Рязань: місто в Росії

Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки Трубіж^[ru]. Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, Ряжськ^[ru]; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».

місто Рязань
город Рязань
Герб Прапор
Рязанський кремль
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Рязанська область
Муніципальний район	Рязанська міськрада
Код ЗКАТУ:	61 401
Код ЗКТМО:	61701000001
Основні дані
Час заснування	1095
Перша згадка:	1301
Статус міста	1095 (?)
Поділ міста	2 адміністративних округи
Населення	▲ 532 772 (2015)
Площа	234 км²
Поштові індекси	390000-390048
Телефонний код	+7 49 12
Географічні координати:	54°37′48″ пн. ш. 39°44′33″ сх. д. / 54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д. / 54.63000000002777767; 39.74250000002777483 39°44′33″ сх. д. / 54.63000000002777767° пн. ш. 39.74250000002777483° сх. д. / 54.63000000002777767; 39.74250000002777483
Часовий пояс	+3
Міста-побратими	див. тут
День міста	остання неділя травня
Катойконіми	рязанці
Відстань
До Москви (км):  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	196
Влада
Вебсторінка	admrzn.ru
Міський голова	Віталій Артьомов
Мапа
Рязань
Рязань у Вікісховищі

Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2015 року становила 532 772 осіб.

Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.

Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км на південний схід від сучасної Рязані (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства перенесено в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, що вказують на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який у 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включено в Московську губернію.

У 1778–1796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.

З 1796 — центр Рязанської губернії.

У 2-й половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопні та інші промислові підприємства.

У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.

На сьогодні Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.

Рязань розділена на 4 міські округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року):

• Желєзнодорожний — 147,3;
• Московський — 176,9;
• Октябрьський — 130,1;
• Совєтський — 71,6.

Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця:

Українці Рязані

19 березня (ст.ст.) 1917 року у Рязані засновано філію Московського українського військового клубу. Її членами стали військовослужбовці-українці Рязанського гарнізону. При філії діяв хор і театральна трупа.

В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. Нині місто дає 60% валової продукції промисловості області.

До Другої світової війни (1939-1945) дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр із переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.

Найбільші підприємства міста:

• Рязанський верстатобудівний завод (металорізальні верстати);
• ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичні машини);
• Рязанський завод автоагрегатів;
• Тяжпресмаш;
• Рязанський радіозавод;
• Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти);
• Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка);
• Теплоприбор;
• Рязколормаш та інші.

Підприємства легкої промисловості: швейна та взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» тощо. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.

У Рязанському районі вирощують зернові та кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.

 

• Громадський:
  • автобус,
  • тролейбус,
  • маршрутне таксі.
  • Рязанський трамвай діяв 2 січня 1963 — 15 квітня 2010
  • Рязанський міський електропотяг
• Залізничні станції:
  • Рязань I
  • Рязань II
• Автодорожній:
  • Через місто прямує автострада М-5 «Урал»

Рязань знаходиться у зоні вологого континентального клімату (Класифікація кліматів Кеппена Dfb)

Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгоспакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.

 

Вищі навчальні заклади Рязані:

• Рязанський державний університет;
• Рязанський медичний університет;
• Рязанська сільськогосподарська академія;
• Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ);
• Рязанський політехнічний інститут;
• Рязанський військовий автомобільний інститут;
• Рязанське вище військове командне училище зв'язку;
• Рязанське повітряно-десантне командне училище;
• Рязанська академія МВС.

Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.

Рязань — значний культурний осередок Росії , тому що тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.

 

Рязанські театри:

• Рязанський державний обласний театр драми;
• Рязанський державний обласний театр для дітей та молоді (Рязанський театр юного глядача);
• Рязанський державний обласний театр ляльок;
• Рязанський обласний музичний театр.

У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.

Крім професійних театрів, у Рязані є аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».

Серед працюючих кінотеатрів Рязані:

• 2 сучасні мережеві кінотеатри «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круїз»;
• «Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності;
• «Малина» — сучасний двозальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.

