Швабія (нім.
Чіткої межі ця місцевість не має і багато хто інтерпретує її по-своєму. Деякі обмежують Швабію тільки німецькою територією, інші зараховують сюди німецькомовні регіони Франції і Швейцарії. Окрім Швабії шваби зустрічаються в північній Швейцарії і північно-східній Франції (область Ельзас), і невеликими групами уздовж придунайських країн — Сербії, Словенії, південної Угорщини, Румунії. У Франції і Швейцарії часто словом «шваби» позначаються німці взагалі.
У Баварії є також адміністративний округ Швабія.
У давнину тут жили кельти, витіснені в I столітті до Р. Х. на правий берег Рейну германським плем'ям свевів. Хоча ще Тіверій в 15 році до Р. Х. заснував на південь від верхів'їв Дунаю провінцію Реція, проте лише близько 100 року після Р. Х. римляни тут міцно утвердилися й заснували між ріками Рейном, Ланом і Дунаєм так звані Agri decumates. У III столітті сюди прийшли з північного сходу алемани і оволоділи країною. Алемани і свеви скоро злилися в один народ, хоча назва алеманів більше збереглося за населенням, що живе на захід від Шварцвальда, а свеви — на схід від гір. Після поразки при Цюльпіху в 496 році алемани підкорилися франкським королям, але зберегли самостійних герцогів (герцогство Алеманія).
Починаючи з VII століття в Швабії поширюється християнство, чому особливо сприяють монастирі в Сент-Галлені, Рейхенау, Мурбаху та інші. У Констанці і Аугсбурзі засновуються єпископства. Повстання герцога Теобальда проти Піпіна в 746 році було поборено і спричинило ліквідацію герцогського статусу і включення багатьох швабських володінь до складу королівських маєтностей. Для управління країною був призначений граф, королівський намісник.
При наступниках Карла Великого, з ослабленням королівської влади, посилилося значення намісника. У результаті на території Швабії на початку X століття було утворено герцогство.
У Х-ХІІ ст. на місці завойованої франками Алеманії виникло одне з племінних герцогств — Швабія, за владу в якому йшла жорстока боротьба між Бурхардінгами та Аголольфінгами. На півдні кордони герцогства просувались до К'явенни (в межах сучасної Італії). Столиці Швабія, як і решта племінних герцегств Х-ХІІ століття, не мала. Монети чеканились у Цюриху та Брайзаху, а збори феодальної знаті проходили в місті Ульм. В містах Кур та Аугсбург правили єпископи. Найбільшими культурними і релігійними центрами були монастирі Святого Галла та Рейхенау, що розташовані на березі Боденського озера. Наприкінці ХІ століття герцогами Швабії стала династія Гогенштауфенів.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Швабія, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.