шляхом зменшення регуляторного та адміністративного тягаря, вирішення проблем, пов'язаних з корупцією та верховенством права, а також посилення антимонопольного поля. Вжити заходів для покращення управління державними підприємствами відповідно до рекомендацій ОЕСР, одночасно активізуючи приватизацію; Розробити та реалізувати стратегію залучення та реінтеграції переміщених осіб на українському ринку праці та тих, чия участь була перервана війною, а також для вирішення структурних проблем ринку праці та вжиття заходів для вирішення проблеми неформальної зайнятості та збільшення участі на ринку праці.
Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині Союзу	Продовжити та, коли це дозволить ситуація, прискорити ремонт та відновлення інфраструктури, зокрема відновлення потужностей для передачі та виробництва енергії, у тому числі з відновлюваних джерел енергії, а також комунальних послуг, транспортної інфраструктури, шкіл та закладів охорони здоров'я; Вжити заходів для сприяння інвестиціям, у тому числі для реконструкції, зокрема шляхом удосконалення процесів державних закупівель, зменшення перешкод для впровадження проєктів, реформування процесів планування та зміцнення адміністративної спроможності, необхідної для управління інвестиціями; Вжити заходів для покращення якості освіти та навчання, в тому числі для українців, які повертаються з-за кордону, щоб результати відповідали потребам ринку праці, включно з навичками, необхідними для відновлення. Забезпечити, щоб система освіти також була обладнана для реінтеграції українців, які повертаються з-за кордону.

Громадська думка

В Україні

Загалом українці підтримують вступ до Європейського Союзу.

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році підтримка вступу до ЄС різко зросла. Зокрема, за даними Соціологічної групи «Рейтинг» у перші дні вторгнення (з 24 лютого) відбувся ріст підтримки з 68 % до 86 %, далі ріст продовжився і станом на кінець березня 2022 року підтримка склала 91 % — абсолютний рекорд за всі роки досліджень. Водночас більшість (56 %) переконані, що Україна стане членом Євросоюзу протягом одного-двох років, 23 % — за п'ять років. Також дещо зменшилася кількість тих, хто вірить, що Україна приєднається до Європейського Союзу у дуже короткій перспективі (з 61 % до 56 %), і зросла кількість тих, хто вірить у вступ до Союзу за п'ять років (з 13 % до 23 %).

Дата	Підтримка вступу до ЄС			Агенція
Дата	Так	Ні	Інше	Агенція
Липень 2022	91 %	3 %	6 %	Інфо Сапієнс
Березень 2022	91 %	5 %	4 %	Рейтинг
Березень 2022	86 %	9 %	5 %	Рейтинг
Березень 2015	52 %	12,6 %	22,6 %	Центр Разумкова
Грудень 2014	73 %			DW-Trend
Березень 2014	53 %	28 %		МРІ
Березень 2014	50 %	27 %		GfK
Березень 2014	62 %	38 %		СОЦИС^{[джерело?]}
Лютий 2014	47 %	38 %		СОЦИС
Лютий 2014	41 %	36 %		МРІ
Січень 2014	38 %	29 %	25 %	Соціополіс
Грудень 2013	43 %	30 %	20 %	R&B Group
Грудень 2013	47 %	36 %		ДемІніціативи^{[джерело?]}
Грудень 2013	46 %	36 %		R&B Group
Листопад 2013	39 %	37 %		КМІС
Жовтень 2013	53 %	34 %		Рейтинг
Червень 2013	59 %	24 %		DW-Trend
Березень 2013	50 %	37 %		Рейтинг^{[джерело?]}
Грудень 2012	48 %	32 %		ДемІніціативи
Серпень 2012	32 %	42 %		МРІ
Грудень 2011	40 %	33 %		ДемІніціативи^{[джерело?]}
Листопад 2011	45 %	34 %		Центр Разумкова
Листопад 2011	42 %	40 %		МРІ
Травень 2010	53 %			GfK
Червень 2009	34 %			ЄРМВ
Січень 2008	63 %			BBC News^{[джерело?]}

У Європейському Союзі

Згідно з опитуванням, проведеним компанією Ifop на замовлення Ялтинської європейської стратегії та Фонду Жана-Жореса з 3 по 7 березня 2022 року, у Польщі прихильників вступу України в ЄС аж 92 %, в Італії — 71 %, у Німеччині — 68 %, у Франції — 62 %.

Опитування Flash Eurobarometer, яке провели у квітні в усіх країнах ЄС, свідчить про найбільшу підтримку вступу України до ЄС в Португалії, де це підтримали 87 % респондентів. Далі йдуть Естонія (83 %), Литва (82 %), Польща (81 %) та Ірландія (79 %). Найбільш скептично до вступу України ставляться угорці, де цю ідею підтримують тільки 48 % респондентів (проти — 37 %). Водночас в Угорщині найвища частка населення, яка не визначилась щодо цього питання — 16 % (стільки ж у Франції і Бельгії).

Відповідно до опитування, замовленого Центром «Нова Європа», яке є в розпорядженні Європейської правди, серед тих, хто визначився зі своєю позицією, на користь надання Україні кандидатства висловились 68 % німців, 65 % французів і 65 % нідерландців. Водночас 32 % мешканців Німеччини й по 35 % французів та нідерландців виступають проти такого рішення. Загалом 46 % жителів ФРН підтримують надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, 22 % виступають проти, ще 25 % не визначились із відповіддю, а 7 % не змогли відповісти на питання. Серед мешканців Франції 42 % підтримують надання України статусу кандидата, 24 % не підтримують, 26 % не мають чіткої позиції, ще 9 % не змогли відповісти. У Нідерландах 45 % респондентів підтримують кандидатство України, 24 % — виступають проти, 21 % не зміг обрати відповідь, 10 % — не знають.

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Висновок Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі
Опитувальник ЄС та відповіді на нього для набуття Україною статусу кандидата в ЄС | Євроінтеграційний портал. eu-ua.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.
Усі матеріали за темою "Вступ до ЄС". Європейська правда. Процитовано 6 лютого 2023.

This article uses material from the Wikipedia Українська article Вступ України до Європейського Союзу, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.