Іл-76 (за кодифікуванням НАТО: Candid — «Відвертий») — радянський важкий військово-транспортний літак, розроблений ОКБ Іллюшина.
Іллюшина">ОКБ Іллюшина.
Іл-76 | |
---|---|
Іл-76МД | |
Тип | Військово-транспортний літак |
Розробник | ОКБ ім. Іллюшина, СРСР |
Виробник | Ташкентський механічний авіазавод, Ульянівський авіазавод |
Перший політ | 25 березня 1971 |
Початок експлуатації | 1974 |
Роки виробництва | з 1973 |
Виготовлено | 950[1] |
| |
Іл-76 у Вікісховищі |
Характеристики | Дані | |
---|---|---|
Назва НАТО | англ. Candid | |
Екіпаж | 6—7 чол. | |
Розмах крила | 50,5 м | |
Довжина | 46,59 м | |
Висота літака | 14,76 м | |
Площа крила | 300 м² | |
Маса, кг | ||
порожнього літака | 40—60 т | |
максимальна злітна | 157—210 т | |
Тип двигуна | 4 х Д-30кп | |
Максимальна тяга | 4 х 12000 кгс | |
Максимальна швидкість | 900 км/год | |
Крейсерська швидкість | 750—800 км/год | |
Практична дальність | 4200 км | |
Практична стеля | 13000 м | |
Запас палива | 109,5 т | |
Витрата палива | ~8 т/год | |
Орієнтовна вартість літака | 27 млн $ US | |
Озброєння | 2х23-мм автомат. гармати ГШ-23Л |
Військово-транспортний літак Іл-76 призначений для транспортування і десантування особового складу, техніки і вантажів різного призначення. Є першим в історії СРСР військово-транспортним літаком з турбореактивними двигунами.
Літак призначений для експлуатації з бетонних та ґрунтових аеродромів із характеристиками міцності не нижче 0,6 Мпа і здатний доставляти вантажі максимальною масою 28—60 тонн на відстань 3600—4200 км з крейсерською швидкістю 750—800 км/год (максимальна маса вантажу, що перевозиться, і дальність польоту залежить від модифікації).
Всі кабіни Іл-76 загерметизовані, що дає можливість перевозити 167 (245 — в двопалубному варіанті) солдатів з особистою зброєю або забезпечити викидання 126 чоловік десантної групи. Літак може транспортувати всю номенклатуру бойової техніки повітрянодесантних підрозділів і велику частину техніки мотострілецьких дивізій.
Вантажна кабіна 24,5 м завдовжки (з яких 4,5 м рампа), 3,45 м завширшки і 3,4 м у висоту. Літак здатний брати на борт до 109 500 літрів палива і долати відстань до 6700 км із середньою витратою пального 9 т на годину. Довжина розгону на зльоті становить 1700 м (1500 м на практиці) — 1800 м (2000 м при повному навантаженні і температурі повітря від +25 °C) метрів, а пробіг при посадці 930—1000 м.
Випробування літак проходив у гарнізоні Кречевіци (Великий Новгород) і там же вперше встав на озброєння ВПС СРСР.
Роботи зі створення першого радянського реактивного військово-транспортного літака почалися в 1967 році. Перший політ дослідного Іл-76 відбувся 25 березня 1971 року. У 1974 завершилися державні випробування й Іл-76 був прийнятий на озброєння ВПС 21 квітня 1976 року.
Істотно, у порівнянні з турбогвинтовими літаками, розширився діапазон швидкостей польоту — з 260 до 825 км/год. Це дозволило скоротити терміни виконання завдань, підняти можливості подолання систем ППО противника, а також поліпшити умови десантування особового складу і бойової техніки.
Нарівні з основними льотно-технічними характеристиками нової авіаційної техніки істотно зросли якість і можливості радіозв'язкового, навігаційного, пілотажного, десантно-транспортного обладнання та озброєння літака. ПНПК-76 дозволив здійснити автоматичний політ за маршрутом, вихід в точку десантування, прицілювання, десантування і захід на посадку в автоматичному або директорному режимі. Обладнання літака дозволило повністю автоматизувати політ в бойових порядках.
Розроблений для Іл-76 комплекс бортового десантно-транспортного обладнання не лише значно розширив номенклатуру вантажів, що перевозилися, у тому числі довгомірної і великогабаритної техніки і стандартних сухопутно-морських контейнерів міжнародного зразка, але і забезпечив їх швидку завантаження-розвантаження без застосування спеціального наземного обладнання. Все це якісно підвищило ефективність транспортних перевезень на Іл-76, особливо при експлуатації літака на необладнаних аеродромах у віддалених районах країни.
Літак побудований за традиційною для важких транспортних літаків схемою однофюзеляжного високоплану із стрілоподібним крилом і однокильовим оперенням. Круглий в перетині фюзеляж розділений на декілька герметичних кабін: кабіна пілотів (у верху носової частини фюзеляжу), кабіна штурмана (під кабіною пілотів), вантажна кабіна і кабіна стрільця кормової гарматної установки.
Десантування особового складу можливе в чотири потоки (два через вантажний люк). Підлога вантажної кабіни обладнаний рольганговими доріжками, що дає можливість завантаження, розвантаження та десантування несамохідних моновантажів.
Рухова система представлена чотирма турбореактивними двигунами на пілонах під крилом. На перших серійних модифікаціях встановлювалися двигуни Д-30КП тягою 12000 кгс. Ці двигуни дають змогу летіти в діапазоні швидкостей 260—850 км/год, що, з одного боку, забезпечує зручні умови повітряного десантування, а з другого боку, високу швидкість крейсерського польоту. У останніх модифікаціях літаків двигуни Д-30КП замінені на ПС-90А-76 тягою 16 000 кгс.
