Букаву: місто в Демократичній Республіці Конго

В місті 241 690 жителів (2009), ще близько 250 тис. живуть в передмістях.

Букаву фр. Bukavu (1966) фр. Costermansville
Основні дані
2°30′00″ пд. ш. 28°52′00″ сх. д. / 2.500000000028° пд. ш. 28.8666666666947797637021722° сх. д. / -2.500000000028; 28.8666666666947797637021722 28°52′00″ сх. д. / 2.500000000028° пд. ш. 28.8666666666947797637021722° сх. д. / -2.500000000028; 28.8666666666947797637021722
Країна	ДР Конго
Адмінодиниця	Південне Ківу Південне Ківу[1]
Столиця для	Південне Ківу (province of the Democratic Republic of the Congo)
Засновано	1901
Площа	60 км²
Висота НРМ	1498 м
Міста-побратими	Палермо (червень 1998)[2]
Часовий пояс	Центральноафриканський час
GeoNames	217830, 217831
OSM	↑5642699 ·R (Південне Ківу, Південне Ківу)
Міська влада
Вебсайт	mairiedebukavu.net
Мапа
Букаву у Вікісховищі

Місто знаходиться на сході Демократичної Республіки Конго в провінції Південне Ківу, на південному березі озера Киву, недалеко від національного парку Канузі-Бієга.

За декілька км від міста (на кордоні з Руандою) розташована миротворча база ООН.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується океанічним кліматом субтропічних нагір'їв. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 18.9 °C (66 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 17.8 °С (64 °F).

Букаву заснований в 1901 році бельгійським колоніальним управлінням і називався до 1966 рокуг Костерманвіль. До 1960 року місто було улюбленим місцем поселення бельгійців, яких приваблював не гарячий клімат (озеро Киву знаходиться на висоті 1500 м над рівнем моря). На березі озера було споруджено багато вілл.

Букаву був важливим транспортним та адміністративним центром цілої провінції Киву. Проте під час Конголезької кризи 1960-х місто почало занепадати.

В ході війни та геноциду в Руанді біженці з Руанди створили велику проблему в регіоні Великих озер Африки. Букаву став центром повстання Хуту проти влади Тутсі в Руанді. Війська Руанди напали на Букаву в листопаді 1996, що призвело до Першої Конголезької Війни. Біля Букаву були сутички між повстанцями та силами уряду Конго.

Збройний конфлікт 2004 року

Початок збройного конфлікту пов'язаного з діями заколотного генерала Л. Нкунди, який вивів близько тисячі підпорядкованих йому солдат — колишніх повстанців з провінції Північна Ківу та 2 червня 2004 року захопили головний центр провінції Північна Ківу — м. Букаву. Цю операцію Нкунда провів разом з іншими колишніми повстанцями лідером — представником тої ж народності баньямуленге (в республіці їх називають конголезькими тутсі через мовну схожість з руандійськими тутсі) полковником Ж. Мутебусі, недавно відстороненим від посади командуючого 10-м воєнним регіоном країни. Командири повстанців стверджували, що вони захищали членів племені баньямуленге — конголезьких тутсі.

2 липня 2004 року Рада Безпеки (РБ) ООН розповсюдила заяву свого представника, у якой містилось рішуче обговорення збройного конфлікту в Букаву і заклик воюючих сторін до миру.

В самій Кіншасі новина про взяття Букаву повстанцями викликала маштабні безлади та спроби захопити комплекс будівель ООН. Охорона штаб-квартири та конголезька поліція змушені були застосувати сльозогінний газ та зброю. В результаті 12 людей були вбиті. Аналогічні демонстрації відбулись в містах Гома, Лубумбаші та Кісі.

За деякими даними близько 10 тис. жінок було зґвалтовано, коли генерал Лоран Нкунда дав солдатам три дні на розграбування міста.

9 липня 2004 року урядові війська увійшли в м. Букаву, не зустрівши ніякого спротиву. Напередодні повстанці покинули місто. На сході країни (в районі м. Каманьола) розпочались бої урядових військ та повстанців. Найбільш жорстке зіткнення відбулось біля міського мосту, що знаходився в декількох сотнях метрів від кордону з Руандою. Там урядові війська блокували дорогу, що веде з міста на північ і південь. В ході бойових дій гвинтокрили миротворчих сил ООН в ДРК обстріляли позиції повстанців.

На переговорах, які відбулися 25 липня 2004 року в столиці Нігерії — м. Абудже, президенти ДРК Ж. Кабіла та Руанди П. Кагаме виразили намагання не допустити виникненню нового збройного конфлікту та підтвердили необхідність притримуватись виконання Преторійского мирного договору.

Пам'ятки

 

Кафедральний собор Нотр-Дам-де-ля-Пе, що стоїть на невеликому пагорбі — головний католицький храм країни. Саме Букаву відомий як оплот християнства в Конго. В місті знаходиться резиденція архієпископа та Католицький університет.

Від колоніальних часів зберігся двоповерховий білий будинок з садом — резиденція губернатора. В місті діє Інститут наукових досліджень Центральної Африки, ГЕС Рузізі («Муруру»).

Знаменитий пішохідний міст «Чопо» через річку Рузізі (зв'язує озера Киву та Танганьика), який в середині 1990-х пропустив через себе мільйони біженців з Руанди та назад.

Міська промисловість збереглась, ще з колоніальних часів та представлена хімією (фармацевтика, інсектициди), пивоварінням та поліграфією. На підприємствах здійснюється первинна обробка хінної кори, піретруми, кави. Також є текстильна промисловість, виробництво будматеріалів, ремонт суден.

У місці є мережа дилерських контор, що продають руду касітеріту та колтану, що добувають на шахтах в районі Сзибиру поблизу Букаву та використовуваних при виготовленні мобільних телефонів, DVD-приводів та комп'ютерів відомими компаніями та брендами.

Аеропорт

Міжнародний аеропорт знаходиться в 30 км від міста.

Автомобільний транспорт

 

Асфальтована дорога, що зв'язує Букаву з м. Увира, яке знаходиться менше ніж в 20 км від міста. Перевезення по ній здійснюються маршутними таксі (в дорозі 2,5 год.; вартість — 6$ з людини). Частина траси проходить по території Руанди. До Увира також є ґрунтова дорога в обхід Руанди, через м. Нгома. По маршруту о 6 ранку відправляється рейсовий автобус.

Поромне сполучення

Всі повідомлення з Гому здійснюється по водах озера Ківу.

• 1960 — 61 000
• 1990 — 187 000
• 1994 — 202 000
• 2005 — 225 431
• 2009 — 241 690

Релігія

Місто є центром однойменної католицької архієпархії.

• 31 липня 2005 року в Букаву в віці 55 років був вбитий Паскаль Кабунгулу Кібембі (Pascal Kabungulu Kibembi). Паскаль був віце-президентом релігійної правозахисної головної групи в районі Великих озер (Ligue des Droits de l'Homme dans la Région des Grands Lacs).
• 4 серпня 2006 року при посадці в аеропорту міста Букаву розбився літак російського виробництва Ан-28, який належав компанії Air Traset. В катастрофі загинуло 17 людей. В екіпажі було двоє громадян України, а командир був громадянином Росії.
• 13 липня 2007 року в Букаву був вбитий журналіст та правозахисник Серж Махеш (Serge Maheshe). Він працював редактором на радіостанції «Окапи» в Букаву, субсидованої ООН.

• Стефан (Хараламбідіс) — голова Естонської апостольсько-православної церкви.