Сирський Олександр Станіславович

Головнокомандувач Збройних сил України (з 2024).

Олександр Станіславович Сирський
Генерал-полковник
Генерал-полковник Сирський (2022).
Загальна інформація
Народження	26 липня 1965(1965-07-26) (58 років) Новинки, Владимирська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	Україна
Alma Mater	Московське вище військове командне училище, Національна академія оборони України
Псевдо	Барс
Військова служба
Роки служби	1986 — т. ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	ГШ ЗСУ
Війни / битви	Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Дебальцеве Битва за Київ Наступальна операція на Харківщині Битва за Бахмут Бої за Авдіївку
Командування
Головнокомандувач Збройних сил України 8 лютого 2024 — т. ч. Попередник Валерій Залужний Командувач Сухопутних військ Збройних сил України 5 серпня 2019 — 8 лютого 2024 Попередник Сергій Попко Наступник Олександр Павлюк 2002—2005 72 ОМБр, командир 2000—2002 72 МД, нач. штабу 1995 19 пНГУ, командир 1993—1995 17 пНГУ, командир батальйону
Нагороди та відзнаки
Сирський Олександр Станіславович у Вікісховищі

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України (2019—2024); командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» (2022—2024); командувач ООС (2019). Герой України (2022).

Народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Кіржацького району Владимирської області (РРФСР). В 1970-х батька Сирського, професійного військового, перевели служити в УРСР і разом зі всією сім'єю переїхав й Олександр. Шкільне навчання закінчував у місті Харкові.

У 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. Розпочав службу з посади командира мотострілецького взводу 426-го мотострілецького полку 25-ї гвардійської мотострілецької дивізії (м. Лубни Полтавської області).

У 1993—1995 роках — командир мотострілецького батальйону 17-го полку 6-ї дивізії Національної гвардії України. Згодом командир 19-го полку цієї ж дивізії (базувалися на території Чугуївської міськради Харківської області).

У 1996 році закінчив з відзнакою Академію ЗСУ (оперативно-тактичний рівень).

У 2000—2002 роках — начальник штабу, перший заступник командира 72-ї механізованої дивізії 8-го армійського корпусу.

У 2002 році призначений командиром 72-ї механізованої бригади, утвореної у тому ж році в результаті скорочення 72-ї механізованої дивізії.

У 2005 році закінчив Національну академію оборони України (оперативно-­стратегічний рівень) із золотою медаллю.

Дослужився до звання генерал-майора.

Станом на 2013 рік був першим заступником начальника Головного командного центру ЗСУ, був долучений до тодішніх процесів співпраці з НАТО. У листопаді 2013 року Сирський від імені Міністерства оборони у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу обговорював зміни в українській армії відповідно до стандартів НАТО.

Російсько-українська війна

З початком бойових дій на Сході України був начальником штабу АТО. Зокрема, був одним з головних командирів сил АТО під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року, разом з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком виїжджали до самого міста. Був причетний до керування боями у Вуглегірську, селі Рідкодуб та невдалої спроби відбити Логвинове. Він же координував вихід українських військових з Дебальцева. Під його управлінням здійснювалися підриви можливих шляхів переходу через річку Карапульку. Однак керівник сектора, за словами генерала, не дав провести всі підриви, через що переправи були захоплені супротивником. Саме сформована Сирським група «Барс» прикривала вихід ЗСУ з Дебальцевого.

За бої на Дебальцевському плацдармі Олександр Сирський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня й згодом отримав звання генерал-лейтенанта.

2016 року він очолював Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, який координує оперативні дії різних українських силовиків на Донбасі. А 2017 року був командиром всієї Антитерористичної операції на Сході України, яку згодом замінила Операція об'єднаних сил.

6 травня 2019 року призначений командувачем Об'єднаного оперативного штабу ЗС України, на цій посаді його замінив Володимир Кравченко.

5 серпня 2019 року призначений командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. Представлений особовому складу начальником Генерального штабу 19 серпня, у штабі командування Сухопутних військ.

