Сергі́й Іва́нович На́єв (30 квітня 1970(19700430), Могилів-Подільський, Вінницька область, УРСР) — український військовик, генерал-лейтенант.
Герой України (2022).
Сергій Наєв Наєв Сергій Іванович | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||||||||
Народження | 30 квітня 1970 (53 роки) Могилів-Подільський, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР → Україна | ||||||||||||||||||
Alma Mater | Московське вище військове командне училище (1991) Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2007) | ||||||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||||||
Приналежність | СРСР → Україна | ||||||||||||||||||
Вид ЗС | Збройні сили | ||||||||||||||||||
Формування | |||||||||||||||||||
Війни / битви | |||||||||||||||||||
Командування | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||||
Наєв Сергій Іванович у Вікісховищі |
З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — командувач Сил оборони України (24 лютого 2022) (сукупності оперативних угруповань силових структур та добровольчих формувань, які беруть безпосередню участь у бойових діях).
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ.
Народився 30 квітня 1970 року у місті Могилів-Подільський Вінницької області.
З 1987 по 1991 рік навчався у Московському вищому загальновійськовому командному училищі.
В 1991—1993 роках проходив службу на посаді командира мотострілецького взводу в одному зі з'єднань Західної групи військ НДР, після чого прибув в Україну.
У Збройних силах України — з травня 1993 року. В 1990-х і на початку 2000-х служив на різних посадах у Західному та Південному оперативних командуваннях.
У складі 7-го механізованого полку 24-ї механізованої дивізії командував взводом, потім розвідувальною ротою, а згодом — батальйоном.
Був командиром 820-го механізованого полку 128-ї дивізії.
На початку 2000-х був командиром 28-ї окремої механізованої бригади.
У 2006—2007 роках був слухачем факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. Як кращий випускник нагороджений відзнакою — Мечем Королеви Великої Британії, яку отримав з рук посла цієї держави в Україні.
З 2007 до початку 2014 року обіймав різні керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних Сил України.
У 2014 році був керівником сектора «Б» під час боїв за Донецький аеропорт.
Станом на початок 2015 року — начальник штабу оперативного командування «Південь».
З 2015 по 2017 роки був командувачем оперативного командування «Схід».
У званні генерал-лейтенанта в кінці 2017 — на початку 2018 обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
7 березня 2018 року начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко представив Сергія Наєва як новопризначеного заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року безпосередньо під керівництвом генерал-лейтенанта Сергія Наєва сплановано й організовано застосування Збройних Сил України та інших сил оборони на Південному напрямку. Він організував і постійно здійснює фахове командування діями підлеглого особового складу й частинами, переданими в оперативне підпорядкування, на найбільш важливих напрямках.
З 16 березня 2018 до 6 травня 2019 — командувач Об'єднаних сил, був заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
6 травня 2019 року указом президента звільнений зі займаної посади.
27 березня 2020 року — командувач Об'єднаних сил Збройних Сил України.
11 лютого 2024 року Сергій Наєв був звільнений з посади Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України.
Слідчий комітет РФ порушив щодо Наєва кримінальну справу за так звані «злочинні накази», які призвели до загибелі людей на Донбасі.
Одружений, виховує двох синів та доньку. Згідно з відкритими даними в деклараціях, дружина Наєва Наталія Михайлівна — старша медична сестра променевого відділення військової частини в м. Дніпро. Сини — Дмитро та Владислав, дочка — Євгенія.
2018 року, після призначення командувачем ООШ, «24 канал» та видання «Депо» написали, що батько Наєва Іван Костянтинович, 1938 р.н., та брат Наєв Максим Іванович, 1975 р.н., мешкали в тимчасово окупованому Росією Криму в Сімферополі. Брат працював у регіональному підрозділі Пенсійного фонду Росії. Також повідомлено, що Максим народився в місті Потсдамі (НДР) у родині військовослужбовця, який проходив військову службу у Групі радянських військ у Німеччині.
20 березня 2018 року в інтерв'ю Наєв підтвердив, що в Криму проживає його молодший брат. Після смерті батька 2013 року брат Максим продав батькову квартиру та визначену суму спадку переказав Сергієві, про що зазначено в електронній декларації. Наєв підтвердив, що він народився в Могилеві-Подільському на Вінниччині та що підтримує родинні зв'язки з братом у Криму. Він наголосив, що не допускає можливості шантажу з боку російської влади.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Наєв Сергій Іванович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.