Влахо Буковац
Влахо Буковац (хорв.
| Влахо Буковац | ||||
|---|---|---|---|---|
| хорв. Vlaho Bukovac | ||||
|
| ||||
| Автопортрет Влаха Буковаця | ||||
| При народженні | італ. Biagio Faggioni | |||
| Народження | 5 липня 1855[1], 4 липня 1855[2] або 4 серпня 1855[3] Цавтат, Австрійська імперія | |||
| Смерть | 23 квітня 1922[4][5][…] (66 років) | |||
| Бубенечd, Прага, Чехословаччина[7] | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Національна вища школа красних мистецтв | |||
| Діяльність | художник, викладач університету, педагог | |||
| Напрямок | імпресіонізм, пуантилізм | |||
| Член | Сербська академія наук і мистецтв і Сербське вчене товариствоd | |||
| Твори | див. тут | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Галерея мистецтв Вокера, Pavle Beljanski Memorial Collectiond, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Museum of Fine Arts, Splitd, Сучасна галерея і Національна галерея | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Влахо Буковац у Вікісховищі | ||||
Життєпис і творчість
Влахо Буковац народився у Цавтаті поблизу Дубровника. Його справжнє ім'я — Б'яджо Фаджоні (Biagio Faggioni), він походить зі смішаної хорвато-італійської сім'ї, його батько був італійським хорватом із Генуї, а мати — чисто хорватського походження.
Художню освіту Буковац здобував у Парижі (з 1877 року) коштом хорватського політика і письменника Медо Пучича. Навчався у Школі красних мистецтв у Александра Кабанеля. Виставлявся у Паризькому Салоні, де мав успіх у критиків. Під час навчання, а також пізніше Влахо Буковац багато мандрував, в тому числі на Чорне море, до Південної (Чилі і Перу) та Північної Америки.
Хоча Буковац отримав художню освіту в дусі академічної традиції, митець був також добре обізнаний з імпресіонізмом, і у власній творчості прийшов до техніки пуантилізма. На початку XX століття імпресіонізм і пуантилізм були провідним напрямком у живопису країн Західних Балкан: крім Буковаця, в цій манері писали словенські імпресіоністи та Надежла Петрович у Сербії.
З 1893 до 1897 року Буковац жив у Загребі, працюючи здебільшого над пейзажами. Одночасно він став центральною фігурою у мистецькому житті міста, заснував художню школу і брав участь в організації Художнього павільйону, однієї з найбільших хорватських галерей і виставкових зал. У 1893 році він організував першу виставку хорватського мистецтва у Палаці Академії.
Через конфлікти був змушений повернутися до Цавтата, де жив у 1898–1902 роках. Потім Влахо Буковац переїхав до Праги, де в 1903 році був призначений професором Академії витончених мистецтв. Празькому періоду творчості Буковаця притаманні переважно портрети. У Празі художник працював до своєї смерті в 1922 році.
У рідному місті художника Цавтаті в будинку, в якому він народився, відкрито Меморіальний музей. Роботи Буковця експонуються в ряді хорватських музеїв (наприклад, Сучасна галерея в Загребі), у цавтатських церкві святого Миколая і в церкві монастиря Діви Марії Сніжної. У 1994 році хорватський режисер Богдан Жижич зняв кінофільм «Влахо Буковац».
Галерея
-
«Осінній пейзаж» (Jesenji pejzaž) -
«Гусляр» (Guslar) -
«Хай живе король» (Živio kralj) -
Портрет Александра I Карагеоргієвича -
Театральна завіса «Хорватське національне відродження» (Hrvatski preporod), Національний театр (Загреб)
.jpg)
Примітки
Джерела, посилання та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Влахо Буковац |
- Буковач // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Влахо Буковац, художник на www.croatianhistory.net [Архівовано 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bukovac, Vlaho. Moj Život. Zagreb: Književni Jug, 1918. (хор.)
- Kružić-Uchytil, Vera. Vlaho Bukovac: Život i Djelo. Zagreb: Matica Hrvatska, 1968. Expanded second edition: Zagreb: Nakladni Zavod Globus, 2005. (хор.)
- Kružić-Uchytil, Vera. «Prvi nastupi hrvatskih umjetnika na međunarodnoj umjetničkoj sceni od 1896 do 1903 godine.» Peristil 31 (1998): 193–198.
- Zidić, Igor. Vlaho Bukovac. Zagreb: Moderna Galerija, 2000. (хор.)
- Kapičić, Anđe. Bukovac i Crna Gora. Cetinje: Matica Crnogorska, 2002. (сербо-хорв.)
- Rossner, Rachel. ‘"The secessionists are the Croats. They've been given their own pavilion…" Vlaho Bukovac's Battle for Croatian Autonomy at the 1896 Millennial Exhibition in Budapest,' Nineteenth-Century Art Worldwide vol. 6, no.1 (2007) (англ.)
This article uses material from the Wikipedia Українська article Влахо Буковац, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.