Рязанські музеї:

• Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник;
• Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна;
• Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна;
• Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін);
• Музей-садиба академіка І. П. Павлова
• Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константинове);
• ГУК «Музей історії молодіжного руху»

Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мисі при злитті річок Трубіж і Либідь.

Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури:

• Успенський собор (1693–1699 рр.), збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров).
• Архангельський собор (на межі XV–XVI ст.). Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р.
• Собор Різдва Христова (до кінця XVII ст. Успенський). Найстародавнішній із храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм був зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилася лише вівтарна частина.
• Архієпископський палац (т.зв. «палац Олега») — одна з найбільших пам'яток допетровської мурованої цивільної архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу була зроблена прибудова.
• Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із ґанком (зодчий Юрій Єршов).
• Консисторський корпус середини XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус.
• Стайні XVII (І.Устінов) — XIX ст.
• Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов.
• Соборна чотириярусна дзвіниця 1789–1840 рр., у стилі класицизму, заввишки 86 м.

Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий із XV ст.):

• Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р.; це маленький п'ятибанний одноапсидний храм із шатровою дзвіницею, збудований на місці храму XVI ст.
• Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря, 1702 р.
• Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря, XVII–XIX ст.
• Мурована огорожа, XVIII ст.

Також на території кремля знаходиться:

• Свято-Духівська церква 1642 р. Двошатрова двоапсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причту  початку XX ст.

Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-ті рр. Із храмів, що збереглися до нашого часу, вирізняються:

• Благовіщенська церква 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був зруйнований за радянських часів, потім відновлений.
• Входоєрусалимська церква 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
• Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль).
• Борисоглібський собор 1686–1687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст.
• Спасо-Преображенська церква на Яру 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
• Покровська церква у Храпово 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм та дзвіниця XIX ст.

Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Різдвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVI–XVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко — трапезна Святого Духа (1688–1689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (1696–1698 рр.).

•  
  Христоріздвяний собор
•  
  На розі вулиць Леніна і Вознесенської
•  
  Борисоглібський собор Рязані. 1686–1687 рр., прибудови — XIX ст.
•  
  Рязанський кремль. У центрі — Архангельський собор (XVI—XVII ст.)
•  
  Палати архиєпископів — «палац Олега», XVII ст.
•  
  Півчий корпус, XVII ст.
•  
  Успенський собор і дзвіниця.
•  
  Свято-Духівська церква. XVII - XIX ст.
•  
  Спасо-Преображенський собор. 1702 р.
•  
  Богоявленська церква. 1647 р.
•  
  Собор Троїцького монастиря. 1695 р.

На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780, здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць, були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля; Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.

Рязань заповнювалася будівлями у стилі класицизму , зокрема, гімназія (нині сільськогосподарський інститут) у 1808-1815 роках; колишні Дворянські збори (центральна частина p; наприкінці XVIII - початку XIX століть), лікарня (1816 року); торговельні ряди (перша половина XIX століття).

За радянських часів Рязань була реконструйована та упорядкована. У 1968 році затверджений генеральний план (архітектор Г. М. Слепих і ін.). У 1950—70-х рр. Були збудовані театрально-концертний зал ім. С. Єсеніна (1956, архітектори І. П. Антипов і ін.), поштамт (1962, архітектори А. І. Кушкін, Н. Н. Істомін), вокзал «Рязань-2» (1967, архітектори Ю. М. Болдичев і ін.), цирк (1971, типовий проєкт).

Масове житлове будівництво у нових мікрорайонах у повоєнний час велося на всіх напрямках, за винятком північного, обмеженого Окою. У 1940—60-х роках були забудовані мікрорайони Гороща та Приокський, у 1960—70-і — Московське шосе; у 1980-х основними районами масової забудови стали Каніщево на північному заході та Дашково-Пісочня на сході.

У 1990-ті роки масове житлове будівництво практично не здійснювалося; будувалися переважно так звані «елітні» будинки. Цілий квартал таких будинків був побудований в історичній частині центру міста за будівлею, спроєктованою на Соборній вулиці для обкому КПРС і добудованою на кошти Центрального банку РФ, що розмістив там своє Головне управління у Рязанській області. У першому десятилітті XXI століття будівництво для широких верств населення знову набрало обертів і здійснюється на незайнятих територіях на околицях міста та на «точкових» місцях.

