Повітряні Сили Російської Федерації

З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.

Військово-повітряні сили Російської Федерації
рос. Военно-воздушные силы Российской Федерации
Велика емблема Військово-повітряних сил Російської Федерації
На службі	7 травня 1992 — дотепер
Країна	Росія
Належність	ЗС Російської Федерації
Вид	повітряні сили
Роль	панування в повітрі, повітряна розвідка, авіаційна підтримка
Чисельність	280 000 військовиків (2014)
У складі	МО Російської Федерації
Гарнізон/Штаб	Москва
Штандарт	блакитний
Війни/битви	Громадянська війна в Таджикистані Осетинсько-інгуський конфлікт Перша чеченська війна Вторгнення бойовиків до Дагестану (1999) Друга чеченська війна Російсько-грузинська війна 2008 Російська агресія в Україні 2014 Інтервенція Росії в Сирію Російсько-українська війна (з 2014)
Вебсайт	structure.mil.ru/structure/forces/air.htm
Командування
Командувач ВПС	генерал-полковник Бондарєв В. М.
Знаки розрізнення
Прапор
Середня емблема
Розпізнавальний знак ВПС Росії
Петличний знак
Медіафайли на Вікісховищі

З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі. Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.

З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.

Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.

З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й масштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.

У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).

Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).

Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.

Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.

У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:

• 1-ше Ленінградське Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Створено на основі 6-ї Ленінградської Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Ленінградський військовий округ). Крім того, в зону відповідальності командування перейшла частина західної території Московського військового округу і вся ударна авіація колишньої 16-ї повітряної армії.
• 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Створено на основі 14-ї армії ВПС і ППО (Сибірський військовий округ).
• 3-тє Червонопрапорне командування ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Створено на основі 11-ї Червонопрапорної армії ВПС і ППО (Далекосхідний військовий округ, що включає територію колишнього Забайкальського військового округу).
• 4-те командування ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Створено на основі двох армій ВПС і ППО - 4-ї (Північно-Кавказький військовий округ) та 5-ї (Приволзько-Уральський військовий округ), поширюючи тим самим свою відповідальність на величезну територію трьох колишніх радянських військових округів.

 

• 1-ше командування ВПС і ППО - підпорядковане Західному військовому округу. Командування у Санкт-Петербурзі.
• 2-ге командування ВПС і ППО - підпорядковане Центральному військовому округу. Командування у Новосибірську.
  • 48-ма авіаційна база армійської авіації (в/ч 45123) — Кам'янськ-Уральський.
• 11-та армія ВПС і ППО - підпорядковане Східному військовому округу. Командування у Хабаровську.
  • 25-та дивізія ППО
• 4-та армія ВПС і ППО - підпорядкований Південному військовому округу. Командування у Ростові-на-Дону.

ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:

• Список втрат військової авіації Росії
• Втрати військової авіації Росії в ході окупації Сирії

• Офіційна сторінка ВПС Росії
• Військово-повітряні сили Росії (структура)
• Військово-повітряні сили Росії на Milkavkaz.net
• Сайт про ВПС РФ
• Скільки бойових літаків має РФ та якими є перспективи російської військової авіації

• (рос.) Енциклопедія військової авіації Росії.