23 серпня 2020 року отримав звання генерал-полковника.

Російське вторгнення в Україну

 

З початком російського вторгнення в Україну — командувач оборони Києва. Навколо Києва звів два кільця оборони та призначив командувачів секторів оборони з повноваженнями прийняття тактичних рішень. У лютому-березні 2022 року, аби перешкодити просуванню окупаційних військ до Києва, за рішенням Сирського зруйновано мостові переходи в Київській області. Так, 26 лютого 2022 року підірвано дамбу на річці Ірпінь у Козаровичах, що призвело до затоплення позицій російської армії, також висаджено в повітря ворожий понтонний міст. Внаслідок цих дій стрімкий російський наступ на Київ провалився. За успішну оборону столиці та звільнення Півночі України 18 березня 2022 нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня, а 5 квітня 2022 року отримав найвищу державну відзнаку Героя України.

Влітку 2022 року був одним із командувачів контрнаступом ЗСУ на Харківщині, в результаті якого окупаційні сили спочатку були відкинуті від Харкова на відносно безпечну відстань, що перевищує дальність артилерійського вогню, затим Сили оборони рушили далі на Балаклію – Ізюм – Святогірськ – Лиман – Кремінну.

У 2022—2023 рр. — командувач ОСУВ «Хортиця». Восени 2022 – навесні 2023 керував обороною Соледару та Бахмута.

Головнокомандувач Збройних сил України

 

8 лютого 2024 року Олександр Сирський призначений Головнокомандувачем Збройних Сил України.

• генерал-майор (20 серпня 2009)
• генерал-лейтенант (5 грудня 2016)
• генерал-полковник (23 серпня 2020)

• Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 квітня 2022) — за особисту мужність, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України
• Хрест бойових заслуг (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі
• Орден Богдана Хмельницького I ст. (11 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
• Орден Богдана Хмельницького II ст. (18 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
• Орден Богдана Хмельницького III ст. (14 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України
• У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ.

Батьки мешкають у місті Владимир (Російська Федерація). Там само живе й рідний брат — Олег Сирський, громадянин РФ, працює охоронцем у місцевому супермаркеті.

Дружина — Тамара Іванівна Харченко. Сини Антон та Олександр.

Пасербок — Іван Сирський, проживає в Австралії. З його матір'ю генерал розлучився у 2009 році, після чого вона з новим чоловіком емігрувала на інший континент.

Особистість Олександра Сирського як нового головнокомандувача викликала занепокоєння серед медіа та українських військових. З одного боку, його хвалять за ретельне планування та дисципліну, на його рахунку успішна оборона Київщини, контрнаступ на північ від Харкова та Слобожанська наступальна операція, а з іншого — виснажлива й неоднозначна битва за Бахмут, яка завдала українському війську значних втрат. Бої за Бахмут, Кліщіївку, Соледар і Курдюмівку породили уявлення про Сирського як про командира, що не рахується з втратами.

До битви за Бахмут західні медіа називали його досвідченим і шанованим командиром, але на момент призначення вони були менш компліментарні, наприклад, Politico заявило про суперечну репутацію офіцера й назвало Сирського «м'ясником» та «генералом 200».

• Генерал-полковник ЗСУ для захисту Києва від росіян створив два кільця оборони, — The WP (фото) // Фокус : журнал. — 2022. — 24 серпня.
• Генерал Сирський у звільненій Балаклії на Харківщині, вересень 2022 року на YouTube
• «Залужний пішов, „м'ясник“ прийшов»? За що західні ЗМІ хвалять і критикують Сирського, BBC News Україна, 09.02.2024 року.
• A New General Takes Over as Ukraine Struggles on the Battlefield (Новий генерал вступає на посаду, поки Україна бореться на полі бою), Нью-Йорк таймс, 8 лютого 2024 року.
• Zaluzhny is out, the ‘butcher’ is in (Залужний пішов, «м'ясник» прийшов), Politico, 8 лютого 2024 року.