Пам'ятники — І. П. Павлову (1949, архітектор А. А. Дзержкович) і В. І. Леніну (1957, архітектор І. Є. Рожин), обидва — бронза, граніт, скульптор М. Г. Манізер; Ф. А. Полетаєву (1970, скульптор В. Е. Цигаль, архітектор Л. Р. Голубовський).

Поблизу селища Солотча, адміністративно включеного до складу Совєтського округу Рязані — Солотчинський Покровський монастир (заснований 1390 року). За 50 км від Рязані, на правому березі Оки знаходиться городище Стара Рязань — залишки колишньої столиці Рязанського князівства.

Рязань прославили поет Сергій Єсенін, перший російський нобелівський лауреат Іван Павлов, Костянтин Ціолковський, Іван Мічурін, Іван Пожалостін, М. Є. Салтиков-Щедрін, Олександр Солженіцин, Костянтин Паустовський.

У місті народилися:

• Абашин Владислав Володимирович (нар. 1979) — російський актор театру й кіно.
• Беліцер Володимир Олександрович (1906–1988) — український біохімік, академік АН УРСР.
• Бєлов Антон Сергійович (нар. 1986) — російський хокеїст, захисник.
• Берві Василь Васильович (1829–1918) — російський соціолог, публіцист, економіст і белетрист.
• Гарін Ераст Павлович (1902–1980) — російський актор театру і кіно, режисер, сценарист, народний артист СРСР.
• Журавльов Василь Миколайович (1904–1987) — російський кінорежисер.
• Лаппа Тетяна Миколаївна (1892–1982) — перша дружина письменника Михайла Булгакова.
• Ловцов Михайло Іванович (1850–1907) — російський архітектор, цивільний інженер і викладач.
• Некрасов Борис Володимирович (1920–1978) — російський письменник.
• Павлов Іван Петрович (1849–1936) — російський фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення.
• Полонський Яків Петрович (1819–1898) — російський поет і прозаїк.
• Поривкіна Ольга Василівна (1913—1987) — український радянський геоморфолог та ґрунтознавець, кандидат географічних наук.
• Пугачов Семен Андрійович (1889–1943) — радянський військовий діяч, комкор.
• Фатюшин Олександр Костянтинович (1951–2003) — російський актор.
• Холопов Юрій Миколайович (1932–2003) — російський музикант-теоретик, музикознавець, професор Московської консерваторії.
• Ценін Сергій Сергійович (1884–1964) — російський актор, кінорежисер, сценарист.
• Черепнін Лев Володимирович (1905–1977) — радянський історик.

•   Болгарія — Ловеч (від 1964);
•   Німеччина — Мюнстер (від 1989);
•   Франція — Брессюїр (від 1997);
•   КНР — Сюйчжоу (від 1998);
•   Італія — Алессандрія (від 2006);
•   Польща — Острув-Мазовецька (від 2008);
• невизнана республіка Абхазія — Новий Афон (від 2008).

Також Рязань здійснює співробітництво з містами:

•   Сербія — Крушевац (від 2000);
•   Хорватія — Оміш.
•   Білорусь — Берестя

• Сайт Правительства Рязанской области
• Информационный сервер администрации г. Рязани
• Жёлтые страницы Рязани
• Рязанский городской сайт
• Рязанское информационное агентство «7 новостей»
• Портал Развлечений Рязани
• Город Рязань
• Каталог рязанских предприятий, компаний и фирм
• Фотографії Рязані: фото рязанських пам'ятників и будівель, Успенський собор (він же рязанський Кремль), село Константиново (де родився Сергій Єсенин) тощо
• «Покушение на Россию» — Документальний фільм про вибухи домів в Росії і так званих «навчаннях» в Рязані восени 1999.]
• Запрещенный Фильм «Покушение на Россию»
• Істория герба Рязані^{[недоступне посилання з липня 2019]}