Лівія — північноафриканська країна, що займає частину пустелі Сахара та має вихід до Середземного моря .
Загальна площа країни 1 759 540 км² (17-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 759 540 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни майже в 3 рази більша за площу України; трохи більша за Аляску.
Географія Лівії | |
---|---|
Географічне положення Лівії | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Північна Африка |
Координати | 25°00′ пн. ш. 17°00′ сх. д. / 25.000° пн. ш. 17.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 1 759 540 км² (17-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 1770 км |
Державний кордон | 4339 км |
Рельєф | |
Тип | височинно-низовинний |
Найвища точка | гора Бікку-Бітті (2267 м) |
Найнижча точка | Сабха-Гузаїл (-47 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, вуглеводні, гіпс |
Стихійні лиха | суховії, пилові і піщані бурі |
Екологічні проблеми | спустелювання, дефіцит прісної води |
Офіційна назва — Лівія (араб. دولة ليبيا,ليبيا). Назва країни походить від назви древнього берберського племені, що мешкало в оазах пустелі на захід від долини Нілу і яке давні греки знали як «лібу» або «лібиянс», а давні єгиптяни як «рбв». Однак згодом топонім був забутий і, як правило, стосувався тільки Лівійської пустелі між Триполітанією і плато Феццан на заході та долиною ріки Ніл на сході. Узбережжя на захід від затоки Великий Сирт звалося Триполітанією за назвою головного міста Триполі, а на схід Киренаїкою, аналогічно за назвою міста Кирена. Знову введений у вжиток лише на початку XX століття як назва італійської колонії, до отримання нею незалежності у 1951 році як Лівійське королівство. З 1969 по 2011 рік існувала Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія, в назві якої джамахірія на арабській мові означає народовладдя, термін подібний до європейської республіки.
Лівія — північноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на заході — з Алжиром (спільний кордон — 989 км), на північному заході — з Тунісом (461 км), на півдні — з Нігером (342 км) і Чадом (1050 км), на південному сході — з Суданом (382 км), на сході — з Єгиптом (1115 км). Загальна довжина державного кордону — 4339 км. Лівія на півночі омивається водами затоки Великий Сирт (Сідра) і безпосередньо Середземного моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1770 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Внутрішні води затоки Сідра обмежує умовна лінія на широті 32° 30'. Виключна економічна зона встановлена на відстані 62 морські милі.
Надра Лівії багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, гіпс.
Середні висоти — 423 м; найнижча точка — Сабха-Гузаїл (-47 м); найвища точка — гора Бікку-Бітті (2267 м). На території Лівії переважають пустелі. На півдні — кам'янисте нагір'я Тібесті, гора Бетте (2286 м), на півночі — плато Ель-Ахдар (до 876 м). Площа пустель становить 98 % території, Серір-Каланшо, Ідехан-Мурзук, Ідехан-Убарі тощо. Вздовж узбережжя протягаються низовини Джефара, Сирт і Киренаїка.
Берегова лінія Лівії в центральній частині узбережжя глибоко вдається в сушу, утворюючи затоку Великий Сирт (Сідра), де безплідна пустеля підходить до Середземного моря.
Територія Лівії лежить у тропічному кліматичному поясі, середземноморське узбережжя у субтропічному. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. На більшій частині території країни спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури повітря, на узбережжі взимку вітряна циклонічна погода, що приносить дощі й зменшує температуру. Переважають східні пасатні вітри. Гори Джебель-аль-Ахдар поблизу Бенгазі на узбережжі Середземного моря — найвологіший регіон, 400—600 мм атмосферних опадів на рік.
Лівія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,7 км³.
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 4,7 тис. км² зрошуваних земель.
Невеличкі річки й тимчасові потічки (ваді) півночі країни несуть свої води до Середземного моря Атлантичного океану. Більша частина території країни належить до безстічних областей Сахари.
Численні невеликі пересихаючі озера — себхи.
Земельні ресурси Лівії (оцінка 2011 року):
Ззоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, середземноморське узбережжя — до Середземноморської провінції, пустеля Сахара — до Сахаро-Аравійської провінції.
Лівія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права.
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: тривалий (до 4 діб) жаркий і посушливий південний вітер гіблі з Сахари навесні або восени; пилові і піщані бурі.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
У фізико-географічному відношенні територію Лівії можна розділити на 3 великі райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Лівії |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Географія Лівії, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.