Верхня Австрія

Столиця і найбільше місто — Лінц.

Верхня Австрія
нім. Oberösterreich
Герб Верхньої Австрії Прапор Верхньої Австрії
Федеральна земля: Верхня Австрія
Адм. центр	Лінц
Країна	Австрія[1]
Країна	Австрія
Межує з: сусідні адмінодиниці Південночеський край[2] Баварія Нижня Австрія Зальцбург Штирія
Населення
- повне	1 405 986 чол.
- густота	117 чол./км²
Площа
- повна	11 980 км²
Висота
- максимальна	343 м
- мінімальна	343 м
Голова Уряду	Йозеф Пюрінгер
Вебсайт	land-oberoesterreich.gv.at
ISO 3166-2	AT-4
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхня Австрія

Площа території 11 980 км² (4-а за величиною земля Австрії).

Більшу частину території займають гори й пагорби. На півночі та північному сході знаходиться низькогір'я (400–900 м) Мюльфіртель, яке є складовою південного краю кристалічного Чеського масиву. Між цим масивом та Східними Альпами розташована низовинна смуга — Інфіртель. На південь від Дунаю починається північне передгір'я Альп, яке здіймається на 300–800 м й розділено кількома невеликими річками: Траун, Кремс, Штайр і Еннс. Найпівденніша частина Верхньої Австрії — Східні Альпи з найвищою вершиною — горою Дахштайн (2995 м). Тут же знаходяться і крайні східні льодовики Альп. Основні водні артерії — це річки Дунай (111 км), Траун (132 км), Енс (90 км), Інн (68 км) та Штайр (67 км). У північних передгір'ях Альп знаходяться озера Аттерзее (45,9 км²), Траунзее (24,5 км²), Мондзее (14,2 км²) і Галлштаттерзее (8,4 км²). Водний простір займає 2,11 % всієї території або 252 кв.км.

Клімат землі Верхня Австрія — помірний континентальний. Середня річна температура становить 7- 9°C. В горах на висоті понад 2000 м — 1°C. Річна норма опадів — від 750 до 800 мм, у передгір'ях Альп — до 1000 мм, а на висоті понад 1500 м — 2000 мм. Сніг у гірських районах тримається до 7-8 місяців.

Люди заселяли територію сучасної Верхньої Австрії вже в добу палеоліту. За часів Римської імперії округа на південь від Дунаю була частиною провінції Норік. У VI-VII століттях східну частину краю заселили баварці, а південно-східну — слов'яни. 788 року землі між містами Інн та Енс увійшли до складу франкської держави Карла Великого.

Адміністративно земля розділена на 15 округів, три міста земельного підпорядкування та 444 громади.

Міста земельного підпорядкування

1.   Лінц
2.   Штайр
3.   Вельс

Округи

4. Браунау-ам-Інн
5. Ефердінг
6. Фрайштадт
7. Гмунден
8. Гріскірхен
9. Кірхдорф-ан-дер-Кремс
10. Лінц-Ланд
11. Перг
12. Рід-ім-Іннкрайс
13. Рорбах
14. Шердінг
15. Штайр-Ланд
16. Урфар-Умгебунг
17. Феклабрук
18. Вельс-Ланд

У регіоні проживає близько 1,4 млн людей. Лінц — третє за величиною місто Австрії після Відня та Граца. Тут проживає близько 30% всього населення Верхньої Австрії. Густота населення — 115 осіб на км².

80% жителів регіону — католики.

У Верхній Австрії проживає 17% всього населення Австрії або 1,4 млн людей (усього в Австрії проживає 8,2 млн людей). За кількістю населення Верхня Австрія поступається тільки Нижній Австрії (1,58 млн) і Відню (1,6 млн). Працездатне населення землі становить близько 700 тис., з яких близько 61% зайнято у сфері послуг (включаючи торгівлю й туризм), 33% — у промисловості та 6% — у сільському й лісовому господарстві. Безробіття у 2007 році становило 3,6%, що нижче за середній показник по країні (6,2%).

Промисловість

 

Верхня Австрія — найважливіший промисловий регіон країни. Тут розміщено понад 700 крупних підприємств, а доля промислового виробництва становить 23 % (2001). Основні промислові центри — Лінц, Браунау-на-Інні, Інн, Траун. Основні галузі: сталеливарна й целюлозна промисловість, машинобудування, кольорова металургія.

Економіка Верхньої Австрії характеризується сполученням низки крупних компаній та безлічі дрібних і середніх підприємств. На території землі діє понад 42 тис. компаній. Доля землі у ВВП країни становить 16 %, а у виробництві промислових товарів — 22 %. Провідною галуззю економіки є сфера послуг. Близько 44 % валового внутрішнього продукту землі формується у цьому секторі. У Лінці знаходиться найбільший суднобудівний завод Австрії. Найпотужнішими компаніями є: «Фест-Альпіне Шталь» (виробництво сталі й прокату), «Сіменс ФАІ» (виробництво обладнання для підприємств металургійної промисловості), «BMW Motoren» (виробництво двигунів), «ХАБАУ» (будівництво), «Штаєр-Моторс» (виробництво дизельних двигунів).

Сільське господарство

Незважаючи на те, що кількість зайнятих у сільському господарстві жителів регіону досить мала (7,1 %), загальна продуктивність цієї галузі значно зросла. Зернові культури обробляються в долинах Іннвіртелс та Еннс. Окрім того, важливе значення мають тваринництво й вирощування фруктів.

Завдяки географічному розташуванню (долина Дунаю) значна частина території землі є придатною для сільського господарства. 47 % придатних для сільського господарства площ — це луки, з яких 60 % розташовані у гірській та гористій місцевості. У цих районах знаходиться половина всіх сільськогосподарських підприємств Верхньої Австрії. Зареєстровано понад 30 тис. підприємств, які обробляють близько 570 тис. га. Верхня Австрія є основним виробником м'ясомолочних продуктів у країні. На її долю припадає 32 % молока, 30 % яловичини та 38 % свинини, що виробляються в Австрії.

Туризм

Кількість туристів, які щорічно відвідують Верхню Австрію становить понад 7 млн чоловік. Основні центри туризму розміщені в районі Зальцкаммергута. Найпопулярнішими є такі курорти як Санкт-Вольфганг, Шлірбах, Гальштат. Широко розвинуті гірськолижний, водний, кінний та піший види туризму.

За кількістю ночівель іноземних туристів земля займає четверте місце у країні (За кількістю ночівель іноземних туристів Австрія посідає шосте місце в Європі, а за прибутками від туризму на душу населення — перше), причому 85 % ночівель припадає на сільську місцевість. В середньому за рік Верхню Австрію відвідує 1,9 млн туристів. Особливу увагу туристів приваблюють відомий курорт Зальцкаммергут, популярний своїми озерами; національний парк Калькальпен, район Заувальд тощо. На території Верхньої Австрії знаходиться велика кількість історичних і культурних пам'яток.

 

Монастирі й абатства

У Верхній Австрії знаходиться велика кількість старовинних монастирів:

• Мондзее — колишній монастир ордена бенедиктинців, найстародавніший монастир у Верхній Австрії (748).
• Ламбах — абатство ордена бенедиктинців (1056).
• Райхерсберг — абатство августинців (1084).
• Енгельсцелль — монастир ордена траппістів (1293).
• Вільхерінг — абатство ордена цистерціанців (1146)
• Монастир святого Флоріана — абатство августинців (1071).
• Кремсмюнстер — абатство ордена бенедиктинців (777).