«Єва́нгеліє Юди» — ранньохристиянський апокриф, що був виявлений у папірусному кодексі, який датується III–IV ст.
н. е. Кодекс Чакос, названий так за прізвищем батька останньої власниці, віднайшли у 1970-ті роки поблизу єгипетського міста Ель-Мінья. Рукопис складається з 32-х листів (64 сторінки) і містить кілька давніх гностичних текстів перекладених з грецької мови на діалект коптської. Це: Послання Петра Філіпу, Перший Апокаліпсис Якова та список тексту, що названий «Євангеліє Юди». Різні варіанти перших двох апокрифів вже були відомі вченим з гностичної бібліотеки папірусів Наг-Хаммаді, але останній був відомий лише з викривальної праці єпископа Іренея Ліонського «Проти єресей» (близько 180 р. н. е.).
Рукопис був реконструйований та перекладений англійською мовою у квітні 2006 року. Широкого розголосу у ЗМІ та сенсаційності апокрифові додає незвична для традиційного християнського погляду роль Юди, який виступає у ролі головного виконавця волі Ісуса.
Як і попередні знахідки гностичних папірусів Наг-Хаммаді та рукописів Мертвого моря, текст апокрифа став важливим джерелом для вивчення гностичних течій у ранньому християнстві.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Євангеліє Юди, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.