Модифікації Іл-76 є основними літаками військово-транспортної авіації Росії і України. Також перебувають на озброєнні ВПС країн СНД, Алжиру, Індії, Йорданії, Ірану, Іраку, Китаю, Лівії, Північної Кореї і Сирії.
Літаки Іл-76 брали активну участь у війні в Афганістані й показали там свою високу ефективність. За час бойових дій було втрачено дві машини.
Численні комерційні компанії у всьому світі використовують цивільні модифікації Іл-76 для здійснення транспортних перевезень.
Іл-76 використовуються в Російсько-Українській війні. 30 серпня 2023 року, внаслідок атаки українських дронів, на псковському аеродромі було знищено 4 військово-транспортні літаки і ще кілька було пошкоджено.
Загалом побудовано понад 900 літаків для різних країн, у тому числі для Індії, Іраку, Ірану, Сирії і Лівії.
Іл-76МД-90А (Виріб-476) — глибока модифікація літака Іл-76. Його будує Ульянівський завод «Авіастар-СП», що входить до складу ОАК.
Розпорядження Уряду Росії про розробку та організації випуску модернізованої версії Іл-76 в Ульяновську було прийнято 20 грудня 2006 р. З 1972 р. літаки Іл-76 будувалися серійно в Узбекистані, на Ташкентському авіаційному виробничому об'єднанні ім. В. П. Чкалова, де за чотири десятиліття було виготовлено в загальній складності майже 900 таких машин.
Безпосереднім приводом для перенесення виробництва Іл-76 в Росію стали проблеми з реалізацією укладеного у вересні 2005 р. «Рособоронекспортом» великого контракту на постачання 38 літаків Іл-76МД (включаючи декілька літаків-заправників) в КНР. Виявилося, що фактичний стан ТАВОіЧ, що склалося на той час і запропоновані фінансові умови, не дозволяють виконати операцію. Крім того, стало очевидним, що в наступні роки, крім можливих нових комерційних контрактів, виникне серйозна потреба в літаках типу Іл-76 і зі сторони російських операторів, в першу чергу — Міністерства оборони. Для уникнення залежності від заводу, що знаходиться хоч і в дружній, але все ж іншій державі, зваживши всі «за» і «проти», і вирішено було організувати серійне виробництво Іл-76 в Росії, на ульяновському заводі «Авіастар».
При цьому літак, розроблений майже 40 років тому, належало суттєво модернізувати, а всю конструкторсько-технологічну документацію перевести в цифровий вигляд — по суті випустити її по-новій, у вигляді тривимірних цифрових моделей.
До основних заходів з модернізації Іл-76 віднесли заміну двигунів на більш потужні і економічні ПС-90А-76 пермського виробництва (вони були вже випробувані до того часу на експериментальних Іл-76МФ і Іл-76МД-90) та суттєве оновлення комплексу бортового обладнання, в тому числі реалізацію «скляної» кабіни екіпажу. Попутно внесли ряд серйозних конструктивно-технологічних удосконалень. Наприклад, при збереженні профілю і зовнішніх обводів крила ввели нову його конструктивно-силову схему: консоль крила стала нероз'ємною за розмахом, що виготовляється з використанням довгомірних панелей з приклепаними стрингерами (раніше стрингери фрезерувати разом з панелями), а число лонжеронів скоротилося з трьох до двох. Це дозволило забезпечити істотне зниження маси конструкції і отримати виграш у технологічності.
Завдяки застосуванню нового крила і посиленого шасі максимальна злітна маса літака, в порівнянні з раніше випускався на ТАВОіЧ серійним Іл-76МД. була підвищена з 190 до 210 тонн, а максимальне корисне навантаження — з 47 до 60 тонн. Завдяки кращій на 12 % паливній економічності двигунів ПС-90А-76 дальність польоту зросла з 4000 км до 5000 км (з вантажем 52 тонни). Велика тяга двигунів дозволила також поліпшити злітно-посадочні характеристики: довжина розбігу з максимальною злітною масою скоротилася з 1750 до 1600 м.
Для підвищення експлуатаційних якостей допоміжна силова установка ТА-6А була замінена на більш сучасну ТЛ-12А.
Аналоговий пілотажно-навігапіонний комплекс «Купол-І» поступився місцем цифровому — «Купол-111-76М (А)», а аналогова система автоматичного управління САУ-1Т-2Б була замінена цифровою САУ-76, яка забезпечує захід на посадку по II категорії ІКАО та навігацію за правилами RNP і RVSM.
Замість традиційних електромеханічних приладів у кабіні екіпажу тепер застосовується комплексна система електронної індикації і сигналізації (КСЕІС), що включає вісім кольорових многофункціональних рідкокристалічних індикаторів. З'явилася на борту і сучасна супутникова навігаційна система БПСН 2.
Модернізований літак отримав назву Іл-76МД-90А і індекс «476» Тому його іноді називають Іл-476, хоча це позначення не є офіційним
Перший екземпляр був побудований в грудні 2011 року, перший політ відбувся 22 вересня 2012 року.
Міністерство оборони РФ планує в рамках державної програми озброєнь на період до 2020 року придбати кілька десятків літаків Іл-476 у варіантах паливозаправника і військово-транспортного літака.
5 жовтня 2012 р. був підписаний контракт на 39 одиниць 2020 року з поставкою першого літака в 2014 році. Вартість одного літака становить 3.5 млрд руб.
За даними на 24 червня 2022 року в авіаційних катастрофах, інцидентах та інших подіях постраждало 96 літаків типу Іл-76.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) {{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Ilyushin Il-76 |
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Іл-76, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.