Петрозаво́дськ (рос.
місто Петрозаводськ | |||||
---|---|---|---|---|---|
Петрозаводск | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Республіка Карелія | ||||
Муніципальний район | Петрозаводський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 86401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 86701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1703 | ||||
Статус міста | 21 березня 1777 | ||||
Населення | 280 170 (2019) | ||||
Площа | 135 км² | ||||
Густота населення | 2075,13 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 1850хх | ||||
Телефонний код | +7 8142 | ||||
Географічні координати: | 61°47′ пн. ш. 34°21′ сх. д. / 61.783° пн. ш. 34.350° сх. д. 34°21′ сх. д. / 61.783° пн. ш. 34.350° сх. д. | ||||
Часовий пояс | UTC+3 | ||||
Висота над рівнем моря | 50-60 м | ||||
День міста | Остання субота червня | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | www.petrozavodsk-mo.ru | ||||
Міський голова | І. Ю. Мірошнік | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Також мав назву Шуйський Завод (1703–1704), Петровська Слобода (1704–1777), та під час фінського визволення носив назву Яаніслінна (1941–1944).
Археологічні знахідки у місті свідчать про наявність поселення ще семи тисяч років тому, а за часів середньовіччя тут існувало декілька озерних сіл. Згідно карти, фламандського картографа Абрагамом Ортеліусом наприкінці XVI століття, тут поселення є під назвою Онегаборг на місці сучасного Петрозаводська.
11 вересня 1703 р. князь Меншиков заснував поселення Петровська слобода, за дорученням царя Петра Першого, який потребував нового ливарного заліза для виготовлення гармат і якорів для Балтійського флоту під час Великої Північної війни (1700–1721). Спочатку ливарний завод мав назву Шуйський завод (буквально «завод на річці Шуя»), але за десять років його перейменували на Петровський завод, на честь правлячого монарха. З цієї форми походить теперішня назва міста.
До 1717 р. Петровська Слобода переросла у найбільше поселення Карелії, яке мало близько 3500 мешканців, з дерев'яною фортецю, критий ринок та мініатюрними палацами царя та Меншикова. Найвідомішою пам'яткою міста стала дерев'яна церква святих Петра і Павла, перебудована в 1772 році та реконструйована в 1789 р. Церква зберегла свій первісний іконостас, поки ця реліквія часів царювання Петра не була знищена пожежею 30 жовтня 1924 року.
Після смерті Петра Петровська Слобода зазнала депопуляції, а завод занепав. Він закрився в 1734 році, хоча іноземні промисловці мали мідні заводи поблизу.
Промисловість відродилася в 1773 році, коли Катерина Велика наказала побудувати новий ливарний завод за річкою Лососинка. Призначений для виготовлення гармат для російсько-турецької війни, ливарний завод був названий Олександровським, на честь Олександра Невського, який вважався покровителем краю. Завод було модернізовано та розширено під орудою Чарльза Гаскойна у 1787–96. Місцеві краєзнавці стверджують, що перша промислова залізниця у світі (чавунний колесопровід[ru]) була відкрита для промислового використання Олександрівським ливарним заводом у 1788 році.
Під час муніципальної реформи Катерини 1777 року Петровська Слобода була включена до складу міста, після чого назва була змінена на Петрозаводськ. Тоді був побудований новий центр міста у стилі неокласики, навколо на нещодавно запланованої Круглої площі. В 1784 році Петрозаводськ був достатньо великим, щоб замінити Олонець як адміністративний центр регіону. Хоча імператор Павло скасував Олонецьке намісництво, воно було відроджено як окрема губернія в 1801 році, а Петрозаводськ — його адміністративний центр.
Під час фінської окупації носив назву Яаніслінна (фін. Äänislinna) (1941–1944). Нова назва — буквальний переклад назви Онегаборгу, а Яанінен (фін. Ääninen) є фінською назвою Онезького озера.
Місто розташоване на західному березі Онезького озера (на березі Петрозаводської губи). Відстань до Санкт-Петербурга є приблизно 420 км, до Москви — 1000 км.
Клімат Петрозаводська | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −7,6 | −6,7 | −0,7 | 5,8 | 13,3 | 18,9 | 21,0 | 18,7 | 12,9 | 6,0 | −0,1 | −4,4 | 6 |
Середня температура, °C | −11,1 | −10,1 | −4,6 | 1,8 | 8,3 | 13,8 | 16,2 | 14,5 | 9,3 | 3,3 | −2,6 | −7,5 | 2 |
Середній мінімум, °C | −14,6 | −13,4 | −8,5 | −2,2 | 3,4 | 8,8 | 11,4 | 10,3 | 5,7 | 0,7 | −5 | −10,5 | −1 |
Норма опадів, мм | 30 | 21 | 29 | 33 | 40 | 55 | 64 | 86 | 68 | 63 | 47 | 38 | 574 |
Джерело: climate-data.org |
Місто обслуговує аеропорт Петрозаводськ та залізнична станція на Жовтневій залізниці. Станція Петрозаводськ — великий вузол залізничних ліній (на Санкт-Петербург, Мурманськ, Сортавала, Костомукшу).
Через Петрозаводськ проходить міжнародний туристичний маршрут Блакитна дорога та федеральна автомагістраль E 105 Р21 «Кола» (Санкт-Петербург — Мурманськ — Норвегія). Крім цього Петрозаводськ є початком ряду доріг регіонального значення: А133 Петрозаводськ — Суоярві і Р19 Петрозаводськ — Вознесіння — Оштинський Погост.
Громадський транспорт представлено автобусами і тролейбусами.
Розвинений у місті й водний транспорт: діють Петрозаводський порт та водний вокзал, від якого за маршрутами Петрозаводськ — Кижі, Петрозаводськ — Сінна Губа, Петрозаводськ — Велика Губа курсують судна типів «Метеор» і «Комета». Також до Петрозаводська заходять круїзні теплоходи російських туристичних компаній на шляху на Кижів.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Petrozavodsk |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Петрозаводськ, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.