Норадреналін: хімічна сполука
Норадреналі́н або норепінефрин — гормон мозкової речовини наднирників і нейромедіатор.
Належить до біогенних амінів, до групи катехоламінів. У жінок стимулює скорочення матки, у чоловіків збільшує периферичний судинний опір і систолічний та діастолічний тиск. Норадреналін — біогенний амін, що разом із адреналіном і дофаміном належать до катехоламінів. На відміну від адреналіну, який, здебільшого, проявляє гормональну активність, норадреналін є медіатором, що відіграє трансмітерну роль в адренергічних синапсах ЦНС та ПНС.
| Норадреналін | |
 | |
| Маса | 2,8E−25 кг |
|---|---|
| Стереоізомер для | (+)-norepinephrined |
| Хімічна формула | C₈H₁₁NO₃[1] |
| Канонічна формула SMILES | C1=CC(=C(C=C1C(CN)O)O)O[1] |
| Ізомерична SMILES | C1=CC(=C(C=C1[C@H](CN)O)O)O[1] |
| Встановлена добова доза | 6 міліграм[2] |
| Є активним інгредієнтом в | Levophedd[3] |
| Міжнародна непатентована назва ВООЗ | norepinephrine[4] |
| Наявний у таксона | S. tuberosum, C. monogyna, C. oxyacantha, H. curtad, P. grandiflorad, P. oleracea, M. cavendishiid, A. thaliana, G. max і C. laevigata |
| Застосовується для лікування | Нейрогенний шок[14] |
| Дія препарату залежить від | лінезолід, phenelzined, trimipramined, trimipramined, trimipramined, амітриптилін, амітриптилін, амітриптилін, доксепін, доксепін, доксепін, іміпрамін, іміпрамін, іміпрамін, кломіпрамін, кломіпрамін і кломіпрамін |
| Фізично взаємодіє з | Adrenoceptor alpha 1Ad[16][17], Adrenoceptor alpha 1Bd[16][17], Adrenoceptor alpha 1Dd[16], Adrenoceptor alpha 2Ad[16][17], Adrenoceptor alpha 2Bd[16][17], Adrenoceptor alpha 2Cd[16][17], Adrenergic receptor, beta 3d[16], ADRB3[16][17], ADRB2[17] і Бета-1 адренорецептор[d][17] |
| Категорія безпеки під час вагітності | Australian pregnancy category B3d і US pregnancy category Cd |
 Норадреналін у Вікісховищі | |
У головному мозку людини норадренергічні нейрони знаходяться, переважно, в зонах блакитної плями, гіпокампу та значній частині кори мозку. Функціональну роль норадреналіну як одного з основних медіаторів центральної нервової системи пов'язують із підтриманням рівня активності нервово-психічних реакцій, формуванням когнітивних та адаптивних процесів.
Адренорецептори широко розповсюдженні як у нервовій системі, так і в інших органах і тканинах. Існують декілька підтипів адренорецепторів, що розрізняються за своїми біохімічними, фізіологічними та фармакологічними властивостями.
Взаємодія лігандів (норадреналіну, адреналіну тощо) із бета-адренорецепторами супроводжується активацією аденілатциклази, збільшенням внутрішньоклітинної концентрації цАМФ і через систему цАМФ-залежних протеїнкіназ — стимуляцією відповідних метаболічних процесів та фізіологічних функцій клітини; прикладом таких реакцій є стимуляція адреналіном глікогенолізу в печінці та м'язах і ліполізу в жировій тканині.
У центральній нервовій системі адренорецептори локалізовані як на постсинаптичних мембранах, забезпечуючи передачу нервового сигналу на нейрон або ефекторний орган, так і на пресинаптичних мембранах, гальмуючи за негативним зворотним зв'язком вивільнення норадреналіну в синаптичну щілину.
Норадреналін має складні біохімічні та функціональні зв'язки на пре- та постсинаптичному рівнях із іншими нейромедіаторами та модуляторами функцій центральної нервової системи: ацетилхоліном, серотоніном, дофаміном, нейропептидами тощо.
