1919 Сен-Жерменський Мирний Договір

Сен-Жерменський мирний договір
Тип	мирна угода
Підписано	10 вересня 1919
Місце	Сен-Жерменський палац
Медіафайли у Вікісховищі

Делегацію Німецької Австрії на переговорах очолював державний канцлер Карл Реннер.

Договір став документом, який підсумовував результати Першої світової війни для Німецької Австрії як частини колишньої Австро-Угорської імперії (для іншої частини — Угорщини — цю ж роль відіграв Тріанонський договір).

Сен-Жерменський договір констатував розпад Австро-Угорської імперії, що відбувся після капітуляції Австро-Угорщини 27 жовтня 1918 року на низку самостійних держав — Німецьку Австрію (з 12 листопада 1918 року — Австрійська Республіка), Угорське королівство, Чехословацьку республіку, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (з жовтня 1929 року — Югославія).

Згідно з договором здійснено територіальні зміни:

• колишні провінції імперії Богемія, Моравія і Сілезія переходили до Чехословаччини (1939 року частина Тешинського району Сілезії тимчасово відійшла (була анексована) до Польської республіки);
• Бургенланд переходив від Королівства Угорщина до Австрійської республіки (1921 року частину цієї території з містом Шопрон (Еденбург) повернуто Угорщині);
• Королівство Італія отримало південну частину Тиролю;
• Ігноруючи рішучу вимогу Буковинського народного віча у Чернівцях 3 листопада 1918 року про приєднання української частини Буковини до складу єдиної Української держави, її передали Румунському королівству (ст. 59 Договору);
• Було проігноровано також рішення Собору Русинів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання цього краю до УНР, і Карпатську Україну включили до складу Чехословацької республіки. Це викликало рішучі протести урядів ЗУНР, УНР та УСРР. Згідно зі ст.53 Договору Австрія, з підтвердженням вже вчиненими діями Союзниками та Асоційованими силами, визнає повну незалежність Чехо-Словацької держави, яка включатиме автономну територію Русинів на південь від Карпат. (див. Підкарпатська Русь).

Договір гарантував права національних меншин, у тому числі й українців, на території Чехословацької республіки і Королівства Румунія.

За Сен-Жерменським договором:

• Відень визнавав незалежність Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, Чехословацької республіки, а також усі мирні договори з центральними державами, кордони Болгарського царства, Грецького королівства, Польської республіки, Королівства Румунія, Угорського королівства, Чехословацької республіки і Королівства Сербів, Хорватів і Словенців;
• Австрійська республіка зобов'язувалася виконувати будь-які ухвали держав-переможниць щодо її колишніх володінь, приналежність яких не була визначена у договорі (це стосувалося, у першу чергу, Галичини, яку невдовзі остаточно приєднали до Польської республіки);
• У погодженні з постановами Версальського мирного договору Сен-Жерменський мирний договір зобов'язував Австрійську республіку відмовитись від прав у Марокко, Єгипті, Сіамі та Китаї;
• Австрійська республіка визнавала незалежність територій, які раніше входили до Російської імперії, і скасування Берестейського договору, а також право Росії на репарації з Австрії;
• Договір забороняв аншлюс, тобто приєднання Австрійської республіки до Німецької держави або іншої країни;
• Воєнні статті договору встановлювали чисельність австрійських збройних сил у 30 тисяч чоловік, їй заборонялось мати військово-морський флот і військову авіацію;
• Австрія зобов'язувалась передати переможцям у рахунок репарацій весь торговельний і риболовецький флот;
• Сен-Жерменський мирний договір містив у собі статут Ліги Націй, Міжнародного бюро праці.

Договір створив ряд нових територіальних проблем та посилив незадоволення держав, які зазнали поразки у Першій світовій війні 1914-1918. Підписання договору без участі більшовицької Росії (кваліфікувала договір як реакційний та імперіалістичний) згодом дало можливість комуністичному режиму СРСР приєднатися до антиверсальських акцій нацистської Німеччини і навіть вступити з нею в безпосередню змову проти народів Східної Європи.

Договір припинив чинність після аншлюсу Австрійської республіки з нацистською Німеччиною 1938 року.

• Віднянський С. В. Сен-Жерменський мирний договір 1919 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 531. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Література

• О. С. Пархомчук. Сен-Жерменський мирний договір 1919 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

• Сен-Жерменський мирний договір 1919 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Віртуальна Русь
• «Укроп»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Текст Сен-Жерменського мирного договору (англ.)
• Treaty of Saint-Germain 1919 // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)