Белгра́д, Белґра́д, Білгород (серб.
Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення — бл. 1,7 млн осіб, що є майже четвертою частиною населення Сербії.
Місто Белград | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Фото-колаж Белграда | |||||
Основні дані | |||||
Країна | Сербія | ||||
Засноване | 3 століття до н.е. | ||||
Агломерація | 1 659 440 | ||||
Населення | 1 233 796 (2014) | ||||
Густота населення | 556 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 11000 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 | ||||
Літній час | UTC+2 | ||||
Автомобільний код | BG | ||||
Географічні координати | 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 116,75 м | ||||
Місцева влада | |||||
Мер міста | Александар Шапич | ||||
Вебсторінка | http://www.beograd.rs | ||||
Карта | |||||
| |||||
Белград у Вікісховищі |
На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград», що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів.
Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.
Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська фортеця.
Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.
У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.
Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею Сербського князівства.
У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.[джерело?]
З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).
У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.
Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.
Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.
Клімат Белграда | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 18,4 | 23,9 | 24,9 | 31,4 | 34,2 | 38,2 | 43,2 | 40,2 | 40,1 | 33,7 | 25,0 | 20,2 | 43,2. |
Середній максимум, °C | 4,6 | 6,0 | 12,4 | 19,1 | 23,3 | 26,8 | 29,7 | 29,3 | 24,1 | 18,7 | 12,5 | 6,2 | 17,4 |
Середня температура, °C | 2,2 | 3,1 | 8,5 | 14,3 | 18,3 | 21,9 | 24,3 | 23,9 | 19,3 | 14,5 | 9,1 | 4,0 | 13,6 |
Середній мінімум, °C | −0,1 | 0,3 | 4,5 | 9,6 | 13,4 | 17,0 | 19,0 | 18,5 | 14,4 | 10,0 | 5,6 | 1,7 | 8,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −26,5, | −25,5 | −14,7 | −3,4 | −0,4 | 3,8 | 8,4 | 6,7 | 0,6 | −13 | −14 | −19 | −26,5 |
Норма опадів, мм | 61 | 61 | 57 | 41 | 71 | 94 | 57 | 76 | 46 | 48 | 52 | 58 | 722 |
Джерело: Weather Online |
У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.
Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.
Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).
Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.
Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832 році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869 році, Музей Ніколи Тесли.
У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.
У місті багато парків, найвідоміший із них — Топчидер[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.
Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Белград |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Belgrade |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Белград, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.