Населення Демократичної Республіки Конго.
Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність конголезців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 34,88 ‰ (23-тє місце у світі), смертність — 10,07 ‰ (43-тє місце у світі), природний приріст — 2,45 % (26-те місце у світі) .
Населення Демократичної Республіки Конго | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 79,375 млн осіб |
Густота | 34,1 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0,27 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲2,45 % |
Народжуваність | 34,88 ‰ |
Фертильність | 4,66 дітей на 1 жінку |
Смертність | 10,07 ‰ |
Смертність немовлят | 71,47 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 42,65 % |
• 15–64 років | 54,72 % |
• старіші за 65 років | 2,63 % |
Середня тривалість життя | 56,93 року |
• чоловіків | 55,39 року |
• жінок | 58,51 року |
Статева структура | |
загалом | 0,99 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,02 чол./жін. |
15–64 років | 1 чол./жін. |
після 65 років | 0,73 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | конголезці (заїрці) |
Мови | |
Офіційна | французька |
Народжуваність в Демократичній Республіці Конго, станом на 2015 рік, дорівнює 34,88 ‰ (23-тє місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,66 дитини на одну жінку (23-тє місце у світі). Рівень застосування контрацепції 17,7 % (станом на 2010 рік). Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,9 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2014 рік).
Смертність в Демократичній Республіці Конго 2015 року становила 10,07 ‰ (43-тє місце у світі).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,45 % (26-те місце у світі).
Середній вік населення Демократичної Республіки Конго становить 18,4 року; 18,118,6 (213-те місце у світі): для чоловіків — 18,1, для жінок — 18,6 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 56,93 року (206-те місце у світі), для чоловіків — 55,39 року, для жінок — 58,51 року.
Вікова структура населення Демократичної Республіки Конго, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 24,2 року, жінки — 19 років, загалом — 21,6 року (дані за 2007 рік).
Густота населення країни 2015 року становила 34,1 особи/км² (185-те місце у світі).
Демократична Республіка Конго середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 42,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,96 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
Головні міста держави: Кіншаса (столиця) — 11,587 млн осіб, Лубумбаші — 2,015 млн осіб, Мбужі-Маї — 2,0 млн осіб, Кананга — 1,17 млн осіб, Кісангані — 1,04 млн осіб, Букаву — 832,0 тис. осіб (дані за 2015 рік).
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,27 ‰ (123-тє місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 245,05 тис. біженців з Руанди, 5,59 тис. з Південного Судану, 112,77 тис. з Центральноафриканської Республіки, 34,29 тис. з Бурунді.
У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 1,555 млн внутрішньо переміщених осіб, через збройний конфлікт між урядовими загонами і повстанцями з середини 1990-х років, переважно в східних провінціях.
Демократична Республіка Конго є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Головні етноси (з більш ніж 200) країни: народи банту (монго, луба, конго та інші) — 80 % населення.
Офіційна мова: французька. Інші поширені мови: лінгала — лінгва франка, кінгвана, кіконго, чилуба.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 50 %, протестантизм — 20 %, кімбангізм — 10 %, іслам — 10 %, синкретичні секти і місцеві вірування — 10 % (станом на 2015 рік).
Рівень письменності 2012 року становив 63,8 % дорослого населення (віком від 15 років, що можуть читати й писати французькою, або мовами лінгала, кінгвана, шилуба): 78,1 % — серед чоловіків, 50 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 2,2 % ВВП країни, станом на 2013 рік (157-ме місце у світі). Середня тривалість освіти становить 9 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 8 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2006 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,3 % ВВП країни (123-тє місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 71,47 ‰ (12-те місце у світі); хлопчиків — 75,07 ‰, дівчаток — 67,75 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 693 випадків на 100 тис. народжень (17-те місце у світі).
Демократична Республіка Конго входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, трипаносомоз (сонна хвороба), шистосомози, сказ (станом на 2016 рік).
2014 року було зареєстровано 446,6 тис. хворих на СНІД (17-те місце в світі), це 1,04 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (46-те місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 24,1 тис. осіб (12-те місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 3,7 % (185-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 23,4 % (оцінка на 2014 рік). Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 81,1 % населення в містах і 31,2 % в сільській місцевості; загалом 52,4 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 28,5 %, в сільській місцевості — 28,7 %, загалом по країні — 28,7 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,68 км³ на рік, або 11,25 тонни на одного мешканця на рік: з яких 68 % припадає на побутові, 21 % — на промислові, 11 % — на сільськогосподарські потреби.
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 95,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 90,1 %; частка осіб похилого віку — 5,8 %, або 17,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 63 % населення країни. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,3 %, верхній дециль — 34,7 % (станом на 2006 рік).
Станом на 2013 рік, в країні 61,4 млн осіб не має доступу до електромереж; 9 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 19 %, у сільській місцевості — 2 %. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,016 млн унікальних інтернет-користувачів (143-тє місце у світі), що становило 3,8 % загальної кількості населення країни.
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 28,58 млн осіб (24-те місце у світі). Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. 8,284 млн дітей у віці від 5 до 14 років (42 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Один з найбільших африканських виробників канабісу, переважно для домашнього вжитку; наркоторговці використовують відсутність контролю судноплавства для транзиту псевдоефедрину через столицю; через корупцію і відсутність контролю в банківській сфері, країна уразлива до відмивання грошей (оцінка ситуації 2008 року).
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Демократичної Республіки Конго не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня.
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Населення ДР Конго | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 12 184 000 | — |
1960 | 15 368 000 | +26.1% |
1970 | 20 267 000 | +31.9% |
1980 | 27 019 000 | +33.3% |
1990 | 36 406 000 | +34.7% |
2000 | 49 626 000 | +36.3% |
2010 | 65 966 000 | +32.9% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Демократичної Республіки Конго |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Населення Демократичної Республіки Конго, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.